Ну можуть же, коли справді хочуть…

Вчора Верховна Рада ухвалила правильні рішення, направлені на деколонізацію українського культурно-інформаційного простору. І депутати від владної монобільшості також завзято за це голосували. Нарешті до владних еліт дійшло, що вони помилялись. І це, насправді, гарний знак. Але ж якою ціною? Якою кількістю жертв, сліз та руйнувань? Можливо, що наразі і недоречно мені справедливо заявляти про “а ми ж казали”, але необхідно. І потрібно, бо ще далеко не все зроблено. Різниця завжди є. А от “русского міра” має не бути, якщо ми справді хочемо зберегти нашу націю і державу. 

Читати далі

Топоніміка здорових націй

Три тижні у Польщі та Чехії нашим з Ірою другом був навігатор. Навігатор як відомо оголошує усі назви вулиць, якими ми проїжджали. Всі назви мають пропагандистське навантаження. Жодного разу ми не опинилися на вулиці, що має прив’язку до росії. Назви вулиць – це постійне крапання на мозок. Це постійно діюча реклама держави, її цінностей, достойників та ідей. Постійне нагадування про важливі для держави речі. Було б дивним, якби держава не використала це на свою користь.

Читати далі

Деколонізація українського простору культури

Питання деколонізації українського простору цілком на часі. Принаймні для того, аби не складалося враження, що, гуляючи вулицями Києва чи Харкова, ти “читаєш” історію російської імперії.

Читати далі

Процес перейменування вулиць має бути якісним і продуманим

Очищення публічного простору від символів російського панування є безумовно позитивним процесом. Це частина деколонізації України, яка має нарешті стати всеохопною й остаточною. І особливо важливим є якісне проведення цього процесу в столиці. Тому рішення Київради про тотальне перейменування вулиць, назви яких пов’язані з російським пануванням, можна лише вітати. Але важливо повернути процес підготовки цих рішень в законне русло і максимально долучити до їх напрацювання фахівців. І комісію з найменувань, і Український інститут національної пам’яті, і всіх, хто може допомогти підготувати такі рішення, за які нікому не буде соромно і за які нащадки дякуватимуть і через багато десятиліть.

Читати далі

Про те, що має бути на часі

Отримую багато коментарів щодо перейменувань та інших ініціатив, направлених на дерусифікацію та декомунізацію, що це «не на часі», «після перемоги», «потребує коштів». Але це на часі в окупантів. Тому що вони чудово розуміються на ідеологічних впливах і наративах, цим вони займались вже кілька століть в Україні. Цим зараз в першу чергу займаються на тимчасово окупованих землях. Тому дерусифікація – НА ЧАСІ! Мала бути і БУДЕ! А наставлених на окупованих територіях Ленінів знесемо. Нам не лінь. І труп Леніна з мавзолею теж винесемо.

Читати далі

Чим заважають пам’ятники Пушкіну в Україні

Пушкін і толстоєвські в топоніміці українських міст і сіл – це тавро власника на тілі об’єкта привласнення. Обраний росією на місце поета №1, Пушкін разом із іншими символами російської культури мав промаркувати підкорену територію, створити простір спільної історії. Якщо не хочемо, щоб через певну кількість років повторилася історія (на кардинальну зміну якої Грушевський сподівався у 1918 році, а вона натомість повторилася для українців Голодомором, Сандармохом, Бучею, Бородянкою і багатьма зруйнованими містами й селами та тисячами закатованих і вбитих українців), мусимо собі сказати – повний розрив із московією. Повна деколонізація і декомунізація – або Буча повториться в житті наших нащадків.

Читати далі

Агресивна креольська культура. Чому в Україні періодично спалахують скандали навколо мови й ідентичності

Головна культурна суперечність в Україні сьогодні пролягає не так в опозиції «російське домінування vs українська емансипація», як у «креольська культура vs національна». Термін «креоли» виник у Латинській Америці. Як пояснює Вікіпедія, спочатку там так називали нащадків іммігрантів з Іспанії, Португалії та Франції, що створили власну культурну ідентичність. У цьому значенні креоли — це нащадки колонізаторів, що сприймають землі, на яких мешкають, як свою батьківщину. Російська імперська і похідна від неї креольська культура дуже агресивні. М’якою інтелігентністю креолів перемогти неможливо.

Читати далі