Чорнобиль і радянська ідеологія – зони смертельного опромінення
38 років від Чорнобильської катастрофи – які уроки нам слід запам’ятати?
У квітні минає 38 років з дня катастрофи на Чорнобильській АЕС. Розвал СРСР мав багато причин, це було питанням часу. Але Чорнобиль за якусь мить доробив те, над чим десятки років бились дисиденти, а перед тим – гинули зі зброєю повстанці УПА: відкрив очі мільйонам радянських громадян на сутність їхньої держави. Це вже не було переслідування інакомислячих: під удар потрапили всі, незалежно від рівня лояльності. Влада ж повелась типово для себе: замовчування, залякування, брехня і цинічне ставлення до людського життя.
Утім, вже на 36 річницю в зону прийшли люди. Не науковці чи туристи, не митці. Туди знову прийшли ті, хто ніс, із автоматами в руках, та віз на танках до України советську чи то пак тепер російську окупацію. Зона відчуження – прекрасний пам’ятник з точки зору концептуального мистецтва. Імперію ГУЛАГу, та навіть ширше – весь СРСР і “Східний блок” також називали зоною: за залізною завісою було майже, як під саркофагом. Паралелі чорнобильської аварії та ідеології комунізму нестерпно співзвучні та вражаюче схожі за наслідками.
Паралель перша. Мирний атом та утопічні ідеї
Очевидні переваги використання ядерної енергетики поєднуються із смертоносними загрозами, які слід ретельно прораховувати, перш ніж запускати ідеї в життя. Чорнобильська аварія – це наслідок безвідповідальності на різних рівнях роботи: від проєктування станції до відсутності інструктажу персоналу про допустимі дії та можливі небезпеки. Працівники навіть не усвідомлювали загрози такої дози опромінення – про це свідчила їхня поведінка під час ліквідації пожежі.
Мирний атом перетворився на бомбу масового ураження. Причиною цьому стала державна політика, пріоритетом якої була не людина, а імперія.
Ідея соціальної рівності і справедливості, безумовно, спокуслива для романтиків-ідеалістів. Але крізь неї проглядають ідеологічна диктатура та обмеження більшості свобод. Наслідки абстрактної комуністичної ідеї – мільйонні жертви.
Після аварії на ЧАЕС першочерговим завданням було помістити весь пошкоджений четвертий блок під надійний саркофаг, аби зупинити подальший викид радіації. Комуністичні ідеї зі своїми трагічними наслідками так само мали потрапити під саркофаг – однозначного засудження та звільнення публічного простору від їхньої пропаганди. Одразу. Бо інакше вони знову агресивно розповсюджуються.
Паралель друга. Мутація
Радіоактивне опромінення здатне змінювати ДНК і запускати механізм неконтрольованих мутацій. Природа може виробити нові захисні механізми, але то вже сфера еволюції, що триває поколіннями. Так само не одна генерація українців приречена спокутувати соціальний експеримент безвідповідальних попередників.
Тотальність опромінення уразила не лише адептів комунізму, але всіх, хто перебував у зоні ураження.
Вже понад 30 років Україна намагається боротись із корупцією, державним патерналізмом, безвідповідальністю і непрофесійністю. Та рецидиви щоразу відкидають нас на початок, попри точкові кризові терапії – майдани.
Один із ключових курсів лікування – декомунізація та деколонізаця, бо ми не зможемо зупинити метастази, не зруйнувавши їхнє джерело.
Паралель третя. Кордони не стримують наслідків
Швеція перша повідомила світові про небезпечно високий рівень радіації. Хмара через Білорусь пронеслась над Європою, загрожуючи решті континентів. Катастрофа вдарила по всіх, хоч і відбулась на всіма забутій Україні, яку разом з іншими, знекровленими війнами і червоним терором народами, сильні світу віддали Сталіну як трофей.
Політика невтручання на радіацію не поширюється.
Як ми побачили з перебігу агресії Росії, яка знову чинить геноцид проти України, політика невтручання та забуття не поширюється на злочинну ідеологію теж. Тому одне із завдань України – нагадувати світу про необхідність дієвої та озброєної солідарності проти будь-яких форм тоталітаризму. Росія повернулася до комуністичних символів і методів, намагаючись відновити міць імперії. І чим більше міцніє культ Леніна-Сталіна у путінській Росії, чим більші її успіхи на українських фронтах, тим реалістичніша нова світова війна.
Точно як із Чорнобилем: поширення злочинної ідеології ще можна зупиняти за межами її держави, але якщо одного дня чорна хмара пролетить над світом, зупинити її вже буде неможливо.
