Вирок чи обмін?

Жодного разу вони не радилися з суспільством з приводу якихось обмінів, навіть коли віддавали беркутівців взамін на наловлених нашвидкоруч таксистів, а тут викотили цілу кампанію про вигідність обміну Богуслаєва. Чого це раптом вони взялися придавати цій темі публічності?

Читати далі

Навіщо ми нищимо своїх?

Не зрозумілий стьоб від людей, які сидять по диванах, на тему 58-річного екс-генпрокурора, який зараз в армії. Це виглядає дуже дивно. Яке моральне право мають люди з дивану критикувати того, хто пішов замість них в армію?

Читати далі

Дивні принципи НАБУ

Можна доколупуватись до якихось юридичних нюансів справи Коболєва, але це не має жодного сенсу, бо причиною цього всього бедламу є те, що НАБУ в такому вигляді приречене.

Читати далі

«Ви нє панімаєтє, ето другоє»

Як добре, що на переговорні позиції з країнами, які нам можуть надавати зброю, не будуть впливати сотні статей і заголовків міжнародних ЗМІ, в яких цитують слова Арестовича. Але це не точно…

Читати далі

Ми точно не забудемо?

Після війни у нас буде величезна кількість роботи. Але буде одне завдання, яке стане перевіркою. Чи за всіма проблемами, за політичними сварками, за тисячами дрібних щоденних викликів ми знайдемо сили збудувати інституцію, яка буде карати військових злочинців?

Читати далі

Мінські угоди – головна дипломатична перемога України за останні 32 роки

Слова Меркель про те, що Мінські угоди дали Україні необхідний час, викликали синхронне горіння в Кремлі і на Банковій. Причини горіння Кремля зрозумілі. А от чого б Банковій горіти? Чого горіти патріотам з балалайками? Ну дали Мінські угоди Україні час і шанс, то що є в тому поганого для вас, “патріоти”? Але, насправді, поганого для них є багато.

Читати далі

Інвестори перемоги

Головним інвестором ЗСУ є український народ. За даними Обозрєватєля, за 9 місяців війни українці задонатили на армію понад 20 мільярдів гривень. Думаю, сума не повна, бо не враховує малих волонтерів. Тим часом найбільшим приватним благодійником є… Петро Порошенко.

Читати далі

Бывшему гражданину Украины

Я очень рад, что ты уехал из своего Херсона, Купянска, Изюма и что ты уедешь из Донецка, Луганска, Бердянска, Мариуполя, Геническа, Севастополя и Керчи в свою Россию. И ты больше никогда не вернешься. Ты теперь с россией. Навсегда. Ти, а не українські міста, в яких ти колись мешкав.

Читати далі

Істерика як доказ провини

Мені дуже легко коментувати епічний срач мера Дніпра з Доніком, бо відео з Філатовим я так і не бачив, не мав часу і бажання витрачати зайвих 20 хвилин на перегляд. А пост Доніка без перегляду відео був незрозумілим. Тож чому легко коментувати, якщо я навіть не бачив причини срачу? Тому, що мій багаторічний стаж у якості “бота” говорить про те, що подібна реакція публічної особи і політика на компромат вже є безумовною поразкою. Якщо політик/публічна особа не відповідає по суті звинувачень, а намагається істерично дискредитувати джерело (в даному випадку навіть не джерело, а коментатора), – він вже програв.

Читати далі

Тож із чим вас вітати, пані та панове українські журналісти?

Війна колишньої росії проти України була неминучою. І єдиною причиною цієї війни є тимчасове існування колишньої росії і дикої орди, яку називають “російський народ”. Але якщо шукати причини війни чи, точніше, фактори, які їй сприяли в Україні, якщо шукати винуватих в Україні, то головним винуватцем тої біди, яку наробила в Україні колишня росія, є українська журналістика. Українська журналістика зробила для ворога більше, ніж всі політики і московська секта разом узяті.

Читати далі

Вони відкривають внутрішній фронт, бо думають, що перемогли

Ні, ви сьогодні програли. Висунувши відосик з Медведчуком, який повністю відповідає жанру тік-току або відео якогось блогера, розраховане на емоції, відео, яке різко відрізняється по своїй суті від того, що говорив Медведчук до свого затримання, відео, розраховане на людей, у яких коротка пам’ять! Тему трагедії Маріуполя треба негайно чимось-то інформаційно перебивати. Питань до влади стає все більше і більше, і відосики з переможним відтінком вражають все менше і менше. Найгірше, що може бути, – це доведення ситуації до катастрофи в межах всієї країни, де влада героїчно піде на поступки ворогові, і ніхто не зможе запропонувати альтернативу. Бо будь якої альтернативи зараз намагаються позбавити.

Читати далі

Захищати українське – на часі (фото)

У когось ще є сумніви, що російська мова – це такий ж інструмент окупації, як московська секта Гундяєва, культура Пушкіна-Соловйова, армія Катерини ІІ-Сталіна-Путіна? Захищати українське – на часі. Здійснювати дерусифікацію – на часі. Щоб не бути знищеними самим. Вони за цим прийшли на нашу землю.

Читати далі

Єдина гарантія безпеки України

Єдиною гарантією безпеки України може бути відсутність росії на карті світу. Будь-які угоди про припинення вогню, “розведення сил” під контролем чергової сліпої місії ОБСЄ чи домовленості про замороження конфлікту зараз гратимуть на руку росії. Тепер уже їм критично необхідний час для зализування ран і переозброєння з урахуванням допущених помилок. Гадина тяжко поранена, і їй треба пересидіти в норі та відростити новий хвіст. Це розуміють на заході, це розуміють в Україні.

Читати далі

Єднання… Навколо чого?! Заради чого?!

Дуже складно єднатись з тими, хто замість розбудови держави вибрав власне збагачення, перманентну брехню і маніпуляції, применшення всіх державницьких зрушень і постійне волання про якусь корупцію, яка для них була страшніша за війну, яка для них закінчилась в 2019. Але ми готові, бо на кону стоїть наша країна. Але нас знову розводять. Ті ж самі істоти. Бо замість того, щоб казати, навколо чого єднатися, нам розказують, що ми повинні об’єднатися навколо Зеленського. Чи готові ми безумовно “сплотіться вокруг лідєра какой єсть”, поки ним не буде чітко сформульовано – що і як він збирається робити?

Читати далі

Вбивці мають бути покарані

Цей день Європейська Солідарність завжди починає з вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні. Страшні й важливі дні, які вирішили долю європейської, демократичної України. Найвища ціна, заплачена Героями. Сьогодні Україна стоїть перед найбільшим з 2014 року викликом збереження наших територій і державності, перед обличчям можливого російського вторгнення. Ми просимо в Господа мудрості і сили, єдності, аби разом, країною, вистояти і будувати Україну, про яку мріяла в 2014 Небесна Сотня.

Читати далі

Нас не треба вчити єдності!

Через 8 років після Майдану і російської агресії Зеленський так і не зрозумів, що для того, аби підняти біля будинку прапор, вдягнути вишиванку і почепити на наплічник стрічку, народу не потрібні укази і штучні дні. Вони так і не зрозуміли рівень патріотизму українців. Ми знаємо, що таке єдність. Кожен день. І знали це вже тоді, коли хтось жартував про “ебонітові палички” та “відсування кордонів”. І ця єдність стримувала ворога вчора, сьогодні, в ніч на 16-те і стримуватиме далі. Саме тому, що ми розуміємо загрозу. І готові. І дякуємо тій частині світу, що нас підтримує. В будь-який спосіб. Всупереч потворній стратегії нашого баласту-влади.

Читати далі