Я стерплю будь-який голос президента, який хоч на крок виводить нашу країну з дупи

Я би точно не хотів опинитися на його місці. Але я й не пішов у президенти чи в політику. А він пішов. Свідомо пішов і, до речі, не просто знаючи, що кіно і реальність – різні сфери, що треба мати якості для такої посади, якесь ширше знання про світ і про країну, в якій живеш, а озброївшись найдобірнішим з нахабств. Нахабством невігласа і нетями. Невігласа, який навіть не усвідомив, які виклики стоять перед країною, громадян якої він так вправно зачарував. Тому найгірше тим, хто справді повірив у нього, як у якусь чарівну казку. От їм по-справжньому боляче. Бо вони полюбили його за голос.

Поділитися:
Share
Читати далі

Політична русофілія від NV.UA

Дорога редакціє НВ. Ця конкретна публічна репліка стосується не ваших вірувань в інтелектуально-культурне світло з північного Сходу, покладених в основу вашої редакційної політики або журналістських переконань. Від якогось часу ви дозволили собі щось трохи інше, щось, що особисто мене таки змушує відреагувати публічно. І йдеться тут уже не про “добрих росіян”, а про українця Ігоря Бондаря-Терещенка, який друкує у вас свої книжкові огляди. Цей тип під час гострої фази російсько-української війни друкував свої рецензії на сайті Прілєпіна-Шарґунова, який “відзначився” персональною участю у війні на боці російських сепаратистів на Донбасі. Тобто ви просто так віддаєте свої шпальти людині, яка служила “поганим росіянам” і брала від них гроші за свою “творчість”. Тепер вона бере гроші від вас. Розумію, що цьому авторові гроші не пахнуть. А вам?

Поділитися:
Share
Читати далі

Їх теж знищили тільки за те, хто вони такі

У Дні пам’яті жертв Бабиного Яру, крім безпосередніх винуватців цього страшного злочину – німецьких нацистів – слід пригадати теж про співучасників цього злочину – совєтську номенклатурну верхівку. Про це мало хто згадує в ці дні. Саме звідси, з цієї співучасті, походить і подальша риторика СРСР про те, що в Бабиному Ярі лежать “советские люди”. Лежать “совєтські люди”, а допомагали їх убивати чомусь “українські найманці”. Таким був, є і залишається російський наратив про ті події.

Поділитися:
Share
Читати далі

Тепер кожен сам собі публіцист і експерт

В наш час цінуються не лише експертиза і фаховість, а й стиль, спосіб відтворення думок і врешті-решт досить високий рівень свободи, який навіть близько не порівняти з ситуацією пересічного ЗМІ в Україні. Вільний “експерт” завжди може сказати щось “більше”, бо здатен собі це дозволити. Його не обмежує ні редакційна політика, ні власник ЗМІ, ні формат, ні відсутність профільного диплома з розмноження австралійських кроликів. І в цьому якраз і принадність, і проблемність. За зовнішніми ефектами, властиво кажучи, іноді криється і невігластво, і брак обізнаності, і просто звичайне бажання популярності.

Поділитися:
Share
Читати далі

Отакий-от карнавал. Буквальний

Якщо бути чесним перед собою, то Україна буквально за вісім місяців пройшла стрімкий шлях від парламентсько-президентської республіки олігархічного типу до монархії олігархічного типу. І ця монархія аж ніяк не конституційна. Вона абсолютна. І це не перебільшення і не метафора, а реальність.

Поділитися:
Share
Читати далі

Фашисти сьогоднішнього дня назвуть себе лібертаріянцями

Закриті директиви у вигляді так званих “темників” свого часу, на початку 2000-х років, трансформувались у загальні “вимоги і стандарти новин”. Відмінність між Кучмою 1.0 і Кучмою 2.0 у тому, що директиви першого не поширювалися на всі ЗМІ, а мали точковий характер – їх отримували не всі медії, а лише конкретні, по-справжньому стратегічно важливі. Тоді як другий має амбіцію тотального контролю за ЗМІ. Це ще, звісно, зовсім несміливі, початкові спроби загнати журналістику в стійло, але саме в журналістах ця влада зацікавлена найменше. Їй потрібні оглядачі, які повідомлятимуть про успіхи, їй потрібні носії оптимізму, тобто глядачі, які забезпечуватимуть команду КВН аплодисментами.

Поділитися:
Share
Читати далі

Чи бояться патріоти успіхів Зеленського?

З одного боку, я якийсь неправильний патріот, бо успіхів президента на своїй посаді не боюся, якщо це успіхи країни. А з другого, саме поняття “успіхи Зеленського” особисто мені здається досить-таки неокресленим. Для мене “успіхом Зеленського” було би його перетворення на якусь із версій попереднього президента в оборонній і зовнішній політиці. Якщо відбудеться або затирання, або замовчування, або згортання, або ліквідація цього євроатлантичного курсу, для мене особисто це означатиме однозначну поразку країни.

Поділитися:
Share
Читати далі

Щодо іронії, сатири та гумору на адресу нової влади

Люди, ця влада прийшла під прапором іронії, сатири та гумору. Ніяк інакше. Це не той гумор, який, наприклад, я люблю і розумію. Але все одно гумор. З нього ж сміялися мільйони. Півтора десятиліття наш сьогоднішній гарант-фігурант жартував, кпинив, дер лаха, кепкував, приколювався на різних телекнопках, у різних позах і ролях. І тепер ви вважаєте, що з нього не можна сміятися та іронізувати? А шнурки вам не попрасувати?

Поділитися:
Share
Читати далі
Усі відео
  • Усі категорії