Перемога над зрадою
Я не зможу написати методичку «Як сформувати народний спротив з людей різних поглядів, професій, віросповідань за кілька місяців». Але ілюстрацій в мене до такої методички повно. Україна опирається. Україна наступає. Переможемо.
Читати далі
Важке свинцеве небо Харківщини вперто зрошувало легендарний родючий чорнозем об’їзних шляхів чистою водою, наче намагаючись змити бруд окупантських чобіт. Що таке Балаклійщина та Ізюмщина нині? Поки що це суцільне дике поле. Зі щасливими, але голодними людьми.
Читати далі
«Наближається зима. Буде холодно. І окрім генераторів, ми вирішили забезпечити наших захисників буржуйками. Дякуючи нашій з вами ініціативі, нашим воїнам буде тепло взимку і від буржуйок, і від тепла наших сердець», – зазначає Порошенко.
Читати далі
Громадські діячі, журналісти, митці та освітяни закликають владу припинити свавільне необґрунтоване переслідування українських волонтерів, провести ретельне розслідування таких випадків та назвати й покарати ініціаторів репресій. Про це йдеться у зверненні громадських активістів, яке активно поширюється в соціальних мережах.
Читати далі
Існує думка, що для того, аби один боєць воював на фронті, у тилу “на нього” мають працювати кілька інших людей. Хай фахівці сперечаються про їхню кількість, але я маю честь бути знайомим з цими людьми зі статистики. Хіба можна подолати народ, де цвіт нації – від професорів до інженерів, від співаків до письменників, від підприємців до митців – роблять все задля того, аби їхня країна вистояла і перемогла в боротьбі з одвічним ворогом?
Читати далі
«Наша армія почне отримувати відомості, які взагалі не могла отримати раніше. Причому робитиме це швидко, тоді, коли потрібно, і звідти, звідки потрібно. Дані від партнерів залишатимуться важливим компонентом нашої обізнаності. Це поєднання підвищить якість прийняття рішень. Незабаром кожен HIMARS, М270 чи MARS II, а також кожна гармата чи САУ з високоточними снарядами зможуть більш ефективно нищити ворога. Це справді хороші новини, до яких доклалися прості громадяни, український бізнес, волонтери, оборонне відомство, воєнна розвідка і фахівці Генштабу. Саме завдяки цій єдності Україна обов’язково переможе!» – Написав Міністр оборони України в Фейсбук.
Читати далі
Активісти ВГО «Солідарна Молодь» у Міжнародний день молоді розпочали проект «ТУТ.line» – «Територія української турботи» на підтримку ЗСУ. Для воїнів на передовій вони виготовляють сотні окопних свічок та оберегів. Потреба у свічках велика, тож підключають до проекту волонтерів по всій Україні. «Песимісти скажуть, що українська молодь втратила свою безтурботну юність через війну. А я, попри все, лишаюся оптимістом. Молоді українці ПРОКАЧАЛИ свою молодість. Вони розвиваються в десятки разів швидше: окрім навчання, освоюють волонтерство, військову справу, йдуть в ЗСУ, допомагають розчищати завали, готуючи міста до відбудови», – резюмує Петро Порошенко.
Читати далі
У брудному дописі Мар’яни є натяки на якісь комерційні зв’язки, звинувачення, що своїми діями вони якось підривають єдність між військовим і політичним керівництвом країни і заклик до СБУ дослідити їх роботу «по підриву національноі безпеки країни». І це вже не хвороблива маячня на своїй сторінці в соцмережах, а реальна образа воїнів і волонтерської спільноти, конкретний приклад мови ненависті та ворожнечі під час війни, протиставлення частин суспільства, які мають різні політичні погляди, але сьогодні об’єдналися навколо захисту країни від ворога-окупанта. Ми вимагаємо публічних вибачень від Безуглої, а від керівництва партії СН очікуємо відповідальної позиції щодо їх партійців.
Читати далі
В дитинстві я мріяв бути дорослим. Та хто з нас того не хотів?.. Безлімітні іграшки, ігри на комп‘ютері, снікерси за бажанням і щоденні відвідини макдональдса, де б він не був. Але проблема в тому, що доросле життя – це потреба постійно робити вибір. Ти не маєш, трясця, вибору не робити вибір. Немає такої опції. Навіть коли робиш вибір не робити вибір – це теж вибір. Інколи страшніший за вибір неправильний. Бо за кожне своє рішення ти нестимеш відповідальність – перед суспільством, дружиною, сином. Перед побратимом. І навіть, коли ніхто не бачить і не дізнається, перед собою. Самим.
