Це вирок неіснуючим «інвестиційним няням»

Ігор Артюшенко

Це вирок тим розрекламованим і неіснуючим “інвестиційним няням” та всій економічній політиці Зеленського.

З його приходом системна робота підмінилася гучними назвами, яскравими роликами, трешем та гламуром. Прості рішення і відсутність часу думати стратегічно – основні принципи влади.

Але цифри невблаганні – інвестиції зменшуються, а відповідно, зменшується і ВВП, і кількість працевлаштованих.
І зараз прихильники Зеленського почнуть коментувати, що в усьому винна епідемія. Але подивіться на графік – у 2015-2016 роках на Донбасі точилися криваві бої, а ситуація у будь-який момент могла кардинально змінитися настільки, що інвестор міг втратити своє майно навіть у Києві.

А соцопитування минулого місяця серед інвесторів демонструє, що найбільшою загрозою для власних грошей бізнесмени вважають судову систему, корупцію, захоплення влади олігархами та дії правоохоронців.

Не ковід і не війна причини відтоку капіталів, а сама недолуга державна політика. Вірніше, саме її керівництво. Висновки дуже невтішні. Ми знаходимося тільки на початку бюджетного року, який спланований з великим дефіцитом. Але замість залучення інвестицій чи реалізації програм зі стимулювання підприємницької діяльності ми бачимо збільшення видатків на утримання неефективних правоохоронних органів та на Офіс президента.
Ніби прокурори, слідчі, судді та чиновники Банкової на чолі з Зеленським можуть хоч якось заробити хоч одну чесну гривню для держави.

Поділитися:

Ціна «тиші» «миротворця» Зеленського

Ігор Артюшенко

“Остаточно” про припинення вогню Зеленський домовився 21 липня 2019 року. Після цього він ще декілька разів домовлявся і радісно сповіщав про це на телеефірах, у зверненнях та вітаннях.

Вчора Міністерство оборони оприлюднило данні про бойові та небойові втрати військових за минулий рік. Офіційно ціна “тиші” Зеленського – 50 життів. Саме стільки захисників було вбито російськими окупантами під час проведення бойових дій. 339 військовослужбовців було поранено. З інших причин, окрім бойових, під час Операції Об’єднаних сил протягом 2020 року померли 79 українських військових.

Окремою ганебною сторінкою в історії залишиться смерть Ярослава Журавля — сержанта-розвідника. 13 липня в «сірій зоні» під селищем Зайцевим на Донеччині окупаційні війська віроломно обстріляли евакуаційну групу армійців ЗСУ, які мали розрізнювальне екіпірування гуманітарної місії – білі шоломи, жилети й пов’язки. Під час обстрілу військовослужбовець Ярослав Журавель отримав поранення та залишився на полі бою без допомоги. Як засвідчило відео з безпілотного літального апарату, поранений сержант був живий, зупиняв собі кровотечу джгутом та шукав укриття. Три дні поспіль росіяни не давали проводити пошукову операцію. Орієнтовно 16 липня стало зрозуміло, що 13 липня 2020 року сержант загинув від поранень. 21 липня тіло сержанта було передано на контрольовану Урядом України територію, а 23 липня в селі Андріївка на Дніпропетровщині, де він народився і виріс, його поховали.

Малодушність Зеленського не дала можливості домовитися про реальну тимчасову тишу, щоб врятувати пораненого українського військового. Зеленський так боявся погіршити відносини з окупантами, що не віддав наказ врятувати захисника, який вмер під пекучим сонцем від поранень. Зеленський ніяк не відреагував на смерть Героя.

Декілька днів тому на фронті загинув захисник з Запоріжжя Андрієнко Олег… У нього залишився син, якому ще немає року.

Відсутні будь-які підстави вважати, що мотиви росіян стосовно України змінилися. Бо у Кремля одна мета — зробити Україну своїм федеральним округом. Тому доля нового, ще не оголошеного “перемир’я” визначена — Україна знову заплатить за нього кров’ю.

 

«Новинарня»: Усі загиблі на Донбасі 2020 року: згадаймо їхні імена й обличчя

За підрахунками “Новинарні“, у 2020 році внаслідок бойових дій у зоні загинули 56 українських воїнів (55 чоловіків і одна жінка, Клавдія Ситник) – від обстрілів, підривів на мінах, на позиціях і під час бойових виходів.
Найбільше полеглих на фронті цього року було в березні – 12. У серпні й грудні обійшлося без бойових втрат. (Див. графіку по місяцях.)

