Що означає радикалізація наших переговорників у Мінську

Сеанс екзорцизму, проведений на Майдані силами ультраправих аграріїв, дав перший урожай. Сьогодні Кучма підняв голову, зробив губи качечкою і уточнив: А ви знаєте, що вся шайтан-формула запрацює тільки після ліквідації ОРДЛО? Ми знову гребемо у НАТО чи ні? І чи впливає на ці віражі той факт, що лондонський суд ухвалив важливе процесуальне рішення у справі проти одного колишнього власника «ПриватБанку»? Бо якщо зовнішньополітичним курсом України можна керувати, всього лише тицяючи паличкою у бородатого олігарха, – якщо це так просто, то не зупиняйтесь, Петре Олексійовичу.

Поділитися:
Share
Читати далі

Майдан – наш імпічмент

Майдан відбудеться саме тоді, коли буде потрібно, не раніше і не пізніше. А поки ми з великим соромом спостерігаємо за подіями і чекаємо, доки до частини наших громадян дійде усвідомлення зробленої помилки. Дійде через шлунок, через кишеню, якщо шляхи доведення через серце і голову заблоковані. А після того – ну що його готувати? Він готовий.

Поділитися:
Share
Читати далі

Часи сталінської продрозверстки здадуться пансіоном

Знаєте що вони насправді роблять? Випускають джина з пляшки. Провокують, педалюють і витягують на світ найбільш ниці, підлі інстинкти. Заздрість, жадібність, мстивість – все те, на чому так віртуозно зіграли на росії, перетворивши народ на перегній, і що тепер насаджують в Україні. Найбільше панікують саме виборці Зеленського, які тільки зараз почали усвідомлювати, кого саме вони породили. І розуміють, що ті 25 %, яких вони так вдало «зробили», не зможуть і не захочуть їх захистити.

Поділитися:
Share
Читати далі

Вова, міняй спічрайтерів (фото)

Переглянула виступ Зеленського на форумі YES. Причому спочатку фуршетну частину, там, де він розважає комічними скетчами гостей за накритими столами, під дзвін бокалів і виделок, а потім промову, яку він виголосив у якості президента України. Я розумію, офіційні спічі зараз пише хтось із «квартальних», чисто для економії, щоб гроші із сім’ї не виходили. Ну це ж немислимо, коли двадцятихвилинний виступ перед європейськими політиками базується а) на примітивній метафорі; б) на відвертій брехні; в) створює для світових ЗМІ картину убогої, нещасної, обкраденої України із половиною вареника в зубах. Те, що пробачалося опозиційному кандидату, який виїхав у президентство на хайпі, не пробачається самому президентові.

Поділитися:
Share
Читати далі

Чи дійсно нова влада боїться путчу?

Я б на їхньому місці боялася б не військових, а нас, маленьких і задовбаних українців. Людей, які трохи розчарувалися, трохи впали у депресію, зайнялися власним життям, відгородилися від держави, оптимізували податки, викопали картоплю та всілися з відром попкорну дивитися, що буде далі. У принципі, ми готові до шоу і навіть пробачаємо організаторам дебільні конкурси – нам дійсно цікаво подивитися, як 73% виборців зіткнуться із наслідками свого вибору. Але великою помилкою буде вважати, що роль стороннього глядача – це відтепер наша постійна роль.

Поділитися:
Share
Читати далі

А кого ж ми все-таки «зробили»?

Фундаментальна відмінність між мною і виборцем Зеленського – вони голосували за те, щоб мені персонально стало гірше. Не допускаючи думки, що за інших рівних умов я житиму краще за них. Тому що ми дуже швидко обростаємо бізнесом. Це для вас закінчаться безкоштовні ліки у стаціонарі та виплати по безробіттю, а не для мене. Це ви колись перечитаєте зелені листівки, на яких нема нічого, жодної обіцянки, жодної програми – тільки «зробимо їх разом».

Поділитися:
Share
Читати далі

Три знакові ініціативи Зеленського

Поїздку Зеленського до Туреччини можна оцінити з двох позиції, емоційної та прагматичної. Емоційна – це шоу, яке нам і згодували, коли банальна репліка Ердогана, до того ж криво-косо перекладена з другого разу, подається як основна родзинка візиту. Але розумієте, на Зеленського не потрібно дивитися. Його потрібно слухати. Які там у нього браслети, якої м’якості піджак, у якій амплітуді смикаються руки-ноги – це взагалі не має значення. Важливе інше.

Поділитися:
Share
Читати далі

Ми вижили в концтаборі, то що нам той цирк?

Якщо зуміли вони, ці недобитки шістдесятих, тихі подвижники, які вперто записували старі пісні, створювали маленькі шкільні музеї, берегли на горищах стародруки та писані на дошках ікони, закопували у залізних бідонах фотографії та архіви, маючи тільки надію, що колись, і точно не при їхньому житті, це знадобиться і допоможе відродити оновлену Україну. То невже не зможемо ми? Нас же мільйони насправді, і нам є на що опертися. Бо у нас є досвід виснажливої столітньої боротьби, з якої Україна вийшла переможцем.

Поділитися:
Share
Читати далі
Share