Зрозуміло, чому путін ототожнює себе з Пьотром І. Це перевірений сталіним персональний орієнтир кожного новітнього російського Ксеркса. І зрозуміло теж, чому путін не ототожнює себе з Єкатєріною Второю. Бо він – мужи-и-ик же ж… Але асоціяція саме з Єкатєріною Второю була би точнішою в кожному з аспектів його негідного життя.
Читати далі
Партію гебнявого Толіка Шарія заборонено, але свою функцію вона виконала, встигши насипати чимало лайна в голови населення, бо сам факт обрання в органи влади відкритих агентів москви не міг не призвести до катастрофи. І найгірше, що ця ніша ненадовго залишиться порожньою – знову підсунуть якогось очкастого “простово парня с народа, которий рубіт правду-матку”, і якому довірятимуть ледь не більше, ніж державницьким силам.
Читати далі
Три тижні у Польщі та Чехії нашим з Ірою другом був навігатор. Навігатор як відомо оголошує усі назви вулиць, якими ми проїжджали. Всі назви мають пропагандистське навантаження. Жодного разу ми не опинилися на вулиці, що має прив’язку до росії. Назви вулиць – це постійне крапання на мозок. Це постійно діюча реклама держави, її цінностей, достойників та ідей. Постійне нагадування про важливі для держави речі. Було б дивним, якби держава не використала це на свою користь.
Читати далі
Петро Порошенко у відеозверненні привітав рішення Європейської Комісії щодо України і закликав лідерів держав-членів Європейського Союзу підтримати заявку України на засіданні Євроради. П’ятий Президент також наголосив, що українське суспільство, влада і опозиція мають об’єднатися для продовження європейських реформ та реалізації «дорожньої карти» членства в ЄС. Війна – не привід для гальмування реформ і згортання демократії, вважає Петро Порошенко.
Читати далі
Пообщался со скуки с некоторыми представителями РФ из вот этих “пацифистов-общечеловеков”, которые всем сочувствуют одинаково. Возникло ощущение, что общаюсь со стенкой. Стадо можно сделать из любого народа – было бы стойло, кормушка и кнут. Поэтому их пример – наука нам, как НЕ надо делать. Поэтому любые попытки узурпировать власть и наплевать на законы – нужно пресекать максимально жёстко. И после нашей Победы – особенно, ибо желание стать поглавниками и кондукэторами у лидеров победившей страны растёт, как никогда.
Читати далі
Запад определил границы своего вмешательства в войну между Россией и Украиной. Это – победа Украины. Тут нет ни сомнений, ни разногласий. Украине будет оказана вся необходимая помощь для выдворения оккупантов с украинской территории. Далее есть разница в видении того, как далеко сторонникам заходить в своей поддержке Украины. И тут речь идет собственно не об Украине, а о России. Должна ли Украина быть вооружена настолько, чтобы воевать на территории РФ? Нет и еще раз нет. С какой стати Украина должна воевать и терять своих людей ради того, чтобы освободить россиян от взращенного ими самими режима? Чуда не случится. И Украина не обязана быть волшебником и осуществлять мечты части россиян.
Читати далі
Питання деколонізації українського простору цілком на часі. Принаймні для того, аби не складалося враження, що, гуляючи вулицями Києва чи Харкова, ти “читаєш” історію російської імперії.
Читати далі
Треба нищити окупанта і не висувати претензії до союзників, що чогось не додали, а дякувати і доводити вже не лише на полі бою, але й в політиці і економіці – ми надійні партнери і друзі. Представити новопризначеного керівника САП, розпочати конкурс на адекватного і справді незалежного керівника НАБУ, передати у ВАКС ті справи, які «припадають пилом», показати і почати реформи, на які давно чекають всі, і насамперед, українці. Business as usual з подвійним «коефіцієнтом» за рахунок західних вливань не буде, облиште марні сподівання! І домовитися посередині не вдасться. Україна йде на захід!
Читати далі
Як змінилася Україна за місяці війни? Чи можна про щось домовитися з Путіним? Що має змінитися у підходах Заходу до війни? У спільному проекті Радіо Свобода, телеканалів «Еспресо» та «Настоящее Время» «Дороги до свободи» Віталій Портніков розпитує п’ятого Президента України, депутата Верховної Ради Петра Порошенка. Через повагу до глядачів «Радио Свобода» інтерв’ю проведене російською мовою.