Читати далі
Проєкт – календар «Так, як відьма скаже». І тут краще не сперечатися з тим, що вони скажуть, бо буде боляче! Дуже. 😆 Автор проекту Дана Ярова. Учасниці – дівчата волонтери. Над проектом працювали безкоштовно більше 40 людей. 12 локацій, 12 вбивчих образів, 12 прекрасних дівчат-волонтерів, які кожного дня намагаються наблизити нашу Перемогу. В проекті використано вірш Людмили Горової «Буде тобі враже так, як відьма скаже». Образи дівчата обирали собі самі. На прохання військових календар починається з серпня 2022 року, оскільки хлопці не захотіли чекати. Кожен календар має свій унікальний номер. Як можна придбати? Заходьте, читайте, донатьте.
Читати далі
«Протягом місяця, на замовлення військових ЗСУ, наші невтомні волонтери ГО Справа Громад Солом‘янського району міста Києва плели одну з найбільших маскувальних сіток, розміром 900 квадратних метрів. Вчора разом з колегою по фракції Олександром Тимченком та волонтерами ми передали її нашим воїнам», – повідомила Марина Порошенко. Тепер ця маскувальна сітка захищатиме українські винищувачі.
Читати далі
Кава була дуже гаряча, тому я, подмухавши, поставив горнятко на стіл поруч з червоно-чорним повербанком. Він лежав тут вже місяць, і особисто я мав мало надій, що Андрій зможе повернути його законному власнику. Ми познайомились із ним випадково. Під час опрацювання запиту на евакуацію з багатоповерхівки в Ірпені. Запропонували їм негайно виїхати, одначе отримали у відповідь категоричну відмову. Єдино що – один з мешканців попросив Андрія зарядити йому повербанк, щоб можна було заряджати телефони. Андрій миттю віддав йому свій, заряджений, а натомість забрав собі хазяйський.
Читати далі
Митрополит Київський і всієї України Епіфаній 27 травня 2022 року відвідав житловий район «Бобровиця» у Чернігові, який особливо постраждав від російського нападу. Його Блаженство оглянув пошкоджені будинки, частину яких уже відновлюють за сприяння Митрополичого фонду, та ті, ремонт яких розпочнеться найближчим часом, а також підтримав місцевих мешканців. Згодом Митрополит Епіфаній та супроводжуючі особи прибули на чернігівське кладовище «Яцево», де йому показали зруйновану ворогом каплицю та могили захисників України, які було навмисно пошкоджено вогнем російських окупантів. Завершився візит Предстоятеля на Чернігівщину відвідуванням волонтерського центру благодійного фонду «Іскри добра», у співпраці з яким відбувається відновлення осель чернігівців.
Читати далі
Ми підібрали їх на одній з вулиць Ірпеня – чоловік, жінка і мала дитина. Вони йшли пішки до Романівки з-під обстрілів і радо погодились підсісти в наше авто. Дорогою розговорилися:
– Куди далі? В Києві родичі є?
– Ні, немає. Поїдемо, мабуть, в Прилуки, – сказав чоловік.
– В смислі, в Прилуки?! З Ірпеня та в Прилуки?! Ви в курсі, що там зараз? – синхронно отетеріли ми. – Може, таки на Захід? Волонтери приймуть, розселять, там безпечно.
– Так а шо? Там, де окупація, вже все спокійно, людям он в Мелітополі вже світло дали. Спокійно живуть. Все буде нормально.
Я стис кермо і здалося, що почув, як зарипів пластик. Ми висадили цю родину на Романівці, і єдине, кого мені було шкода, – це дитину. Коли закрилися дверцята, я зірвався з місця з вереском шин, втискаючи всю лють в акселератор.
Я сама закликала не гризтись, але мене просто розриває від того, що я дедалі частіше бачу в цьому чортовому фейсбуці. Бо коли всі нарешті усвідомлять, що ціна нашого з вами прожитого сьогодні дня – це тисячі життів тих, хто за нас помер. На що ми витрачаємо цей свій оплачений кров’ю тисяч день? На срач, на полювання на відьом серед своїх, на те, аби помірятись чий же патріотизм більший, ширший і красивіший?
Читати далі
Харків я ніколи не любив. Чесно. Приїздив, так. Гостював. Був спікером локального TEDx, маю купу хороших друзів. Проте занадто це місто для мене індустріальне. Незрозуміле. Незграбне. А зараз… а зараз я закохався. Вулиці-нерви, по яких мчать військові машини-імпульси, промзони-м’язи, їжаки, окопи, посічені прильотами церкви і будинки, проспекти, перегороджені блоками, очі військових, що вдивляються в далечінь доріг, уздовж яких причаївся ворог. Все якось гармонійно. І той танк з Першої світової, і якась інсталяція слона з дротів, і височенні дзвіниці церков. Моцний, впевнений, красивий. Закінчиться війна – в мене пика трісне в ньому каву пити. Най трісне і у вас. Переможемо.
Читати далі