Країна уявних перемог

На російському телебаченні вийшов сюжет, і не перший, що начебто вони в нашому Маріуполі будують 20 багатоповерхівок. На відео будівельники завзято пораються біля фундаменту, працює якась техніка. Картинка, яку хочуть показати в Маріуполі, досить весела і перспективна. Дивні створіння. Бо не буде побудовано в Маріуполі при агресорі ніяких 20 багатоповерхівок. Ніколи при них не буде. Бо у них пів росії без цих зайвих розкошів живе. Вся історія Росії показує, що вона виглядає, як щось велике та сильне, але вихлоп від неї мізерний. Тобто ніякого прориву, ніяких досягнень. Тому і ніяких багатоповерхівок.

Читати далі

Нам не на часі здаватися

Ізраїль живе так само у війні. Його в будь-який момент обстрілюють. Його так само хочуть знищити. Про нього кажуть, що він як держава не має права існувати. Але це не заважає людям хотіти жити в Ізраїлі та отримати ізраїльське громадянство. Одного разу ми обернемося назад, згадаємо, через що пройшли, і зрозуміємо: ось вона, країна, в якій хочуть жити, в якій хочуть працювати. Ви ще побачите, як на нашим громадянством будуть полювати всі пострадянські країни. Вже починають, бо розуміють наші шанси на чудове майбутнє. Ізраїль живе, і дуже непогано живе. Ось і ми будемо. 

Читати далі

Брехня вбиває українців, знання рятують життя

Набридло, що ми борсаємося в корупції, популізмі та недалекоглядності. А потім нам винні американці чи ще хтось. Остання ставка Путіна – через наших умільців переконати людей, що “нам щось не те дали”, що “нам якось не так допомогли”. Бо тоді Україна залишиться без союзників та програє війну. Наші вороги (крім Путіна) – це некомпетентність влади, корупція чиновників та олігархи. Вже точно не МВФ, Світовий банк та уряди країн, які дали нам уже кілька річних бюджетів армії за три місяці війни. Давайте розставляти пріоритети правильно та розуміти, хто наші вороги.

Читати далі

Спочатку Армія

Коли ми переможемо, мені не потрібні першочергово нові дороги. Нові будівлі міськради. Нові парки чи щось таке. Я не хочу, щоб потирали руки в очікуванні грошей на відбудову наші депутати – гроші повинні йти на армію. До біса “велике будівництво”. Спочатку Армія. І тоді будемо МИ. А якщо будемо МИ, то зробимо й все інше. Ми вміємо. 

Читати далі

PROстими словами – 07.06.2022

Росіяни вирішили звільнити Україну від бензину, зерна, сонячних електростанцій, спортивних споруд, шкіл, лікарень, солі і далі за списком. Натомість Україна звільняє росію від армії. Бо нащо майбутній росії армія? В Україні народ відбудує і нерухомість, і сіль знайде, і бензин. Бо ми живі. Бо наша країна – величезний працюючий вулик. Бо в нашій річці вода оновлюється та кристально чиста на відміну від російського болота, яке зветься “стабільністю”. Болото бурхливу річку не перевершить. Ніколи. Болото буде смердіти скільки може – але ж річка тече й далі.

Читати далі

PROстими словами – 29.05.2022

Дуже красивий хід від ПЦУ – претензія на частину території Лаври для організації чоловічого монастиря. Це багаторічна ганьба, з цим існуванням фсбешної структури на тілі України. Я Київську Лавру не досить добре пам’ятаю, але Святогірську, що поряд з тим самим Слов’янськом, само собою. Ви знаєте, які там краєвиди? І що там засіла російська агентура? А скільки їх таких по всій нашій країні? Та тут треба при кожній московській церкві будувати українські чоловічі “монастирі” з достатньою військовою підготовкою.

Читати далі

Росія втратила Харків. І фізично, і мізки його мешканців

Я сьогодні купувала карасів на місцевому ринку (вибачте за побутові подробиці) в заядлого рибалки, депутата ОПЗЖ, до речі. – Навіть я, – каже, – після 2014-го ще думав, якось воно можна співпрацювати з Росією. Але після четвертої ранку 24 лютого ми тут ВСІ враз стали нацистами для Росії… – Тож дійшло? – Дійшло. Всі, як один…

Читати далі

PROстими словами – 15.05.2022

Мер Харкова каже, що вартість тимчасового житла для людей, які втратили домівки, – десь 30% від вартості постійного. Тому ставити модульні містечка, термін служби яких три роки, а люди живуть там вже вісім, і вони вже в поганому стані, – не дуже слушна ідея. А якщо хтось буде просувати тимчасове житло як масове, як вирішення питання на найближчі два-три роки, то, мабуть, це буде комусь вигідно. Держава, отримуючи регулярні кошти від наших союзників та друзів, мусить викупити вже існуючі квартири для постраждалих.

