Істерика як доказ провини
Мені дуже легко коментувати епічний срач мера Дніпра з Доніком, бо відео з Філатовим я так і не бачив, не мав часу і бажання витрачати зайвих 20 хвилин на перегляд. А пост Доніка без перегляду відео був незрозумілим. Тож чому легко коментувати, якщо я навіть не бачив причини срачу? Тому, що мій багаторічний стаж у якості “бота” говорить про те, що подібна реакція публічної особи і політика на компромат вже є безумовною поразкою. Якщо політик/публічна особа не відповідає по суті звинувачень, а намагається істерично дискредитувати джерело (в даному випадку навіть не джерело, а коментатора), – він вже програв.
Читати далі