Третє вересня – це не тільки совкова відрижка

Я, звісно, нікому погрожувати видаленням за подібні згадки не став, але іноді негативний контекст лише підкреслює ваше перебування в старих совкових наративах і служить їх пропаганді. Про що це я? Просто, доки зранку закипає чайник, а він у мене закипає повільно, я роблю прогулянку стрічкою в фейсбук. Удень туди заглядаю дуже рідко. І цього ранку трохи ошизіваю: кожен 3-4-ий пише: “Хто мені згадає сьогодні про 3 сєнтября, видалю”, чи щось подібне. Я людина ґрунтовна, вирішив сам згадати, що ж такого цього дня сталося, про що не можна згадувати.

Поділитися:
Share
Читати далі

Іловайські докази

Почався серпень, і скоро на нас звично обвалиться чергова серія гнівних дописів на тему «Порошенко злив Іловайськ». Буде дуже багато емоцій і дуже мало холодного тверезого аналізу. Обов’язково згадають цілих два телетайпи, які журналіст Бутусов і його фан-клуб намагаються подати як доказ провини Генштабу і командування АТО в Іловайській трагедії. Не дивно.

Поділитися:
Share
Читати далі

Наша війна розпочалася не 22 червня 1941 року…

Друга світова війна для українців почалася 1 вересня 1939. Україна відразу стала одним з її епіцентрів, її мешканці – серед перших її учасників і жертв. Днем поминання їх усіх, згідно ухваленого 2015 року закону, є 8 травня. Тоді що ми відзначаємо чи вшановуємо 22 червня? Те, що два тирани, які разом два роки перед тим почали світову війну, врешті зійшлися у двобою. Але важливіше пам’ятати про 23 серпня 1939, яке увінчало їх співпрацю і запустило маховик війни. Тому нам слід відмовитися від поминальних заходів у цей день, а вшановувати усіх загиблих у страшній війні з усім світом – 8 травня, у День пам’яті та примирення.

Поділитися:
Share
Читати далі

Уроки історії, або «Кохайтеся, чорнобриві, та не з м…»

У цей день 1997 року був підписаний “Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ”. Це ЄДИНИЙ документ, який юридично і в повній мірі гарантував територіальну цілісність України. Через 16 років після підписання договору про дружбу, у 2014-му Росія почала збройну агресію проти України. Далі маємо те, що маємо. Цей горезвісний договір потрібно висікти на камені та поставити на головній площі країни в якості вічного застереження нащадкам про те, хто насправді є головним і єдиним ворогом нашої країни.

Поділитися:
Share
Читати далі

Історія, яку ми маємо знати

6 років тому український армійський спецназ і десантники перемогли російських найманців у Донецькому аеропорті. Особливим цей бій робить те, що українські сили швидкого реагування, перебуваючи у меншості вибили більш чисельного та досвідченого ворога з зайнятих ним позицій. Армійський спецназ і десантники показали, що в чесному бою без можливості для росіян сховатися за “спінамі женщін і дєтєй”, одурити зеленими коридорами або мати 10-кратну перевагу у росіян є шанс лише втекти живими або лягти у землю.

Поділитися:
Share
Читати далі

Історичний страх Кремля

Історія ненависті кремлівців до кримських татар – це історія про ненависть фальшивого до істинного спадкоємця. Кремлівці завжди боялися, що тюркські народи пред’являть їм права на власність в колишньому Улусі Джучі. І цей страх не безпідставний. Москва тримається на брехні про “русскость”, але стоїть на неслов’янських фіно-угорських народах без історії державності, з одного боку, та тюркських та азійських народах, які мають в історії приклад великої державності, з іншого боку. Як тільки вони це згадають, Москва не встоїть.

Поділитися:
Share
Читати далі

Гетьманат в цитатах очевидців

Я давно хотів це зробити. Ніхто не розповість про гетьманат Павла Скоропадського краще за безпосередніх очевидців. Такі розповіді вщент руйнують

Поділитися:
Share
Читати далі

Балада про тих, які вистояли

Мені сильно не подобаються настрої, які останнім часом запанували серед наших же прибічників. Всі оці «Порошенко не має шансів» та «надмірний оптимізм є шкідливим» у першу чергу зневірюють своїх же. Насправді ситуація зараз у прибічників Порошенка далека від катастрофи – були ситуації безнадійніші у рази, які завершувалися перемогами. А приклад я вам зараз наведу.