Читати далі

PROстими словами – 15.05.2022

Вітаю гурт Kalush Orchestra з перемогою на Євробаченні. Тут дехто вже обговорює – яке місто могло би прийняти наступний конкурс. Якщо зважати на технічні можливості для проведення такого заходу та насамперед безпеку (а до цього – нашу остаточну перемогу над росіянами), то багато наших міст постраждали, і їм би прийняти, але все залежить від швидкості відновлення. Але й Криму приймати Євробачення зарано. Вважаю, що совком, на який росіяни перетворили півострів, Україні пишатися не варто. Світ повинен побачити дещо інше. У нас є достатньо міст, які на це заслуговують, на сьогоднішній день, більше.

Читати далі

Час змін

Чи не прийшов час зруйнувати нашу репутацію мирної нації? Прилетіло з Бєлгорода – відповісти Бєлгороду. Прилетіло з країни, що на півночі, – відповісти країні, що на півночі. Відповісти стільки разів, скільки прилетить, поки не перестане прилітати. І якщо вони звикли, що ми не наважимося вдарити по їх території – ну так тепер треба дати їм зрозуміти, що хай звикають. Знаєте, що вдарили і прилетить у відповідь, – ну так перемістіть своїх цивільних, бо то вже ВАША відповідальність, а не наша.

Читати далі

PROстими словами – 05.05.2022

Нещодавні кадри з бомбардуванням парку Горького в Харкові не дають спокою. До парку автобусами привозили діток з усієї області, та суміжних. Було багато соціальних програм. Концерти. Фестивалі. Там збиралися пенсіонери, матері з дітьми, спортсмени. Величезна територія з італійським обладнанням. Росіяни тут топталися та фотографувалися сотнями та більше. Нащо бомбардувати український Діснейленд? Заздрість. Бо якщо в сусіда краще – отримуй руїни, сусіде. За те, що зробив чудо на власній землі. Зазначте, росіяни: чорна заздрість говорить лише про власні комплекси та нездатність до розвитку.

Читати далі

PROстими словами – 29.04.2022

Вчора постраждала громада в селищі Покотилівка. Це передмістя Харкова. 30 будинків зруйновано, понівечена школа, є загиблі та поранені. Ніяких військових баз там немає. На місці російського злочину стоїть чоловік у футболці з написом “WAR CRIMES/ Prosecutor”. Прокурор. Військові злочини. Якщо росіяни думають про “авось обойдется” – не обійдеться. Все фіксується. Все занотовується. Всі докази будуть надані міжнародним судам. Всі зруйновані мирні будинки, школи, лікарні, дитсадки будуть пораховані. Вони будуть платити нам вічно. “Нравітся, нє нравітся…”

Читати далі

Прийшов час для нової реальності

Весь світ бачить і робить висновки. Тепер ті, хто міг би боятися, – не бояться. А їх кроки на підсилення власної обороноздатності зрозумілі, але не від того, що російська “міць” страшна. Скоріше, вона хвора на голову. Тепер ті, хто вважав армію росії другою в світі, – вже так не вважають. Тепер ті, хто думав, що росія може бути чиїмось захисником, – вже абсолютно точно впевнені, що росія вміє бути виключно агресором. Деякі проблеми мають досить просте рішення: треба усунути джерело агресії, і весь світ зітхне з полегшенням.

Читати далі

PROстими словами – 23.04.2022

Голодомор дубль два? На окупованих територіях окупанти змушують фермерів засівати поля, але зерно, яке буде зібране, вони “націоналізують” на користь, наприклад, “днр/лнр”. В Херсонській області росіяни забрали зерно в українців та повезли його до Криму. А потім воно було помічене на Кримському мосту в напрямку Росії. Тварини не вміють сіяти. Тварини вміють тільки жерти. Чуже. До речі, інтернетом блукає світлина з українського подвір’я. Там видно розрізані мішки з зерном, яке власники, скоріше за все, готували на посівну. Зерно розкидане, а на білій стіні будиночка окупанти залишили напис: “рассія руліт”. На щастя, “рассія руліт” не туди.

Читати далі

Когось тягнуло на росію, а росія прийшла сама…

Відстань від цього українського містечка до Києва – 696 км. До Харкова – 327 км. До Донецька – 35 км. До Москви – 1067 км… Це фото ще 2009 року, Мар’їнка. Сьогодні росіяни залишили це місце наче як зґвалтованим. Використаним. Викинутим. Будь-які містечка навіть Донбасу у рази кращі за російську дійсність. Тут є те, чого немає в багатьох містечках “вєлікой і скрєпной рассии”. Ніколи з цього дня не варто забувати, що треба цінувати, а від кого намагатись бути подалі. Не все те золото, що блищіть. А Мар’їнка сьогодні наша. Шкода, що зруйнована. 

Читати далі