Щоб ми стали для росіян останніми
За останній місяць мені випало побувати у двох країнах, які стали жертвою російської агресії перед тим, як росія напала на Україну. Це Молдова і Грузія.
Зараз багато пишуть про те, що Україна мала стати наступною, і це було очевидним вже тоді. Як на мене, не в тому справа, що ми наступні. Головне, зробити так, щоб ми стали для росіян останніми.
“Русскіє хіти. Только хіти. Только русскіє”, – грає в усіх таксі у Кишиневі. Я не робила зауваження таксистам, тому що це їхня країна і їхні правила. Але увагу звернула. Як і на мережу заправок Лукойл, і безліч інших російських брендів та вивісок.
У Грузії засилля росіян. Я не знаю, як до них ставляться грузини, але їх дійсно багато. У порту Батумі приймають пороми і вантажні судна з Сочі. На виборах голосують за проросійських політиків, так само, як наші голосували за опзж уже після Криму і Донбасу.
Подібне замирення і ставлення до росіян як до невідворотного зла, з яким потрібно вчитися співіснувати і на якому можна навіть трохи заробити, – це бруківка, якою моститься дорога у пекло. Трамплін, з якого росіяни готують окупацію нової жертви.
Я не зможу змиритися і допустити, щоб Україна стала таким трампліном для окупації Польщі чи країн Балтії. Але бачу, як всередині країни створюють передумови для такого приниження.
Відмова Уряду виключити зі шкільних підручників російських письменників – це розтяжка на майбутнє. Відмова Зеленського підписати закон про недопущення російських книг в Україну – іще одна така закладка. Як і списки хороших росіян, як і бездумна роздача українського громадянства росіянам.
Нам потрібно боротися з цим, потрібно дотискати Міносвіти для перегляду шкільної програми, потрібно змусити Мінкульт знести “родіну-мать-мать”, викинути пам’ятник Ватутіну з Маріїнського, а вміст могили з-під пам’ятника розвіяти за вітром, скинути ярмо дружби народів у Дніпро і нарешті винести вперед ногами пам’ятник Щорсу.
На металобрухт, на переплавку.
Нам потрібно стати дуже нетерпимими і агресивними. Без цього ми не встоїмо і не зможемо захистити свої перемоги.
