Фейсбучники, пам’ятаєте Алєксандра Ткача з Харкова? Упоротого ватника і фанатичного російського імперця? Сьогодні його взяла СБУ, бо він виявився російським коректувальником. Він наводив російську арту і ракети по Салтівці, де він сам же мешкав.
Читати далі
Багато обмежень. Наче ходиш по клітині, великій, де теж можна жити, і навіть пристойно, коли забуваєш про війну. Ми інші. Ми посивіли і подорослішали водночас, за кілька місяців. Ми наче пружина, яка стиснулася, але як відскоче – то змете той Білгород під три чорти…
Читати далі
Внаслідок українського наступу південно-західніше, а відтепер і західніше, Харкова у нашого командування з’являється дуже непоганий шанс вийти на державний кордон України на достатньо вагомому щодо протяжності відтинку.
Читати далі
Ситуація в районі Ізюма стрімко погіршується для всього угрупування військ противника.
Читати далі
З новою вас бавовною!!! Ситуація на Сіверському та Бахмутському напрямках починає вже не стільки “турбувати”, скільки дратувати російське військове командування. Командування військ противника почало “переформатування” своїх угрупувань на Харківському та Слов’янському напрямках. Після оцінки результатів нанесення вогневого ураження по своїх об’єктах в оперативному та оперативно-тактичному тилу далекобійними засобами ЗСУ командування військ противника, судячи зі всього, вирішило не тільки визначити найбільш небезпечні з цієї точки зору об’єкти, а й суттєво наростити систему ППО, яка прикриває їх.
Читати далі
Отже, вчора ми обговорили військово-політичні питання найближчої фази війни і намагалися визначити основні операційні напрямки, де найбільш вірогідно військове командування противника невдовзі застосує свої головні зусилля. Пан Арестович вчора у розмові з паном Фейгиним заявив про нібито підготовку рф до переходу у “стратегічну оборону”. Я не зовсім з ним згодний… Точніше кажучи, зовсім не згодний. І ось чому…
Читати далі
Особисто мене непокоять два питання у зв’язку із поточною ситуацією на фронті: Чи спробує російське військове командування відновити наступ на Харківському напрямку в повній мірі? Які сили та засоби російське військове командування зможе ДОДАТКОВО перекинути на Південь та у Запорізську область? А поки подивимось на ситуацію на найбільш “гарячих” напрямках – Слов’янському та Краматорсько-Бахмутському.
Читати далі
Командування військ противника продовжує масштабне перегрупування своїх сил та засобів на цілому ряді операційних напрямків. Зокрема, на Херсонському, Мелітопольскому та Луганському напрямках. Головним сенсом цього перегрупування військ противника є створення умов для проведення успішних оборонних дій (переважно у Південній операційній зоні) та створення ударних угрупувань військ на низці інших ділянок для проведення активних наступальних дій (Слов’янсько-Краматорський, Харківський напрямки). Противник продовжує вести активну розвідку та контроль за повітряною та надводною обстановкою в районі Чорноморського узбережжя, яке залишається під контролем України (північно-західна частина Чорного моря).
Читати далі
Я сьогодні купувала карасів на місцевому ринку (вибачте за побутові подробиці) в заядлого рибалки, депутата ОПЗЖ, до речі. – Навіть я, – каже, – після 2014-го ще думав, якось воно можна співпрацювати з Росією. Але після четвертої ранку 24 лютого ми тут ВСІ враз стали нацистами для Росії… – Тож дійшло? – Дійшло. Всі, як один…
Читати далі
Попри усталене суспільне враження, що вчені загалом продукують щось малозрозуміле і малокорисне для держави, насправді, всюди за звитягою наших воїнів непомітною тінню стоять працівники оборонних заводів, інженери-конструктори та науковці. Ракети нові злітають, двигуни крутяться, з’являється броня, сплави і т.і. Всі потім дивляться ролики про українське озброєння і ляскають в долоні. Росіяни напевне знали, де саме розташовується наше цінне інтелектуальне надбання. Власне, це інтерв’ю з представником одного з розбомблених інститутів, мабуть, стане першим із багатьох, де стане зрозумілим масштаб нанесених прямих втрат українській науці.
