Топоніміка здорових націй

Три тижні у Польщі та Чехії нашим з Ірою другом був навігатор. Навігатор як відомо оголошує усі назви вулиць, якими ми проїжджали. Всі назви мають пропагандистське навантаження. Жодного разу ми не опинилися на вулиці, що має прив’язку до росії. Назви вулиць – це постійне крапання на мозок. Це постійно діюча реклама держави, її цінностей, достойників та ідей. Постійне нагадування про важливі для держави речі. Було б дивним, якби держава не використала це на свою користь.

Читати далі

Деколонізація українського простору культури

Питання деколонізації українського простору цілком на часі. Принаймні для того, аби не складалося враження, що, гуляючи вулицями Києва чи Харкова, ти “читаєш” історію російської імперії.

Читати далі

Совок протирічить Україні

Я точно не готовий більше слухати вскукареки про нашу історію, про ДніпроГЕС, збудовану особисто ЦК КПРС, про піонерів-гемороїв та про святе право Кремля використовувати тут свої soft power assets. Все. Це вже не просто гидко, це вже абсурдно. Або український топос, або совковий. Або страждають совки, або страждають українці, або беремо компромісний варіант, проспект Героїв Сталінграда впирається у вулицю Степана Бандери, і страждають обидві категорії. Здається, ми вже переросли перехідний період піклування про ніжні почуття бабусь-КПРСниць та дідусів-НКВДшників. Час вже потурбуватися про наступні покоління.

Читати далі