История Бо Силая (фото)

Тут многие разочаровываются в демократии и рассказывают про кризисы и расколы, которые приведут к краху демократической модели. Я как всегда побуду оппортунистом и перескажу фразу Черчилля про демократию через притчу о китайском функционере. Может, тогда во многие головы дойдет, что никакого иного проекта все равно нет и ему неоткуда взяться. Это лонгрид с трупами, интригами и роковым стуком в двери американского консульства. Стуком, породившим самую резкую элитарную трансформацию коммунистического Китая со времен смерти Мао Цзэдуна, вероятную попытку военного переворота и падение «Новой Банды Четырех».

Поділитися:
Share
Читати далі

Він так любив Україну…

В іншій країні він був би національним героєм першого ешелону і його ім’я знав би кожен. Його портрети, мабуть, були б і на грошах, і його іменем були б названі проспекти. Його не цікавила влада – його цікавила незалежна Україна.

Поділитися:
Share
Читати далі

Третє вересня – це не тільки совкова відрижка

Я, звісно, нікому погрожувати видаленням за подібні згадки не став, але іноді негативний контекст лише підкреслює ваше перебування в старих совкових наративах і служить їх пропаганді. Про що це я? Просто, доки зранку закипає чайник, а він у мене закипає повільно, я роблю прогулянку стрічкою в фейсбук. Удень туди заглядаю дуже рідко. І цього ранку трохи ошизіваю: кожен 3-4-ий пише: “Хто мені згадає сьогодні про 3 сєнтября, видалю”, чи щось подібне. Я людина ґрунтовна, вирішив сам згадати, що ж такого цього дня сталося, про що не можна згадувати.

Поділитися:
Share
Читати далі

Іловайські докази

Почався серпень, і скоро на нас звично обвалиться чергова серія гнівних дописів на тему «Порошенко злив Іловайськ». Буде дуже багато емоцій і дуже мало холодного тверезого аналізу. Обов’язково згадають цілих два телетайпи, які журналіст Бутусов і його фан-клуб намагаються подати як доказ провини Генштабу і командування АТО в Іловайській трагедії. Не дивно.

Поділитися:
Share
Читати далі

Наша війна розпочалася не 22 червня 1941 року…

Друга світова війна для українців почалася 1 вересня 1939. Україна відразу стала одним з її епіцентрів, її мешканці – серед перших її учасників і жертв. Днем поминання їх усіх, згідно ухваленого 2015 року закону, є 8 травня. Тоді що ми відзначаємо чи вшановуємо 22 червня? Те, що два тирани, які разом два роки перед тим почали світову війну, врешті зійшлися у двобою. Але важливіше пам’ятати про 23 серпня 1939, яке увінчало їх співпрацю і запустило маховик війни. Тому нам слід відмовитися від поминальних заходів у цей день, а вшановувати усіх загиблих у страшній війні з усім світом – 8 травня, у День пам’яті та примирення.

Поділитися:
Share
Читати далі

Уроки історії, або «Кохайтеся, чорнобриві, та не з м…»

У цей день 1997 року був підписаний “Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ”. Це ЄДИНИЙ документ, який юридично і в повній мірі гарантував територіальну цілісність України. Через 16 років після підписання договору про дружбу, у 2014-му Росія почала збройну агресію проти України. Далі маємо те, що маємо. Цей горезвісний договір потрібно висікти на камені та поставити на головній площі країни в якості вічного застереження нащадкам про те, хто насправді є головним і єдиним ворогом нашої країни.

Поділитися:
Share
Читати далі

Історія, яку ми маємо знати

6 років тому український армійський спецназ і десантники перемогли російських найманців у Донецькому аеропорті. Особливим цей бій робить те, що українські сили швидкого реагування, перебуваючи у меншості вибили більш чисельного та досвідченого ворога з зайнятих ним позицій. Армійський спецназ і десантники показали, що в чесному бою без можливості для росіян сховатися за “спінамі женщін і дєтєй”, одурити зеленими коридорами або мати 10-кратну перевагу у росіян є шанс лише втекти живими або лягти у землю.

