«Армія. Мова. Віра» під забороною (фото, відео)
Здирати у переддень святкування Незалежності нагадування про поняття, на яких Незалежність тримається, – дуже недобрий знак для тих, хто цим займається.
Читати далі
АрМоВір
Чотири роки монобільшості
4 роки тому було обрано чинний парламент і вперше в історії – з монобільшістю. Це була унікальна можливість, яка стала унікальним провалом. Замість конвеєру реформ країна отримала практично паралізований і тотально залежний інститут парламентаризму.
Читати далі
Порошенко для УП: ЄС, НАТО, Україна – тепер це як «Армія. Мова. Віра»
“В темні часи особливо добре видно світлих людей”, – часто-густо згадують ці слова Ремарка, добре знаного автора про Першу світову. Нині вже точиться третя світова, в якій ми воюємо за всіх.
Читати далі
Таки Армія, Мова, Віра. Таки Томос, а не термос
Добре, що нарешті дійшло. Прикро, якою ціною… В когось вистачить сміливості і совісті вийти і сказати (чи написати): “вибачте, я помилявся в 2019 році, Армія, Мова, Віра – це дуже важливо… вибачте”? Риторично…
Читати далі
Наш генетичний код виживання
Ця війна чітко розставила всі пріоритети, а саме: Мова – то серце нації, Віра – то її душа, ЗСУ – то її м`язи, Русофобія – то її імунна система. Коли московія провалить свою чергову авантюру і затаїться, до нас прийде молодий російський ліберал і скаже: “Ми вже інші, ми вивчили урок, ми сусіди, ми хочемо дружити…”. Почувши таке, бийте на звук, женіть його “Хаймерсами”, “Стугною”, “Булавою”, сцяними ганчірками – всім, що є під рукою. Бо ми теж вивчили урок, який тривав п’ять століть.
Читати далі
За все завжди настає відповідальність
Відповідальність за помилки, за пофігізм, за “не все так однозначно”, за “какая разніца”, за “мене політика не цікавить”, за “поржать” і за “по приколу”. За “олігархи наживаються на війні” та за “в своїй голові я війну закінчив”. Тепер ми всі платимо за ці помилки. Чи можемо ми повернутись і змінити? Звичайно, що ні. Єдине, що ми можемо – це вивчити цей страшний урок. Навчитись нарешті правильно розставляти пріоритети. Закарбувати на все життя, навчити своїх дітей та онуків, що “дороги, басейни, нові університети, парки та все інше” – це чудово і гарно. Але виключно за умови, якщо все це є чим та як захистити! Виключно за умови!!!
Читати далі
Він збирає кинуті в нього каміння і будує з них нову фортецю
Державника від клоуна відрізняє уміння виходити за межі короткої виборчої кампанії. Тому що йшлося не про вибори, а про покоління. Тому що політична кар’єра однієї людини не така важлива, як політична доля цілої нації. Навіть якщо ця “одна людина” – ти сам. Порошенко віддав свій політичний капітал на забивання фундаменту. Армія, мова, віра. Армія, мова, віра. Ці палі вбилися в землю намертво і стали опорою. Опорою, за яку ми вчепилися у тяжкі часи з вірою, що час розставить усе по місцях. Опорою, яка вистояла під час повені, коли повз нас зі свистом та гиканням проносилося багно. Опорою, яка нас втримала на плаву у найтемніший рік. І до якої зараз з усіх сил підгрібають ті, що зато посміялися. З незалежним виглядом мостяться поруч. “Я ж ета, с дєцтва за армію, мову, віру бил. Мамой рімой клянусь!”.
Читати далі