Про російські протести, давайте на чистоту

Сергій Єсіпов

Ні ви, ні я не зацікавлені в «демократичній трансформації в росії». Тому що сама ця «трансформація» нічого нам не дає – така ж імперська, але «демократично трансформована» рф так само буде вести війну на Донбасі під прикриттям «внутрішнього конфлікту», так само буде окуповувати Крим і так само буде дестабілізувати внутрішню політику в Україні. Тому що так само буде вважати Україну частиною «спільного простору». І справа не в конкретних персонажах, а в системі, яка буде працювати з путіним чи без нього.

Єдине наше сподівання може бути пов‘язане з подальшим розпадом імперії. Тоді, вірогідно, в імперії не буде ресурсів на цю війну і окупацію. І з‘явиться шанс повернути своє.

Ще невеличкий дисклеймер всіх тих, хто каже, що можна не повертати і мудріше напевно відмовитись, – ні, шановні, так це не працює. Україна не відбудеться, як Нація і як Держава, допоки не поверне в повному обсязі всі втрачені території. Окремі успіхи можуть бути, але тільки як епізоди великого шляху.

Тому цілком природно, що багато українських громадян з надією спостерігають і співчувають ситуації з навальним і протестами в рф. Не треба лаятись на цих громадян і викреслювати їх із українців. Єдина проблема, що всі ці добрі люди ще не зрозуміли, що розпад рф не відбудеться під час їхнього біологічного життя.

Ще одна важлива річ – це розуміти, що олексій навальний дійсно не хоче розпаду рф і працює виключно на збереження статус кво і на зміцнення існуючої рф і російської доктрини. І це не тому, що «навальний – агент фсб», ні. Він насправді громадянин своєї держави і любить існуючу рф всією своєю душею. І це правда. І саме тому він хоче демократичної трансформації в рф, зняття санкцій і повернення рф до родини цивілізованих країн світу. І станеться це виключно за наш з вами рахунок.

Ще раз для розуміння – демократична трансформація рф означає, що про Україну забувають надовго і рекомендують дослухатись до «старшого брата», який став кращим. Саме це казали українцям в далекому 1991 році. І тільки випадок тоді допоміг Україні відбутись.

Тому, як це не парадоксально, але єдиною людиною в рф, яка сьогодні твердо і впевнено працює на розпад цього державного формування є володимир володимирович путін. Тільки і виключно він. І він – поки що – все робить в цьому сенсі правильно, і тільки це тішить.

Хоча жоден з нас до розпаду рф просто не доживе. І сам цей розпад насправді буде не такий як 1917-го і навіть не такий як 1991-го. Так все влаштовано, що будь-які події світової історії, якщо повторюються, то в версії лайт. І розпад рф насправді збереже всіх цих ватників і їх добробут. Не буде, на жаль, «біжить матрос, біжить солдат», всі вийдуть після розпаду з тим приблизно, з чим і зайшли.

Саме тому увесь пафос всіх дискусій сьогодення просто безглуздий. Втримався лукашенко, втримається путін, і все, що нас сьогодні цікавить, відбудеться пізніше.

* * *

Українське суспільство дивиться на білорусів і росіян, як онкохворий на першій стадії на такого ж хворого з четвертою.

Ой, як все занедбано.

Так, в нас є свої проблеми, зеленський, аваков з мусорами, олігархи і корупція. Але ми принаймні пройшли перші два курси хіміотерапії та маємо шанси на одужання.

Ми якось не дали гангрені буквально розростися на всю поверхню – вчасно почали лікуватись. І незважаючи на всі труднощі, наших людей і наших дітей не місять дубцями по головах на мирних акціях.

Вони ж вже на стадії розпаду, з напівзгнившими органами і кінцівками, весело розповідають нам, як лікувались сечею і ходили до дуже дорогої «бабки», як читали молитви і спалювали ляльок вуду, але ось – не допомогло, і вирішили звернутись до лікарів. І, можливо ж, що тут і зараз допоможуть? Ну якщо вони теж зроблять все красиво і правильно?

І як тут сказати безнадійному, що ні, вже не допоможе, шановний, ви вже засмерділи.
Надії немає, спостерігати за останніми конвульсіями вмираючого – ну таке собі задоволення.
Єдине тільки, тому що хворий встиг накуролесити перед смертю і натаскав з чужих кишень, є певний шанс після розпаду всім повернути своє.

Але цей шанс відбудеться ще не скоро.

Автор