Поділитися:
Share
Читати далі

Гетьман. Міф про окупацію

Перспективи у України тоді були блискучі. Але всі їх українці обміняли на владу журналістів та літераторів і, як похідне, на зникнення України з мапи світу.

Поділитися:
Share
Читати далі

Гетьман і німці. Про що нам не розповіли?

У попередньому дописі я вже розібрав міф «гетьмана Скоропадський намагався повернути Україну в Росію» під назвою «Грамота про федерацію». Тепер розглянемо інший міф – «гетьман Скоропадський був маріонеткою німців». Як у всіх інших, у цього міфу два автори – московські більшовики і УНРівська еміграція Винниченка і Петлюри. Ті, для кого Україна гетьмана була занадто Україною, і ті, для кого вона була недостатньо Україною. Нічого не міняється.

Поділитися:
Share
Читати далі

Грамота про федерацію з Росією. Міфи та правда

Варто заговорити про гетьмана Скоропадського, обов’язково знайдеться особа, яка згадає про неї. Про Грамоту про федерацію з Росією, яка нібито стала причиною повалення гетьмана. Мовляв, гетьман Скоропадський за першої ж нагоди спробував повернути Україну назад в Імперію. Чи правда це?

Поділитися:
Share
Читати далі

Оттуда пошло выражение «серый кардинал»

О Ришелье, который Арман Жан дю Плесси и вообще не Ришелье, а очень даже Ришельё, надо знать как минимум то, что это, пожалуй, самая известная жертва чёрного пиара в истории (хоть и непреднамеренная). Именно при Ришельё появился мем «серый кардинал», обозначающий человека, не имеющего власти де-юре, но крайне влиятельного по факту (вроде ватника Ермака сейчас при Зеленском: кто он там, помощник президента, казалось бы, тьфу и растереть, а поди ж ты).

Поділитися:
Share
Читати далі

Помилка гетьмана Дорошенка

Прибравши Брюховецького силою, Дорошенко фатально помилився. Популярність популіста Брюховецького була значно більша, ніж він думав. Дорошенку треба було в тих умовах робити щось одне. Або рубанути Брюховецькому в очі правду-матку про те, що він йому не вірить і ставати під його руку не буде. Або домовитися з Брюховецьким і дати йому «обхезатися». Зазнати військової поразки або дискредитувати себе якимись переговорами. Убивати треба було не Брюховецького, а його імідж. Історія вчить, коли здається, що ситуація безнадійна, треба не забувати – силове рішення подекуди може неймовірно нашкодити.

Поділитися:
Share
Читати далі

Оббреханий гетьман

Лідер, що намагається зробити з України не примарний рай на землі, а звичайну державу, здатну бодай оплачувати своє існування, для українців – не герой. Яких лідерів хочуть українці? Янголів? Але янголи не ходять по землі.

Поділитися:
Share
Читати далі

Зла пам’ять нам в допомогу

Палили Батурин, проклинали Мазепу. Знищували Січ, на цепу тримали Калнишевського. Віднімали вольності, кріпаком народився Шевченко… Ламали Голодомором та колгоспами, ліквідували непокірного Шухевича, вбили Бандеру… Скуповували “еліту”, відновлювали чекістську імперію. Порушували договори, анексували, окуповували, вводили війська і підступно вбивали тисячами. Безкінечно, століттями брехали, ламали, знищували і готові “повторіть”, а українці знову хочуть все забути…

Поділитися:
Share
Читати далі

Календари бывают разные

В этой статье мы с вами поговорим о трёх самых актуальных для нас в данный момент календарях: юлианском, григорианском и новоюлианском. А почему актуальных? Да потому, что мы находимся в «междурождественский» период, ибо одни люди отмечают Рождество 25 декабря, а другие — 7 января, причём немногие знают, что происходит это всё не по двум, как думают некоторые, а сразу по трём календарям.

Поділитися:
Share
Читати далі
Усі відео
  • Усі категорії