Царство небесне, воїни, для яких не настав 2021-й. Наш обов’язок – пам’ятати ваші імена й обличчя, шанувати вашу жертву. Помститися й перемогти.

Поділитися:

Ось вам і інвестиційні няні!

Ігор Артюшенко

Прямі іноземні інвестиції в Україну за січень-вересень 2020 скоротилися на 343 млн доларів. При цьому в третьому кварталі відтік капіталу склав 49 млн доларів.

Ось вам і інвестиційні няні!

Як і в інших сферах системна робота підмінюється гучними назвами, яскравими роликами, трешем та гламуром. Але цифри невблаганні – інвестиції значно зменшуються.

Запитаємо про причини втечі у самих інвесторів.

Європейська бізнес-асоціація місяць тому опублікувала результати опитування інвесторів.

Половина (48%) іноземних інвесторів вважають, що інвестиційна привабливість України знижується, 42% не вбачають суттєвих змін. Лише 9% опитаних інвесторів бачать поліпшення. Вперше за п’ять років недовіра до судової системи очолила антирейтинг перешкод для інвестицій та обігнала корупцію. На третьому місці – захоплення влади олігархами.

Парадоксально, але інвестори більше бояться дій правоохоронців, ніж прямої агресії Росії – фактор репресивних дій правоохоронних органів обігнав на декілька пунктів фактор військового конфлікту з Росією.

Висновки нинішня влада слухати не буде. Економіку захопили олігархи, корупція процвітає, а правоохоронні органи обслуговують інтереси окремих осіб.

Поділитися:

Рік за гратами

Ігор Артюшенко

Вчора виповнився рік, як Володимир Зеленський під час пресконференції призначив Андрія Антоненка, Юлію Кузьменко та Яну Дугарь винними у вбивстві Павла Шеремета. Просто оголосив їх прізвища та зламав людям життя.

За рік не з’явилося жодних нових доказів, справа розсипалася, але невинний Андрій Антоненко продовжує далі сидіти за ґратами.

Справа Шеремета — це політичне замовлення Зеленського правоохоронній системі, яка припинила боротьбу зі злочинністю, а виконує завдання по переслідуванню опозиції, проукраїнськи налаштованих громадян, ветеранів та волонтерів.

Бо чомусь проти Татарова справу не заводять! Медведчук сидить у кріслі Верховної Ради та посилює свій політичний вплив на всю Україну.

Але жоден слуга не зможе знищити українське патріотичне та волонтерське середовище. Були вороги набагато сильніші, підступніші та лютіші й то не змогли, а Зеленський просто копає собі яму.

 

Постер Andriy Yermolenko

Поділитися:

Пустий піар Зеленського для тих, хто ніколи не займався бізнесом

Ігор Артюшенко

“Дай людині рибу, і ти нагодуєш її тільки раз. Навчи її ловити рибу, і вона буде годуватися нею все життя” – дуже популярне прислів’я, про яке, мабуть, ніколи не чув Зеленський. На жаль… Брак освіти дається взнаки.

Для того, щоб допомогти ФОПам, треба зменшити податкове навантаження, полегшити дозвільну систему, відтермінувати або взагалі відмовитися від РРО, як пропонує Ніна Южаніна.

Сила приватного сектору в його гнучкості. Підприємці швидко пристосуються до нових умов, розроблять та втілять нові бізнес-плани, економіка буде жити, а люди працювати.

Натомість з неадекватною посмішкою на обличчі Зеленський обіцяє популістичне рішення — роздати по 8 тис. грн усім підприємцям, хто доведе, що постраждав від карантину. І я не буду нагадувати, що в бюджеті діра, що вчасно не виплачується заробітна платня медичним працівникам, а армія не забезпечена бензином. Річ у тім, що 8 тис.грн, хоч і не малі кошти, але для приватного підприємства з найманими працівниками — це копійки.

Це не інвестиція в розвиток і навіть не компенсація за оренду приміщення. Це пустий піар Зеленського для тих, хто ніколи не займався бізнесом. Він викличе чергову хвилю ненависті до самозайнятих людей, але не вирішить їх проблеми.

