Дякувати – це ознака виховання

Військові можуть мати і висловлювати будь-які політичні погляди. Якщо вас обурює позиція колишньої полоненої, то зараз саме хороший момент, щоб притримати своє обурення при собі. Це буде правильно.

Читати далі

Таки Армія, Мова, Віра. Таки Томос, а не термос

Добре, що нарешті дійшло. Прикро, якою ціною… В когось вистачить сміливості і совісті вийти і сказати (чи написати): “вибачте, я помилявся в 2019 році, Армія, Мова, Віра – це дуже важливо… вибачте”? Риторично…

Читати далі

Гастрономічний опір Миколаєва

Це Миколаїв. Місто, яке щодня і щоночі під обстрілами. Місто, у якому питну воду привозять, тому що з кранів тече солона. Ви не уявляєте, скільки там ресторанів. За цими барикадами з мішків вирує життя. І яке життя!

Читати далі

«Російський ліберал – ліберал до першої відмови у видачі візи»

О, на росії і опозиція є. Непримиренна і завзята. І мільйони противників режиму, які з ним боролися і словом, і ділом. Ми їх раніше не помічали, тому що не туди дивилися. І ще тому, що вони дуже скромні. Але загроза втрати шенгенських віз змусила кожного з них сказати своє тихе слово. По слову від кожного з цих мільйонів, і українцям аж вуха позакладало. Гіпотетичну, поки що примарну можливість повернення додому вони називають відправкою у концтабір. Слухайте, у вас було вісім років війни з Україною. Чому ж ви не палили паспорти цього концтабору? Цікаво, чи почнуть вони самоспалення на знак протесту проти депортації?

Читати далі

Ми не дозволимо нікому ображати та зневажати наших воїнів і волонтерську спільноту

У брудному дописі Мар’яни є натяки на якісь комерційні зв’язки, звинувачення, що своїми діями вони якось підривають єдність між військовим і політичним керівництвом країни і заклик до СБУ дослідити їх роботу «по підриву національноі безпеки країни». І це вже не хвороблива маячня на своїй сторінці в соцмережах, а реальна образа воїнів і волонтерської спільноти, конкретний приклад мови ненависті та ворожнечі під час війни, протиставлення частин суспільства, які мають різні політичні погляди, але сьогодні об’єдналися навколо захисту країни від ворога-окупанта. Ми вимагаємо публічних вибачень від Безуглої, а від керівництва партії СН очікуємо відповідальної позиції щодо їх партійців.

Читати далі

Щоб ми стали для росіян останніми

За останній місяць мені випало побувати у двох країнах, які стали жертвою російської агресії перед тим, як росія напала на Україну. Це Молдова і Грузія. Зараз багато пишуть про те, що Україна мала стати наступною, і це було очевидним вже тоді. Як на мене, не в тому справа, що ми наступні. Головне, зробити так, щоб ми стали для росіян останніми. Я не зможу змиритися і допустити, щоб Україна стала таким трампліном для окупації Польщі чи країн Балтії. Але бачу, як всередині країни створюють передумови для такого приниження.

Читати далі

Кому підспівує Верещук

Росіяни роблять примусову паспортизацію, у багатьох випадках не лишаючи людям вибору, або смерть, або російський паспорт. Віце-прем’єка з питань реінтеграції визнає дії росії на окупованих територіях такими, що мають юридичну чинність. І одночасно погрожує громадянам України кримінальним переслідуванням за дії росії. Звісно,звинувачувати беззбройних людей, які опинилися віч-на-віч з окупантами, набагато легше, ніж підійти до дзеркала і висловити претензії тій, хто допустила окупацію тисяч беззбройних людей. 

Читати далі

Україна повертається додому – в родину європейських народів (відео)

Звершилося! Україна – кандидат на членство в ЄС! Це рішення змінить майбутнє нашої країни, континенту і світу загалом. Це значить, що об’єднана, заснована на цінностях, Європа жива. Попереду перемога України та перетворення її на сильну державу вільних людей, приклад для інших. Власне, ми вже подаємо приклад і ведемо за собою в боротьбі за свободу і правду. А це значить, що і розквіт європейського проєкту ще теж попереду, за нашої активної участі в ньому. Дякуємо всім причетним! І насамперед – ЗСУ, що боронять цивілізаційний фронт! Нам ще ПДЧ в НАТО дуже треба! 🙂 Все буде Україна!

Читати далі

Топоніміка здорових націй

Три тижні у Польщі та Чехії нашим з Ірою другом був навігатор. Навігатор як відомо оголошує усі назви вулиць, якими ми проїжджали. Всі назви мають пропагандистське навантаження. Жодного разу ми не опинилися на вулиці, що має прив’язку до росії. Назви вулиць – це постійне крапання на мозок. Це постійно діюча реклама держави, її цінностей, достойників та ідей. Постійне нагадування про важливі для держави речі. Було б дивним, якби держава не використала це на свою користь.

