Брехня вбиває українців, знання рятують життя
1. Каждое вранье власти про “подготовку к войне” уменьшает доверие к нам как к партнерам, а, соответственно, уменьшает количество оружия, которое мы получим.
2. Каждая фраза “дайте нам триллион долларов” уменьшает количество материальной помощи, которую мы можем получить.
3. Каждая “схема” с олигархами уменьшает доверие к нам и, как следствие, объем помощи, который выделяют Украине.
Вранье убивает украинцев. Коррупция убивает украинцев.
Последняя ставка Путина – через наших умельцев убедить людей, что “нам что-то не то дали”, что “нам как-то не так помогли”. Потому что тогда Украина останется без союзников и проиграет войну.
Наши враги (кроме Путина) – это некомпетентность власти, коррупция чиновников и олигархи. Уж точно не МВФ, Мировой банк и правительства стран, которые дали нам уже несколько ГОДОВЫХ бюджетов армии за три месяца войны.
Давайте расставлять приоритеты правильно и понимать, кто наши враги.
“Боже-Боже, хто ж знав, хто ж знав… В наші часи… Вони таке зробили…”
Я слухаю ці фрази вже не з подивом. Бо вже звикла, що навкруги ніхто нічого не знав. Я вже навіть не вступаю в дискусію і не нагадую, що росіяни полізли до нас ще у 2014-му, і тому МИ знали. Я знала. А вони, дивно мисляча для мене категорія громадян, чомусь не знали. І тому хтось евакуювався до Маріуполя (!), хтось ще кудись в такі ж міста, які ще з 2014-го були під прицілом росіян.
Я не розумію цей тип мислення. Вибачте. Є ж очевидні речі – і вони надто очевидні, щоб їх не бачити. Це як написано А, а ти читаєш Б. Чому? А чорт його знає.
Повертаємося до того, що більшість таки треба вести, за них треба приймати рішення, їм треба пояснювати, їх треба вчити – і справа не тільки в Україні. Так у всьому світі. Просто у нас їх, може, більше, ніж де-небудь. З цим треба щось робити. Бо через десяток років ці люди знову скажуть “хто ж знав?”, і ми підемо по колу. А по колу нам не можна, бо скільки всього вже було – ціна цьому людські життя.
Військова освіта в школах – добре. Уроки підприємництва – добре. Інформаційна грамотність – було б супер. Політологія та пояснення причин та наслідків ще в школі – вкрай необхідно. Напевно, навіть необхідніше за якусь іншу дисципліну. Я, наприклад, англійську почала вивчати в школі, в свої часи, тільки з п’ятого класу – і в 11-му вже знала її вільно. Тому це така справа – наздоженемо. А ось вищезазначені знання інколи рятують життя. Мільйони життів. Бо розумні рішення і свідомість громадян – це база для існування незалежної демократичної держави.
Просто набридло, що ми борсаємося в корупції, популізмі та недалекоглядності. А потім нам винні американці чи ще хтось.