Усі розвинені країни компенсували витрати підприємців на початку локдауну — весною, а сьогодні вже розуміють, що карантин то на довго, і треба вчитися з ним жити.

І в Україні компенсувати карантинні витрати треба було ще навесні, коли гроші в бюджеті були. Але коли половина “ковідного” фонду закатана в асфальт, подібні витрати уряд може реалізувати тільки шляхом вмикання друкарського верстату.

Чим це закінчиться, зрозуміло навіть школяру, – галопуючою інфляцією, коли завтра за 8 тисяч можна буде купити менше, ніж сьогодні за 4 000.

Країною керують невігласи, які ведуть її до прірви!

Поділитися:

4 км доріг «великого крадівництва» = 25 польових шпиталей для хворих

Ігор Артюшенко

Середня вартість нового будівництва 1 кілометра автодороги першої категорії з асфальтобетонним покриттям у 2020 році в Україні становить 170,6 млн грн. Побудувати 25 польових шпиталей коштує 625 млн грн. Тобто вирішити питання з ліжко-місцями коштує трохи менше 4 км доріг.

Автономна киснева станція на 200 ліжок коштує лише 4 млн грн. Тобто за один кілометр дороги можна придбати трохи понад 40 станцій.

40 тисяч кисневих концентраторів, які б забезпечили всі ліжка в країні (що не потрібно) для хворих киснем, коштують 1 млрд грн. Тобто 586 км доріг.

Дорожній фонд у 2020 році складає 69,7 млрд гривень.

Тобто потрібно було всього шосту частину цього фонду не розкрадати між картелем друзів Зеленського, а витратити на медицину. Сьогодні ми були б озброєні у боротьбі з епідемією.

 

На фото: Шпиталь у китайському місті Ухань, який побудували за 10 днів для того, щоб розвантажити переповнені лікарні через коронавірус. © Global Look Press

Поділитися:

Грошей нема, а ви працюйте

Ігор Артюшенко

Розповім вам про чергову локшину на вуха від команди Зеленського про збільшення капітаційної ставки сімейних лікарів.

Підвищення заробітної платні медичним працівникам — одна з головних обіцянок Зеленського. Про це він каже постійно, але реальні доходи лікарів зараз тільки наближаються до зарплати некваліфікованих працівників у сфері торгівлі та значно менші за зарплати працівників правоохоронних органів та держслужбовців, які отримують премії з “ковідного” фонду.

Так ось!

КМУ прийняв рішення підвищити з 1 листопада поточного року виплати лікарям первинної медичної допомоги за кожну укладену з пацієнтом декларацію з нинішніх 600,48 грн на рік до 651,60 грн на рік. Про це під час щоденного брифінгу 30 жовтня повідомив М. Степанов. Одразу телеканали почали радісно знімати сюжети, провладні видання писати про мудрість цього кроку, а в соцмережах підраховували скільки мерседесів зможе купити лікар за додаткові 50 грн.

Але…

На сайті уряду постанова так і не з’явилася. Її прийняли з доопрацюванням, після чого МОЗ України направило до Мінфіну інформаційний запит про погодження змін у постанову КМУ №65.

А у Мінфіні зазначили, що МОЗ не написало звідки брати гроші, а тому збільшити ставку неможливо. Дослівно:

“Міністерством охорони здоров’я надано пропозицію щодо підвищення тарифів на первинну медичну допомогу (капітаційної ставки) без реальних джерел покриття додаткових видатків. Тому Мінфін запропонував комплексно проаналізувати реалізацію програми медичних гарантій до кінця року щодо забезпеченості видатків за всіма пакетами медичних послуг, зокрема, щодо реалізації пакетів медичних послуг з надання медичної допомоги з COVID-19”.

На цьому казочці кінець!

Поділитися:

Питання не в суворості покарання, а в його невідворотності

Ігор Артюшенко

Для того, щоб боротися з корупцією, не треба питати дозволу у народу. Треба будувати прозору систему, за якою корупція буде неможливою, а правоохоронні органи – незалежними. Бо натовп завжди кровожерливий, і якщо дати волю емоціям на площі, то люди не просто захочуть довічного ув’язнення, а забажають розстрілів чи відрубування голів. І так, щоб все демонструвалося на каналі “1+1”.

Але чи допоможе це?

Якщо казати непопулярну правду — ні!