Читати далі

Вони відкривають внутрішній фронт, бо думають, що перемогли

Ні, ви сьогодні програли. Висунувши відосик з Медведчуком, який повністю відповідає жанру тік-току або відео якогось блогера, розраховане на емоції, відео, яке різко відрізняється по своїй суті від того, що говорив Медведчук до свого затримання, відео, розраховане на людей, у яких коротка пам’ять! Тему трагедії Маріуполя треба негайно чимось-то інформаційно перебивати. Питань до влади стає все більше і більше, і відосики з переможним відтінком вражають все менше і менше. Найгірше, що може бути, – це доведення ситуації до катастрофи в межах всієї країни, де влада героїчно піде на поступки ворогові, і ніхто не зможе запропонувати альтернативу. Бо будь якої альтернативи зараз намагаються позбавити.

Читати далі

Питання, які неможливо буде заткнути після перемоги

Окупанти знищили насіннєвий фонд Херсонського аграрного університету. Як же так, чому не евакуювали? Те саме щодо картин Куїнджі, Айвазовського, скіфського золота і багатьох інших незворотних втрат. Безцінні скарби, які можна було вивезти із зони ураження ще до початку бойових дій. Саме тоді, коли Данілов почав ходити на ефіри у чорних трусах поверх штанів, про щось нам натякаючи. Весь січень був витрачений на те, щоб посадити Порошенка і вивезти у безпечні місця “своїх” людей, от і все. Відповідальність за такий стан справ лежить на політичному керівництві країни, яке до останнього саботувало заходи з оборони.

Читати далі

Прощення можливе тільки після каяття

Хтось десь бачив, щоб росіяни каялися перед українцями? Ну то чого ви носитеся зі своїм прощенням поперед батька в пекло, не знаєте куди його притулити. Всі ці списки “хороших російських письменників”, яких ми все одно повинні читати і запрошувати. Ці скрини чергової московської “опозиціонерки”, яка вже мріє про переїзд їхнього кодла в Україну, де вони, звичайно ж, зможуть завдати ще більше добра українцям, ніж уже. І ще має нахабство повчати українців, на кого нам покладати провину, а на кого ні. Приголомшливий у своїй безсоромності народ.

Читати далі

Нормальну людину від скотини відрізняє почуття вдячності

Основна теза сьогодення: Зеленський нереально крутий, він не обісрався і не втік, а у Порошенка – піар, котли та злив Донбасу. Порошенко теж не обісрався і не втік. Зеленський теж «злив» схід та південь, чи ніхто не бачив карти? Але при цьому Зеленський – молодець, а Порох, як і раніше, злив, продав і сховав у офшорах. Дістало, що ти мовчиш і боїшся сказати зайве, що може зашкодити, роз’єднати. Ти мовчиш, а вони – ні. Дістало мовчки слухати нову стару брехню. Дивує лише патологічне бажання опустити людину, яка вкалує на благо України, бачачи у відповідь лише потоки гівна. Зараз важливо не те, хто буде наступним президентом, а чи буде у 2024 році Україна взагалі. Нині важливо вистояти.

Читати далі

Дякуємо всім, хто допомагає нашим захисникам (фото, відео)

Вчора Справа громад і Євросолідарність відправили сотні бронежилетів 4-го класу захисту та кевларові шоломи бійцям бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ, яка вирушає на східний фронт. Від початку російської навали українські бійці отримали сотні кулеметів ПКМ, броньовані пікапи, кілька тисяч високоякісних бронежилетів, інше військове спорядження. Коли просять конкретний рахунок, ми зі спокійною душею даємо реквізити Справи Громад. Реальне, грамотне і ефективне використання людських коштів. Там для армії працюють десятки втомлених, злих, замучених, нарваних і впертих логістів та волонтерів. Ну і Петро Олексійович, звичайно.

Читати далі

Всі ми так чи інакше в одному окопі

Зараз пішла дуже нездорова тенденція затикати рота всім, хто не на фронті або в бомбосховищі. Прикметно, що частіше всього затикають рота не фронтовики, а звичайні цивільні або тероборона Івано-Франківська. Бо ж є час писати і натхнення є. Не треба так. Давайте не знецінювати інших. Нам доведеться пройти дуже довгий шлях визнання, що кожен, хто допомагає нашій перемозі, – свій. І нема чого ділити, як ублюдочні комуністи під час Другої світової, на героїчних фронтовиків і жалюгідних тилових щурів. І так, єдність – це не згуртуватися навколо Арестовича. Єдність – це берегти своїх і разом йти до перемоги.

Читати далі