Чому наука потрібна країні та армії
30 хвилин тверезого погляду для тих, хто каже, що війна далеко, “мишебратья” і … “наука країні не потрібна”.
1. Росія нарощує присутність своїх збройних сил на наших кордонах.
2. Їхні війська реально потужніші і більш модернові.
3. Втримавши країну і провівши первинне відновлення нашої Армії, ми маємо думати про майбутнє.
4. З тим озброєнням що є симетрично відповідати Росії – не вийде. Потрібні асиметричні відповіді.
5. Для цього потрібне новітнє озброєння, що неможливо розробити без вітчизняних науковців.
6. Науковці, не чекаючи прохань від держави та структур, що мають цим опікуватися, вже розробили 37 проектів в рамках програми підвищення обороноздатності.
7. Генштаб ВПЕРШЕ в історії України офіційно визнав, що військовим потрібна допомога науковців.
8. Військові високо оцінили розробки науковців.
9. Наскільки я розумію, науковцям НАРЕШТІ будуть поставлені конкретні завдання.
Далі пряма мова:
“Реалізація отриманих науково-дослідними установами НАН України базових технологій … дасть можливість досягти як відносного паритету з противником, … так і реалізувати асиметричні форми та способи ведення бойових дій”
“Яким би сильним не був противник, якими б досконалими не були його сили та засоби збройної боротьби, форми і способи їх застосування, в нього завжди знайдуться вразливі місця.
І тому існує можливість адекватної протидії.
У цьому Генеральний штаб розраховує на допомогу НАН України, що зібрала в своїх рядах провідних вчених і авторитетних фахівців.”
Привіт усім, хто розповідає мені в коментарях про “Україна занадто бідна для власної науки”, “закрити інститути, зекономлені кошти пустити на будівництво доріг”, “податки платити не треба, кожен сам за себе”.
Шкода, що той же Яценюк стукав долонькою по столу і казав, що науковці продукують лише стоси паперів.
Якби він в ті стоси зазирнув і виділив кошти, то креслення і ідеї давно б могли втілитися у метал.
“Зневажливе відношення до нових ідей та нестандартних підходів неприпустиме, оскільки обертається втраченими життями на полі бою.”
Ну, краще пізно, ніж ніколи.
Переможемо.
