Кривавий Фукс

Джон Сміт

Інформаційна бомба.

Олігарх Павло Фукс, за даними американського видання Rolling Stone, оплачував малювання свастик в Харкові напередодні російського вторгнення. Цим він готував привід для війни для Путіна і під фальшивим прапором підготував виправдання геноциду українців. Декілька джерел в американській розвідці повідомили, що Павло Фукс платив по $1000-1500 місцевим кримінальним елементам за графіті зі свастикою в період з грудня до вторгнення ЗС РФ.

Також інформацію американському виданню підтвердив українець Олег Плюш – в минулому провідний український кікбоксер. За словами Плюша, зіткнувшись із схемою Фукса, Фукс стверджував йому, що «у нього не було вибору» і що це було його «доручення» — обов’язкове, якщо він хоче залишитися в бізнесі у регіоні. Плюш надав копію паспорта та запропонував свідчити під присягою, якщо буде потрібно, щодо його нібито зустрічі з Фуксом. «У мене немає страху. Я нікого не боюся», — розповідає він Rolling Stone, виступаючи через перекладача в телефонному інтерв’ю.

Цей негідник, ця мразь за криваві російські гроші розповідала тут про нацизм і допомагала ворогу виправдати вбивство тисяч українців.

Найсмішніше, що цей негідник в нас – ініціатор і лобіст Меморіалу Голокосту “Бабин Яр”.

Rolling Stone: “Фукс – єврей і є одним з основних учасників меморіалу жертвам Голокосту в Києві, і немає підстав вважати, що він заплатив би за свастику через антисемітизм”.

Ну, звісно, не через антисемітизм…

Окремо треба торкнутися цього прекрасного проекту.

З самого початку проект цього негідника викликав спротив в Україні. Він вступив в жорсткий клінч з проектом, який готувала українська держава, і в результаті лобізму нагорі переміг. В державному проекті, який закликали підтримати сотні українських інтелектуалів, активістів, представників єврейських організацій України, погляд на пам’ять був виважений, з правильною подачею жертв і історичних наративів.

Проект же Фукса – напроти – одразу викликав заяви громадськості, як такий, що пропагує російські псевдоісторичні штампи, представляє місцеве населення – литовців, поляків, українців – як тотальних нацистів.

Версію про спецоперацію російських спецслужб, як на мене, підтверджує також призначення арт-директором явно неадекватної особини на прізвище Хржановський. Чомусь українським пам’ятником мав завідувати російський режисер, член Гільдії кінорежисерів Росії…

Тут варто згадати його фільм “Дау. Деградація”, який спровокував скандал в Україні. Глядачів шокували сцени з немовлятами в клітках, з роздягненим немовлям, до голови якого цей придурок приєднав електроди, щоб “показати досліди над дітьми”.

Як виявилось, цей негідник для свого тупого фільму використав… українських дітей-сиріт. Не свою дитину посадив і їй дроти під’єднував, а дітей на майданчик привезли з декількох інтернатів України. Деякі діти були з інвалідністю.

В результат цих зйомок прокуратура завела дві кримінальні справи про катування дітей.

“Младенцы плакали, когда их переодевали, что свойственно младенцам. Плач их не означает выражение боли, это реакция на мир”, – объясняет Хржановский.

Ось кого в нас ще не притягли (і дарма) так цю наволоч.

Проект цього Фукса просто з самого початку задумувався як факел для розпалювання ненависті в Україні.

Одразу ж, як отримали зелене світло, вони почали з демонстративних плювків, наприклад, будувати синагогу на місці православного кладовища. Коли піднявся скандал, який загрожував перерости в міжрелігійний конфлікт, керівник цього процесу просто заявив: “ми нє хотєлі копать, ето же ви настоялі”. 🙂

Тобто ясно було одразу, що під виглядом гуманітарного проекту під проводом російських олігархів, на участі в якому погоріла купа українських діячів, Росія і Путін просто розпалюють ворожнечу в Україні, яку і мав “зупинити” Путін своїми бомбами на наші міста.

Не сказати, що контррозвідка нічого не бачила. СБУ в 2020 році проінформувала Прем’єр-міністра Д. Шмигаля з приводу потенційних ризиків, пов’язаних з діяльністю представників благодійного фонду “Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр” (МЦГБЯ), Кабінету міністрів було рекомендовано підтримати вітчизняний проєкт меморіалізації Бабиного Яру.

На публічних обговореннях наративу проєкту громадськістю висловлювалися побоювання, що він створений у дусі кремлівської політики пам’яті, яка хоче представити українців, поляків, литовців та інше місцеве населення тотальними антисемітами.

Але все це було проігноровано. З ОП йшли листи за підписом Шефіра, які офіційно тиснули на Мінкульт з вимогою, ігноруючи обговорення, видати дозвіл саме проекту Фукса.

Лише всередині 2021 року хтось у РНБО спохопився і на Фукса наклали санкції України.

І побоювання громадськості щодо російських організаторів проекту справдилися. Ініціатор боротьби за пам’ять про злочини нацистів сам же, за даними американської розвідки, і допомагав Росії вбити побільше українців під приводом “денацифікації”.

Під час обстрілів Харкова від російської бомби загинув 98-річний Борис Романченко – в’язень чотирьох нацистських таборів, людина, яка реально поклала багато сил для поширення пам’яті про нацистські злочини.

Всі ці крики про нацизм, фашизм, антисемітизм, малювання свастик, обливання кров’ю синагог в Україні, підкидування свинячих голів на могили єврейських діячів – все це операції російських спецслужб під чужим прапором. Але завжди черговий посол Ізраїлю це постійно підхоплював і тиражував в якості “прикладів антисемітизму”. При цьому свідомо ігнорувалося доведені в суді факти, що це дії російських спецслужб.

Тому і вважаю: все це може і має бути визнане як співучасть у вбивстві українців.

 

Автор