Всі люблять згадувати Китай, де публічно розстрілюють корупціонерів, але чомусь корупції там не меншає. Вже понад 10 тис. розстріляних, а об’єктивного результату нема. На Кубі теж введена смертна кара за корупцію, в Ірані відрубують пальці, а в ОАЕ — руки, але я не думаю, що зараз ці держави можуть бути взірцем для українців.

Бо питання не в суворості покарання, а в його невідворотності.

Бо і за умови введення смертної кари за хабар нечесний суд за хабар і відпустить, або ще гірше – розстріляють невинну людину.

Я жодним чином не виправдовую корупціонерів — хай їх садять довічно, чи хай вони ходять з відрубаними пальцями. Я просто знаю, що кожен, хто зараз голосно кричить про підвищення суворості покарання, сам давав хабар для влаштування дитини в школу, за можливість провести вантаж чи за те, щоб хтось закрив очі та не побачив дрібної провини.

Те саме стосується і Зеленського, який закриває очі на те, що Єрмак торгує посадами, Дубінський лобіює поправки для тютюнових компаній, а фракція “Слуги народу” отримує гроші у конвертах від відомого олігарха.

Корупція — це система. І це не нове явище. І ми не перша країна, яка з нею бореться.

І боротися з нею треба теж системно – так, як це роблять цивілізовані успішні країни: реформою правоохоронних органів та судів, підвищенням заробітних плат, публічністю та зміною принципів взаємовідносин, прозорістю органів державної та місцевої влади.

Саме така стратегія і впроваджувалася після Революції Гідності. І хоча, згідно з соціологічними опитуваннями, українці вважали, що корупція зросла (бо олігархічний телевізор це вдовблював в голови щодня), але об’єктивні цифри казали протилежне — щорічна економія бюджету складала 6 – 8 млрд дол.  В першу чергу це відбулося через припинення незаконних оборудок в газовій сфері, в закупівлі медичних препаратів, завдяки введенню електронних торгів у державних закупівлях та через автоматичне відшкодування ПДВ.

Крім того, завдяки публічності попередньої влади у людей зросло несприйняття корупції. Але через постійні публікації про відкриття нових справ у людей склалося враження, що корупції стало більше, ніж у часи Януковича.
Це така собі друга сторона боротьби з корупцією, яку ще й штучно роздмухувала російсько-олігархічна пропаганда.

Якщо ми хочемо будувати цивілізовану та демократичну державу, то саме системними кроками ми повинні боротися з корупцією, а не влаштовувати черговий карнавал, тим паче порушуючи законодавство у сфері виборів.


Україна виграла від боротьби з корупцією 6 мільярдів доларів – аналітики

Економісти нарешті порахували, скільки Україна отримала грошей внаслідок антикорупційної діяльності. «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» оцінив економічний ефект у 6 мільярдів доларів, що становить близько 6% від ВВП України. Радіо Свобода розповідає, звідки взялася така цифра та що вона означає.

Олександр Калітенко: Корупція після Майдану. Чи справді її стало більше?

Як показують соцопитування, українці не відчули, що рівень корупції після 2014 року зменшився. Але чи справді рівень корупції після Майдану тільки зріс?

Поділитися:

Стратегія безкровного повернення Донбасу існує

Ігор Артюшенко

Війною, яка зараз точиться між Азербайджаном та Вірменією, перенасичений інформаційний простір, але я зверну увагу на те, що не існує “заморожених” конфліктів. І навіть через 30 років у будь-який момент на території, де, здається, вже все покинуто, може политися кров. Це урок для тих, хто хоче заглянути в очі Путіна і знайти там мир. Для тих, хто хоче з метою стримання падіння рейтингів піти на здачу інтересів та “умиротворення” агресора. Таким чином стратегічні цілі підміняються тактичними, а країни опиняються в багаторічних пастках Кремля. І в будь-який момент може спалахнути не тільки Донбас чи Крим, але й Придністров’я.

Створення маріонеткових держав — давня стратегія Росії, яка наживається на конфлікті та виступає третьою стороною – “миротворцем”. Це виходило у неї аж до подій в Україні, коли завдяки дипломатичній роботі Петра Порошенка Росію прив’язали до столу перемовин як учасника, а не “посередника”. І це вдалося зробити вперше за історію початих РФ конфліктів завдяки підписанню Мінських домовленостей.

Саме тому сьогодні проросійські політики не втомлюються атакувати Мінські домовленості, стверджуючи, що їх не можливо виконати та що їх необхідно переглядати.