Читати далі
Банк, що має давню історію, зберігся навіть за часів німецької окупації, однак не пережив військових рф. «Насіння вже готували до сівби, і з березня співробітники мали вже засівати колекцію. Після того, як прийшов «руській мір», як прийшла ця орда «асвабадітєлєй», все перетворилося на суцільний попіл. Десятки тисяч зразків. Це світова колекція. В тому числі сорти, яким сотні років, старовинні, яких уже ми не зможемо відновити. Тут було пекло, алюміній поплавився. Вигоріло все», – розповів доктор сільськогосподарських наук, провідний науковий співробітник інституту рослинництва ім. Юр’єва Сергій Авраменко. За його словами, в банку зберігалося понад 160 тис. сортів і гібридів із усього світу. Він наголосив, що на території не було військових чи тероборони.
Читати далі
Харків я ніколи не любив. Чесно. Приїздив, так. Гостював. Був спікером локального TEDx, маю купу хороших друзів. Проте занадто це місто для мене індустріальне. Незрозуміле. Незграбне. А зараз… а зараз я закохався. Вулиці-нерви, по яких мчать військові машини-імпульси, промзони-м’язи, їжаки, окопи, посічені прильотами церкви і будинки, проспекти, перегороджені блоками, очі військових, що вдивляються в далечінь доріг, уздовж яких причаївся ворог. Все якось гармонійно. І той танк з Першої світової, і якась інсталяція слона з дротів, і височенні дзвіниці церков. Моцний, впевнений, красивий. Закінчиться війна – в мене пика трісне в ньому каву пити. Най трісне і у вас. Переможемо.
Читати далі
Повернувся з виїзду вже вранці, а ввечері знову треба їхати. Дай, думаю, пару годин посплю. Відчинив кватирку, придрімав. Тут сирена, повітряна тривога. Дві стіни, спати хочеться, аж очі піском ріже, на годинника глянув, повернувся і далі спати. Прокидаюсь, як здається, за мить, в холодному поту, шерсть дибки стоїть від скреготу метала по каменю. Перша думка, ну все, прилетіло. Через мить паніка спала, пилу нема, уламків нема, лежу в ліжку, якась фігня. А скрегіт такий потужний далі періодично…
Читати далі
В соцмережі хоч не заходь. Так їздиш неділю навколо міста та по суміжним областям, а потім заходиш в мережу і дізнаєшся, що “Харків майже оточений”, що колона техніки “стопіцоткілометрів помічена під Харковом”, що збираються “штурмувати та оточувати Харків” от прямо тут і зараз. Сил та ресурсів у Харкові достатньо, щоб втримати спроби захвату міста. Керівники силових блоків мають досвід. Ці люди і зараз тут. Вони готуються до будь-яких варіантів. Кожного дня, завдячуючи людям, які героїчно б’ються за кожну будівлю на сході, ми маємо час, щоб тут готуватися. І ми всі використовуємо цей час. Ворогу не буде простіше та легше, ніж в перші дні вторгнення. Буде складніше.
Читати далі
Олігарх Павло Фукс оплачував малювання свастик в Харкові напередодні російського вторгнення. Цим він готував привід для війни для Путіна і під фальшивим прапором підготував виправдання геноциду українців. Декілька джерел в американській розвідці повідомили, що Павло Фукс платив по $1000-1500 місцевим кримінальним елементам за графіті зі свастикою в період з грудня до вторгнення ЗС РФ. Найсмішніше, що цей негідник в нас – ініціатор і лобіст Меморіалу Голокосту “Бабин Яр”.
Читати далі
Розумні люди задають логічне питання: а що Росія взагалі зараз робить? Навіщо це насильство заради насильства? Очевидно, що війну їм вже не виграти, під це просто немає ресурсів. Їхні дії настільки тупі, безглузді і жахливі, що все, що відбувається, нагадує якесь ритуальне масове жертвопринесення. Навіщо вам фундамент від Маріка? Навіщо намагатися атакувати Київ, адже для його захоплення у вас тупо немає сил? Навіщо зтирати з лиця землі Харків, який теж очевидно що не взяти? Щоб пам’ятали та ненавиділи 50 років мінімум? Чого росіяни домагаються і як із цього вирулюватимуть? Відповідей немає.
Читати далі
