Дякуємо! За те, що почали робити з України – Україну. За те, що звернули з протореної доріжки, по якій пройшли Білорусь і Туркменістан. За те, що спробували. І за те, що заклали той фундамент, на якому Ваш соратник, через роки, почав будувати українську державність. Хтось скаже – “але це вже зовсім інша історія!”. А ось і ні: історія неперервна, і одне тягне за собою інше. Дякуємо, Вікторе Андрійовичу Ющенко, що потягнули за потрібну історичну нитку. І вибачте за те, що не повірили, коли було потрібно. Многая літа!
Читати далі