Неможливо їх виконати тільки з однієї причини — небажання Росії, яка повинна вивести свої війська з Донбасу та надати доступ до кордону. Чого ми не спостерігаємо.

А поки Росія цього не виконає, на неї та на її громадян введені санкції, а її бюджет втрачає мільярди доларів.

Тобто стратегія безкровного повернення Донбасу існує — необхідно тиснути на Росію з вимогою виконати підписані зобов’язання, а не зливати інформацію ФСБ про вагнерівців, щоб потім сподіватися, що Росія не почне обстріли.

Поділитися:

Щоб зайвий раз заглянути в очі Путіну (відео)

Ігор Артюшенко

22 лютого 2015 року у Харкові під час мирної ходи «Марш єдності» стався вибух, внаслідок якого загинуло 4 особи, серед них 1 міліціонер та 1 неповнолітній, ще 9 отримали поранення.

Того ж дня було затримано трьох громадян України — членів проросійського терористичного угрупування «Харківські партизани», у затриманих було вилучено реактивний вогнемет Джміль. За допомогою цієї зброї терористи готувалися здійснити 22 лютого ще кілька терористичних актів, зокрема, обстріли клубів та торговельних центрів. Слідство встановило, що за організацію вибуху терористи отримали від куратора в Бєлгороді 10 тис. дол.

16 січня 2017 року Україна подала позов до Міжнародного суду ООН з метою притягнення РФ до відповідальності за вчинення актів тероризму і дискримінації протягом її незаконної агресії проти України. Серед перелічених терористичних атак був названий і теракт під час “Маршу єдності”.

26 грудня 2019 обвинувачені в теракті біля Палацу спорту з’явилися в списках на обмін, цього принципово вимагала Росія – Зеленський погодився.

28 грудня 2019 суд засудив обвинувачених у теракті до довічного ув’язнення із конфіскацією майна. Однак у зв’язку із «винятковими обставинами» запобіжний захід для засуджених змінений на «особисте зобов’язання».

Це був прецедент та суто політичне рішення, бо жодним законом подібні рішення не передбачені.

Сьогодні в Харківському апеляційному суді оскаржували вирок про довічне ув’язнення, якого по факту немає, бо терористи давно в Росії. Колегія суддів Харківського апеляційного суду задовольнила клопотання прокурора та оголосила в розшук Володимира Дворнікова, Сергія Башликова і Віктора Тетюцького.

18-річний студент Микола Мельничук, 15-річний Данило Дідік, відомий харківський активіст Євромайдану Ігор Толмачов та підполковник міліції Вадим Рибальченко загинули. Їх вбивці переховуються в Росії.

Ця пляма ганьби буде все життя на Зеленському, бо саме він грубо втрутився в судовий процес, зневажив закон та мораль тільки з однією метою — щоб зайвий раз заглянути в очі Путіну.

Поділитися:

Дефіцит Пенсійного фонду у січні-серпні зріс майже до 16 мільярдів гривень

Ігор Артюшенко

Але забезпечено фінансування тільки 88,9% від потреби.

Ситуацію рятує, як не дивно, епідемія — мешканці окупованих територій не можуть приїхати за грошима.

Зазвичай дефіцит пенсійного фонду компенсувався з бюджету, але цього року і сам бюджет глибоко дефіцитний — державі для нормального функціонування на липень вже не вистачало 51 мільярда гривень.

На сьогодні ця цифра значно більша.

Тривогу почала бити слуга, голова профільного комітету ВР, пані Третякова. За її інформацією в наступному році видатки бюджету на фінансове забезпечення виплати пенсій складатимуть 203,8 мільярда гривень. Це колосальна сума, яку слуги не знають, де взяти.

У найскладніші часи, коли російська армія наступала, а бюджет був пограбований бандою Януковича, пенсії виплачувалися, а соціальні гарантії були збережені.

Сьогодні ж основною причиною економічних проблем є непрофесіоналізм команди Зеленського.

Несемось все нижче і нижче.

Поділитися:

П’ята колона Кремля втягує Україну в чергові міжнародні скандали

Ігор Артюшенко

Колишній лобіст у Вашингтоні українського нардепа Андрія Деркача почав співпрацювати з правоохоронними органами щодо втручання останнього у вибори в Сполучених Штатах Америки. Крім того, Андрій Деркач розірвав договір про лобізм з колишнім українським народним депутатом Андрієм Артеменком, який був позбавлений українського громадянства у зв’язку з отриманням громадянства Канади.

