Вітчизняний досвід реакції на російське вторгнення змушував нас чекати, що українське вторгнення в РФ спровокує щось аналогічне. Але воно не спровокувало. Насправді в цьому немає нічого дивного.
Читати далі
Три попередження від ЄС вже прозвучали. Не буде виконання – не буде Європи. Не буде і допомоги. А без допомоги не буде України. Однак у процесі не стане тих, хто до цього довів. Тому слухайте. І виконуйте. Поки не пізно.
Читати далі
Мы были знакомы. Личность неординарная и сильная. Но все пошло не так… Целая череда ошибок, а может, и осознанных действий сыграли лишь в плюс на тот момент окончательно бетонирующейся диктатуре путина.
Читати далі
Зараз стоїть питання, хто творитиме каркас майбутнього міжнародного порядку: демократії чи диктатури. Що в цих умовах мають зробити обидва наші народи? Отямитися. Стрепенутися. Усвідомити серйозність ситуації.
Читати далі
Агресія росії проти України – це не лише прояв російського імперіалізму, але і ключовий епізод війни диктатур проти демократій. Такий погляд збільшує мотивацію для Вільного Світу допомагати Україні. Але й Україна має виключно демонструвати, що є саме демократією. Це стає питанням виживання.
Читати далі
Бесчеловечные современные диктатуры трясет. Иран, Китай, Россия – три крупные азиатские державы оказались на перепутье. Несмотря на существенные различия в масштабах территории, численности населения, политических культурах и истории, народы указанных стран объединяет адская усталость от бесправия. В каждом отдельном случае людское терпение на исходе, потому наблюдаются оживление протестных движений, преследующих пока минимальную задачу: напомнить ороговевшим режимам о самом существовании народной воли.
Читати далі
За 15 хвилин до засідання регламентного комітету депутатам роздали папірці, і слуги і ко проголосували за узаконення відсутності трансляції ВР, у тому числі в запису! На фінансування каналу РАДА виділено майже 500 млн грн. Але канал вже 7 місяців віддано в лізинг ОП. Там транслюють радників/заступників глави ОП, яких ніхто нікуди не обирав. Парламент втрачає свою суб’єктність. А військові обмеження офіційно замінюються політичною цензурою.
Читати далі
Дехто думає, що протести в Казахстані відбулися через те, що в країні запровадили біржове регулювання на ринку скрапленого газу. Але ж насправді протести в Казахстані сталися через диктатуру. Ціни на скраплений газ стали просто тригером, і він міг би бути будь-яким насправді. Із ситуації в Казахстані треба робити зворотній висновок. Проблема не в ринку, проблема у диктатурі. А ринкові ціни на газ і взагалі все — це добре, бо вони заважають диктатурі. Тому що це диктаторам потрібні регульовані ціни на все, або як мінімум на товари масового споживання.
Читати далі
Загальне виборче право, за умови використання маркетингових технологій у політиці, часто приносить спільнотам катастрофи, страшніші ніж сталий феодалізм чи військова диктатура. Невміння більшості громадян протистояти маркетинговим прийомам є апріорним і природним. У нас, як і в інших посттоталітарних та постколоніальних країнах, “прості хлопці” добираються до вершини політики на хвилі популізму, а вже потім, не збавляючи пропагандистського тиску, отримують владу абсолютних монархів. Коли народ спохватиться, стає вже занадто пізно. До речі, більше половини народу ніколи не спохватяться. Включається психологічний механізм захисту, щось подібне до “стокгольмського синдрому”. Тому за найближчі три роки ми або матимемо свого Кіма, або він матиме тюремний термін.
Читати далі
Той факт, що Зеленський просить електрику у Білорусі (а правильніше читати – у Росії), а Лукашенко готовий її надати, говорить про те, що ціна вже обіцяна. Але яка ця ціна, українське суспільство не знає, бо влада підступно мовчить. Що ми, українці, вимушені будемо віддати чи забезпечити в обмін на таку “благодійність” Лукашенка-Путіна? Капітуляційний мир? Реалізацію обіцяної Зеленським 9 грудня 2019 року формули Штайнмаєра? Остаточну зупинку руху в ЄС та НАТО? Дати воду в окупований агресором Крим? Зняття санкцій? Ще щось? Український народ точно має право це знати наперед.
Читати далі
На сьогоднішній момент у зелених більшовиків немає іншого варіанту, ніж прагнути абсолютної диктатури та поглиблювати залежність країни від Китаю і Московії. Вони, після програшу на виборах, або відправляться в тюрму, багато хто на довічне, або їм прийдеться доїдати крадене в країнах звідки немає екстрадиції, або створювати неофеодальну систему за зразком Північної Кореї чи Білорусі. І вони йдуть останнім шляхом. Можливість того, що усе обійдеться без революції є настільки низькою, що це можна розглядати як “принцип практичної неможливості малоймовірних подій” в теорії ймовірності.
Читати далі
Тут і страх, і поєднаність усіх єдиною корупцією та індивідуальними злочинами, й розумінням, що все це фіксується та може бути витягнуте на світ Божий вірними Єрмаку силовиками. А ще – для компенсації моральних втрат – відчуття якоїсь вищості над іншими людьми та спільністю у всіх своїх діях та почуттях. Отака собі бандитська родина, клан… А коли вже все належним чином вклали в ті головешки, можна було шліфанути фінальним банкетом та гульнею із розмахом римської оргії. Щоб не дуже плакалися за вкотре втрачену цноту…
Читати далі
Так звана «боротьба» зеленої влади з олігархами збігається з методами, які були використані в РФ під час першого терміну президентства Путіна для зачистки інформаційного та політичного простору. Турчинов нагадав, що така політика Путіна не призвела до зникнення олігархів в Росії, а, «виключно, до побудови авторитарної влади, фактично – диктатури». «Разом з тим, Путін та його оточення стали найбільшими олігархами не тільки в Росії, а, мабуть, у всьому світі», – додав він.
Читати далі
Те, що відбувалося сьогодні у Верховній Раді, – це смерть України. Це демонстративне перетворення країни в путінську росію.
Читати далі
Хм, “спорт поза політикою” – це певного ґатунку оксюморон. Бо спорт і є політика-лайт, народна політика, субстітут політики як такої для націй. Він так і з’явився свого часу – як субстітут війни, яка, як відомо, є продовженням політики іншими засобами. Це можливість відчути єднання, відчути дух змагання між народами, безкровний герць націй. І все це працює доти, доки у двіжі беруть участь вільні народи. Але варто в ці мирні ігрища на галявинці влізти чортячим рилом диктатурі – любій, тоталітарній, авторитарній, – як все йде по пи… шкереберть.
Читати далі
У Білорусі Лукашенко почав споруджувати реальні концтабори. І оглядачі вже відзначили, що за основу взяті проєкти не ГУЛАГівських (спрямованих найперше на трудову експлуатацію), а нацистських концтаборів, покликаних ізолювати значні маси непокірних. Західні журналісти переконані, що це остання стадія підготовки великого концтабору для великої кількості осіб, які ПОТЕНЦІЙНО можуть становити загрозу остаточно збожеволілому диктатору. А чи думають оті наші 73% про аналогію для себе? Адже Зеленський уже з неприхованою заздрістю дивиться на дії авторитарного Луки. То для вас, нешановні, маленьке роз’яснення. Ці концентраційні табори раптом можуть стати реаліями й нашого життя.
Читати далі
