Комунальний спецназ
Все забуваю розповісти, як мене комунальники харківські налякали.
Повернувся з виїзду вже вранці, а ввечері знову треба їхати. Дай, думаю, пару годин посплю. Відчинив кватирку, придрімав. Тут сирена, повітряна тривога. Ну, то таке. Дві стіни, спати хочеться, аж очі піском ріже, отето от всьо, на годинник глянув, повернувся і далі спати.
Прокидаюсь, як здається, за мить, в холодному поту, шерсть дибки стоїть від скреготу метала по каменю. Перша думка, ну все, 3,14да. Прилетіло. Оце ці дві стіни складуються разом з якоюсь залізячиною.
Через мить паніка спала, пилу нема, уламків нема, лежу в ліжку, якась х*йня. А скрегіт такий потужний далі періодично.
Підхожу до вікна, звідки то лунає, а там трактор згортає по асфальту сміття, пісок та пилюку. Дивлюся на годинника, хвилин 15-20 після сирени пройшло. Тобто тільки відмінили.
Бісов комунальний спецназ харківський, а не цивільна комунальна служба. Кажуть, теж саме в інших містах.
Це ж цих всіх людей якісь “нєвідєвшієунітазав” прийшли навчити, як треба жити? Ну ну. нах*йнах*й.
Фото: Харківська міська рада