Андрій Артеменко, нагадаю, свого часу пропонував передати Крим в оренду Росії на 100 років і виступав за скасування санкцій проти Росії.

Газета The New York Times звинувачувала його у таємних зв’язках з Путіним. Зрештою він був позбавлений громадянства, але його справа не вмерла.

Під час виборів Президента України 2019 року Андрій Артеменко підтримав кандидатуру Володимира Зеленського.

Один із найпопулярніших законопроєктів, ініційований Андрієм Артеменком, стосувався легалізації подвійного громадянства №6139, який наразі користується підтримкою президента України Володимира Зеленського.

Все це свідчить про одне — п’ята колона Кремля, яка за часів Петра Порошенка була знищена як політична сила і не мала жодного впливу на прийняття рішень в державі, реабілітується та втягує Україну в чергові міжнародні скандали.

Радіо Свобода: CША звинувачують Андрія Деркача у зв’язках з російським шпигунським відомством

POLITICO: Lobbyists drop Ukrainian lawmaker tied to Russia

Поділитися:

Гра у наперстки від творців Зе

Ігор Артюшенко

Уважно слідкуємо за руками!

Навесні влада створила державний коронавірусний фонд розміром у 65 млрд грн. Гроші на нього забрали з різних міністерств та місцевих бюджетів. З Міністерства освіти та науки забрали, наприклад, 5 млн. грн. А це могла бути зарплатня викладачів, вчителів та науковців.

Пройшло пів року. За цей час лише 1.5% бюджету фонду було витрачено на закупівлю засобів особистого захисту медиків. На апарати ШВЛ — витрачено 0 грн. Гроші фонду розподілили без тендерів та будь-яких конкурсів на “велике будівництво”, правоохоронні органи та інші забаганки зеленої влади.

Сьогодні розпочався новий навчальний рік, але школи не забезпечені засобами захисту, дезінфекторами та масками з державного коронавірусного фонду, як це повинно бути. Кабінет міністрів стверджує, що закуповувати все повинні місцеві бюджети, гроші з яких, до речі, теж пішли у коронавірусний фонд.

Деякі міста та громади змогли забезпечити школи всім необхідним, але в більшості випадків все купують батьки.

Тобто зелена влада створенням державного коронавірусного фонду та його пограбуванням залізла в кишеню кожного українця, у якого діти йдуть у школу.

Ось така гра у наперстки від творців Зе.

Поділитися:

Зелені здобутки

Ігор Артюшенко

Рік тому команда Петра Порошенка передала новій, демократично обраній владі економіку, яка демонструвала системне зростання. А бюджет був профіцитним.

На початок 2019 року показники доходу держбюджету, у порівнянні з 2018 роком, зросли на 12%. На травень 2019 року був перевиконаний загальний фонд бюджету також на 12%.

Рік тому профіцит бюджету складав понад 20 млрд грн.

Крім того був погашений державний борг на суму 176 млн грн!

Період з 2014 по 2019 рік увійде в історію, як час ренесансу України та, як ми вже бачимо, ренесансу не тільки культурного, але й економічного. За п’ять років було побудовано 207 нових заводів, відбувався капітальний ремонт автомобільних шляхів, в Україну заходили нові авіакомпанії, в економіку вкладали гроші міжнародні інвестори, впроваджувалась децентралізація, а українські фільми почали отримувати міжнародні нагороди.

І коли сьогодні провали Зеленського виправдовують всесвітньою економічною кризою чи епідемією коронавірусу, то варто згадати, що у 2014 році бюджет був повністю пограбований Януковичем, на сході країни точилися активні бойові дії, а Україна втратила значну частину території разом з підприємствами та людьми.

З приходом до влади Зеленського економіка почала демонструвати катастрофічний спад. Ще до початку епідемії був не виконаний бюджет за 2019 рік по дохідній частині на 55,7 мільярдів гривень. Щоб якось врятувати ситуацію, уряд заморозив витрати і використав 36 млрд грн коштів єдиного казначейського рахунку, де зберігалися гроші місцевих бюджетів та митних контрагентів. Тобто проблема не була вирішена, а тільки відтермінована. Як результат громади залишилися без коштів, а це утримання інфраструктури, лікарень, шкіл тощо.