Поділитися:
Share
Читати далі

Історичний страх Кремля

Історія ненависті кремлівців до кримських татар – це історія про ненависть фальшивого до істинного спадкоємця. Кремлівці завжди боялися, що тюркські народи пред’являть їм права на власність в колишньому Улусі Джучі. І цей страх не безпідставний. Москва тримається на брехні про “русскость”, але стоїть на неслов’янських фіно-угорських народах без історії державності, з одного боку, та тюркських та азійських народах, які мають в історії приклад великої державності, з іншого боку. Як тільки вони це згадають, Москва не встоїть.

Поділитися:
Share
Читати далі

Гетьманат в цитатах очевидців

Я давно хотів це зробити. Ніхто не розповість про гетьманат Павла Скоропадського краще за безпосередніх очевидців. Такі розповіді вщент руйнують

Поділитися:
Share
Читати далі

Балада про тих, які вистояли

Мені сильно не подобаються настрої, які останнім часом запанували серед наших же прибічників. Всі оці «Порошенко не має шансів» та «надмірний оптимізм є шкідливим» у першу чергу зневірюють своїх же. Насправді ситуація зараз у прибічників Порошенка далека від катастрофи – були ситуації безнадійніші у рази, які завершувалися перемогами. А приклад я вам зараз наведу.

Поділитися:
Share
Читати далі

Гетьман. Міф про окупацію

Перспективи у України тоді були блискучі. Але всі їх українці обміняли на владу журналістів та літераторів і, як похідне, на зникнення України з мапи світу.

Поділитися:
Share
Читати далі

Гетьман і німці. Про що нам не розповіли?

У попередньому дописі я вже розібрав міф «гетьмана Скоропадський намагався повернути Україну в Росію» під назвою «Грамота про федерацію». Тепер розглянемо інший міф – «гетьман Скоропадський був маріонеткою німців». Як у всіх інших, у цього міфу два автори – московські більшовики і УНРівська еміграція Винниченка і Петлюри. Ті, для кого Україна гетьмана була занадто Україною, і ті, для кого вона була недостатньо Україною. Нічого не міняється.

Поділитися:
Share
Читати далі

Грамота про федерацію з Росією. Міфи та правда

Варто заговорити про гетьмана Скоропадського, обов’язково знайдеться особа, яка згадає про неї. Про Грамоту про федерацію з Росією, яка нібито стала причиною повалення гетьмана. Мовляв, гетьман Скоропадський за першої ж нагоди спробував повернути Україну назад в Імперію. Чи правда це?

Поділитися:
Share
Читати далі

Оттуда пошло выражение «серый кардинал»

О Ришелье, который Арман Жан дю Плесси и вообще не Ришелье, а очень даже Ришельё, надо знать как минимум то, что это, пожалуй, самая известная жертва чёрного пиара в истории (хоть и непреднамеренная). Именно при Ришельё появился мем «серый кардинал», обозначающий человека, не имеющего власти де-юре, но крайне влиятельного по факту (вроде ватника Ермака сейчас при Зеленском: кто он там, помощник президента, казалось бы, тьфу и растереть, а поди ж ты).

Поділитися:
Share
Читати далі

Помилка гетьмана Дорошенка

Прибравши Брюховецького силою, Дорошенко фатально помилився. Популярність популіста Брюховецького була значно більша, ніж він думав. Дорошенку треба було в тих умовах робити щось одне. Або рубанути Брюховецькому в очі правду-матку про те, що він йому не вірить і ставати під його руку не буде. Або домовитися з Брюховецьким і дати йому «обхезатися». Зазнати військової поразки або дискредитувати себе якимись переговорами. Убивати треба було не Брюховецького, а його імідж. Історія вчить, коли здається, що ситуація безнадійна, треба не забувати – силове рішення подекуди може неймовірно нашкодити.

Поділитися:
Share
Читати далі

Оббреханий гетьман

Лідер, що намагається зробити з України не примарний рай на землі, а звичайну державу, здатну бодай оплачувати своє існування, для українців – не герой. Яких лідерів хочуть українці? Янголів? Але янголи не ходять по землі.

Поділитися:
Share
Читати далі
Усі відео
  • Усі категорії