Читати далі
Поки Зеленський, уряд, українські дипломати, громадянське суспільство, депутати важко працюють, аби Україна отримала статус кандидата в члени ЄС, радник глави ОП заявляє, що чхати нам на цей статус, дайте зброї, далі ми самі розберемося. Провокаційна заява робиться напередодні розгляду українського питання Єврокомісією, дискусія пройде вже цієї п’ятниці. А наступного тижня ЄС прийме остаточне рішення. Хейтити ЄС, хайпувати на темі надання нам кандидатства, знецінювати зусилля сотень людей – це офіційна політика Банкової? Якщо ні, то радник – ще радник? Чи вже ні? Якщо Україні дійсно не дадуть кандидатський статус чи дадуть із передумовами, спитати про це треба буде Київ, а не Брюссель.
Читати далі
Петро Порошенко в ефірі BBC WORLD SERVICE закликав союзників якомога швидше дати Україні необхідну зброю. Він наголосив – жодних компромісів щодо територіальної цілісності нашої держави бути не може, і Україна обов’язково переможе у цій війні. «Повільно, але впевнено Україна виграє війну проти російської агресії. Попри те, що росія має вдесятеро більший арсенал для їхніх гаубиць та ствольної артилерії. Це справді складно. Якби ми мали більше зброї, більше артилерії та більше танків, це був би коротший шлях до перемоги. І це також означало б коротший шлях до миру. Чим більше зброї, тим ближчим є мир», – наголосив Порошенко.
Читати далі
Набридло, що ми борсаємося в корупції, популізмі та недалекоглядності. А потім нам винні американці чи ще хтось. Остання ставка Путіна – через наших умільців переконати людей, що “нам щось не те дали”, що “нам якось не так допомогли”. Бо тоді Україна залишиться без союзників та програє війну. Наші вороги (крім Путіна) – це некомпетентність влади, корупція чиновників та олігархи. Вже точно не МВФ, Світовий банк та уряди країн, які дали нам уже кілька річних бюджетів армії за три місяці війни. Давайте розставляти пріоритети правильно та розуміти, хто наші вороги.
Читати далі
Гегемонії Берліна у Європі приходить кінець. Це означає, що тепер на ситуацію в Європі сильно впливатиме офіційний Лондон. В Європі це розуміють. І бояться. Саме звідти виникають всі ці просторікування про «зберегти лице Путіна» і «хай Україна поступиться територіями». Саме звідти постійні намагання Європи «макронити» і «валяти Шольца». Як на мене, не вийде у них нічогісінько. Крім одного. Внутрішні проблеми ЄС загостряться ще сильніше, і ЄС доведеться проводити внутрішні реформи. Інакше невдовзі виникне новий ЄС. Навколо Лондона.
Читати далі
Мені дуже легко коментувати епічний срач мера Дніпра з Доніком, бо відео з Філатовим я так і не бачив, не мав часу і бажання витрачати зайвих 20 хвилин на перегляд. А пост Доніка без перегляду відео був незрозумілим. Тож чому легко коментувати, якщо я навіть не бачив причини срачу? Тому, що мій багаторічний стаж у якості “бота” говорить про те, що подібна реакція публічної особи і політика на компромат вже є безумовною поразкою. Якщо політик/публічна особа не відповідає по суті звинувачень, а намагається істерично дискредитувати джерело (в даному випадку навіть не джерело, а коментатора), – він вже програв.
Читати далі
Замість дурі з прийняттям “хароших рускіх” влада краще б готувалася прийняти дітей з окупованої території. Сотні тисяч цих дітей Україна має висмикнути назад. Ми можемо зробити просто школи-канхветки для дітей з окупованих територій, з яких в майбутньому виростуть сучасні, патріотичні громадяни, які вміють мислити по-новому. І на цей проект реально можна отримати фінансування від донорів. Всі країни з радістю допоможуть нам врятувати дітей.
Читати далі
Коли ми переможемо, мені не потрібні першочергово нові дороги. Нові будівлі міськради. Нові парки чи щось таке. Я не хочу, щоб потирали руки в очікуванні грошей на відбудову наші депутати – гроші повинні йти на армію. До біса “велике будівництво”. Спочатку Армія. І тоді будемо МИ. А якщо будемо МИ, то зробимо й все інше. Ми вміємо.
Читати далі