З приходом слуг спостерігається падіння валового внутрішнього продукту (ВВП) у порівнянні з тогорічними показниками. Міжнародний валютний фонд (МВФ) погіршив прогноз падіння валового внутрішнього продукту (ВВП) України у 2020 році до 8,2%.

Я не знаю, чи змінять ці цифри точку зору виборців Зеленського, але ці тривожні факти вимагають дій. Необхідно повернутися до напрямку деолігархізації та зменшувати влив олігархів на економіку. Потрібно рятувати стосунки з західними партнерами і поліпшувати інвестиційний клімат.

За рік Зеленський продемонстрував, що не здатен керувати країною, а його команда є хаотичною зграєю невігласів та посіпак олігархів.

Поділитися:

Дивись на експорт – побачиш зовнішню політику країни

Ігор Артюшенко

Тривожні сигнали спостерігаємо в динаміці українського експорту. Ще на початку року, до епідемії, почали фіксувати падіння на 7,5%. На сьогодні, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, експорт впав на 10%.

Але ще тривожніші сигнали ми побачимо, якщо подивимося структуру експорту. Україна почала менше експортувати до Європейського Союзу і відповідно, на фоні падіння, збільшилася частка торгівлі з країнами СНД, що свідчить про переорієнтацію економіки країни на східний напрямок.

Для порівняння: експорт українських товарів до ЄС в часи президентства Петра Порошенка виключно зростав.
У 2017 році – на 29,9%,
А у 2018 році – ще на 15%!

Політика є вершиною економіки, а тому, аналізуючи ці показники експорту, можна передбачити, яку міжнародну політику буде вести Зеленський. Нас очікує розворот до Росії, але поступовий. Бо щоб жаба не вистрибнула з каструлі, воду необхідно підігрівати поступово…

Поділитися:

Культурка, народжена Кварталом 95

Ігор Артюшенко

Були 5 років країною, в якій держава підтримує культуру. Нова влада вирішила, що досить?

Виходить, що тепер має настати повна “сватизація” і реванш культури малоросії з шароварами, салом, суржиком, недолугими хохлами та розумними росіянами? Саме це і є програмою команди Зеленського в площині культури.

Вже не буде “Кіборгів”, “Хайтарми”, “Крут” , “Червоного” та мультфільму “Мавка”. А будуть якісь Петровичі, лисі з кварталу та інші, народжені 95-м кварталом проєкти.

Пропозиція призначити ексгендиректора телеканалу Г+Г Олександра Ткаченка є черговою ланкою нищення всього українського — саме він впродовж останнього року методично просуває в інформаційне поле перегляд мовних квот на радіо та ТБ.

Пригадую, що у далекому 2008 році пан Ткаченко огульно критикував позицію щодо українського перекладу кінострічок. А ще не ставши міністром, Ткаченко анонсує дискусію навколо питань мови, історії та релігії, хоча сам він не має до них жодного стосунку, бо є просто журналістом та менеджером Коломойського.

Зате він встиг заявити, що блокування роботи Довженко-Центру необхідне, але при цьому забув нагадати, що йому належить половина Одеської кіностудії й подібні дії є просто черговим конфліктом інтересів.

Хоча Ткаченку до цього не звикати, бо Мінкульт вже повинен судитися з ним у зв’язку з рейдерським захопленням кіностудії, розташованої на мальовничому березі моря.

Так, українцям потрібна культура, а новому очільнику Міністерства – земля під забудову.

Марно чекати від Зеленського та його уряду призначення компетентних міністрів, але сфера культури завжди була центром ідеологічної боротьби, бо проросійські політичні сили завжди намагались і намагаються зараз впливати на цю сферу.

Політтехнологи слуг розуміють, що патріотичні громадяни голосувати за них не будуть, і саме тому починають зазирати у бік зросійщеного та прорадянського електорату.


Прямий: Призначити Ткаченка міністром культури – все одно що поставити серійного маніяка керувати орденом милосердя — Ар’єв

 

UNN: Коллектив “Укркинохроники” просит Зеленского защитить его от рейдерской атаки со стороны народного депутата Ткаченко

Апостроф: В “Гільдії кінематографістів Одеси” заявили, що Ткаченко “вкрав Одеську кіностудію”

Поділитися: