Перемога над зрадою
«Поважні американські експерти на шпальтах видання «Politicо» задалися питанням про те, чи не час переосмислити відносини з Росією. Моя гранична відповідь — ні, не час і не місце. Розмов про будь-яке пом’якшення санкцій і дипломатичного тиску проти Кремля не має бути в принципі, адже це лише підвищує апетит агресора, спокушаючи його на нові злочини», – Петро Порошенко.
Читати далі
В Росії лунають політичні заяви стосовно постачання зброї на Донбас у разі отримання Україною військової допомоги від США. Однак РФ вже сьомий рік поспіль веде війну проти України. Якщо Росія хоче збільшити постачання зброї, то це свідчить про пряму збройну агресію та підтримку терористичної діяльності на рівні держави. Україна, відповідно міжнародних договорів, отримує технічну допомогу від держав-партнерів. І цьогорічна ситуація — не виняток. Україна вдячна міжнародним партнерам за підтримку у боротьбі проти агресора.
Читати далі
Основні тези цього тексту я написав майже рік тому. Наразі, коли з’явились всі ці кравчуки, деркачі, жванії та верещуки (я їх ставлю на один щабель), атаки на Пороха та на український суверенітет дивним чином синхронізувались. І всім зрозуміло чому, а кому не зрозуміло, той не зрозуміє і того, що прочитає нижче. Пишу тому, що ваші настрої “На цвинтарі розстріляних ілюзій уже немає місця для могил” (В. Симоненко) мені не тільки не подобаються, але й здаються хибними.
Читати далі
В штабі ООС повідомили, що за останні три доби, які минули з дня початку “всеосяжного” перемир’я, померло троє молодих бійців. У всіх трьох випадках причиною смерті стало, нібито, “різке погіршення самопочуття”. Напевно, волонтерам потрібно ретельно перевірити цю інформацію, інакше нам доведеться захищати від зелені не тільки мову і віру, але й армію.
Читати далі
Той наказав нєдорослю подзвонити до Путіна – “телефонна розмова відбулася за ініціативою української сторони”. Приказав, щоб він відзвітував про те, що закінчив війну, та узгодив з хазяїном, як буде тепер врегульовано життя “рєспублік і народа Донбасса”. І: “сторони обговорили всеохоплююче перемир’я та закон про статус ОРДЛО і зміни до Конституції про децентралізацію”. Яка ж усе це гидота й зрада. І яка ж то країна, де після такого приниження усі рейтинги влади не обнуляються, а самим владоможцям зовсім не конче поспіхом пакувати валізи до Ростова…
Читати далі
Популіст пропонує так звані “прості рішення”, які подобаються “простому народу”. Подобаються саме тому, що вони прості та начебто очевидні. Їх, в принципі, можна виконати. От тільки їх виконання руйнує державу. Тому що “прості рішення” враховують зазвичай лише одну сторону проблеми. А в проблеми завжди багато сторін. Замість об’ємного, багатовимірного світу популісти пропонують нам пласку картинку. Де конус виглядає як трикутник. Циліндр як квадрат. «Прості рішення» руйнують завжди. Руйнують все: управління, безпеку, оборону, економіку. Саме тому кремль використовує популізм і популістів в своїй гібридній війні. Для зламу демократій, для руйнації держав.
Читати далі
Я не люблю грати в конспірологію. Я ще більш не люблю роль чорного пророка. Тому, зазвичай, десять разів думаю перед тим, як озвучувати подібні речі. Але останні три дні я провів на фронті, проїхавши його від Маріуполя до Попасної. Я слухав людей, я дивився, що відбувається тут и зараз, і розумів, що багато в чому не помиляюсь. Хоча радий би помилятися. Тому я все ж таки скажу про свої побоювання. Щоб збільшити шанси неможливості такого розвитку подій.
Читати далі
Лицемірна спотворена реальність… Коли теперішній президент вітає міста сходу України з визволенням, не згадуючи, хто тоді був Головнокомандувачем. Коли покруч Шмигаль теж підмазується до привітань і причітає, як тоді було страшно, хоча вважає, що “розслідування” проти того, хто організовував контрнаступ АТО, – “це іміджево погано, але правильно”. А агенти Бєні-Путі типу Сємєнчєнко-Ґрішина все годують хомячків “пропущеною колоною Ґіркіна зі Слов’янська в Донецьк”, бо Кремлю дуже потрібен був розстріл тієї колони з цивільними. І тричі лицемірними виглядають всі ці вітальні “заходи” на фоні реваншу, військових в клітках, скорочення армії, “розведень” та втрат міжнародних позицій.
Читати далі
Їм потрібен ідіот, який країну розвалить, демонтує та (після 2014-19 це стало вкрай актуальним) дискредитує її перед усім світом і позбавить підтримки. І це крок за кроком робить Зеленський. Безглузді справи проти Порошенка, виклик світовим інституціям, розвал економічної, фінансової, соціальної системи… Він дійсно занадто тупий, щоб робити все це свідомо. Його ведуть, як барана на бойню. Не виключаю, що йому навіть утекти, як Януковичу, не дадуть. А нас знову руками цієї “собаки Павлова” підводять до руїни й кривавої розв’язки.
Читати далі
Головна стратегія москви в Україні – створення керованого внутрішнього міжусобного конфлікту. Іншим способом москва Україну взяти не зможе. Не зможе взяти прямим військовим вторгненням, тому що не має на це достатньо сил, і втрати (включаючи санкційні та економічні) будуть неприйнятно високими, фактично смертельними. Не може взяти поступовим поглинанням, тому що більшість українців вже розуміють повну безперспективність перетворення України на велике ОРДЛО. На фоні цього стає цілком реальним і військове вторгнення, прикрите «миротворчою місією».
Читати далі
Друга світова війна для українців почалася ще у 1939 році, а 22 червня 1941 року українська земля стала місцем зіткнення двох кривавих режимів – Гітлера і Сталіна. Про це на своїй сторінці у мережі Facebook пише п’ятий Президент України, лідер партії “Європейська Солідарність” Петро Порошенко. Він зазначає, що й сьогодні Україна змушена протистояти агресії кремлівського режиму. Але правда на боці України – переконаний Петро Порошенко.
Читати далі
У цей день 1997 року був підписаний “Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ”. Це ЄДИНИЙ документ, який юридично і в повній мірі гарантував територіальну цілісність України. Через 16 років після підписання договору про дружбу, у 2014-му Росія почала збройну агресію проти України. Далі маємо те, що маємо. Цей горезвісний договір потрібно висікти на камені та поставити на головній площі країни в якості вічного застереження нащадкам про те, хто насправді є головним і єдиним ворогом нашої країни.
Читати далі
Відступ збройних сил зі своїх позицій, який у нас чомусь називають “розведенням”, на сухопутних ділянках загальмувався. Зеленському ж хочеться й “домашнє завдання” від Путіна виконати, й обличчя зберегти – мир, бачте, на блюдечку приніс…. Але кремлівський карлик йому не залишає жодного шансу – на фронті стріляють так, як не було ніколи після закінчення 2015 року. Тому “мир в очах Путіна” спрямував Зеленського в бік моря.
Читати далі
Звинувачення адмірала Воронченка у державній зраді на основі подій, що відбулися в Керченській протоці та Чорному морі в листопаді 2018 року, а саме — захопленні російськими силовиками кораблів ВМС України в водах Чорного моря після їх невдалої спроби пройти Керченську протоку, може висувати лише влада, яка ставить під сумнів законне право України на вільний прохід власними морськими акваторіями. В світі є лише одна країна, яка офіційно про це заявляє — це Російська Федерація. Ця справа ставить під питання законність опору агресору взагалі та руйнує правову позицію України в міжнародних арбітражах проти Російської Федерації. За таких умов цілком очевидно, чиї інтереси обслуговують ті, хто реалізує сценарій політичного переслідування українського адмірала.
Читати далі
Президент має не тікати в Закарпаття і не барахтатися у теплих ваннах Шустера, а займатися прямим конституційним обов’язком – безпекою країни. Скликати РНБО, посилювати антидиверсійні заходи. Бо сценарій, який хочуть втілити палії, явно не потрібен особисто Зеленському, про Україну вже навіть мова не йде. Дестабілізація України в умовах локдауну цивілізованого світу відчиняє вікно можливостей для російського агресора і п’ятої колони. Але президентом в настільки складний час, на жаль, працює абсолютно неготовий для цієї посади аматор.
Читати далі
«Криза в жодному випадку не повинна підірвати ані основоположні засади ЄС – спільний ринок, Шенгенську зону, спільні демократичні цінності, ані здобутки у відносинах між Україною та ЄС – Угоду про асоціацію, економічну інтеграцію, безвізовий режим», – наголошує лідер партії «Європейська Солідарність» Петро Порошенко у листі-відповіді Президенту Європейської народної партії Дональду Туску.
Читати далі