Він так хотів любові, овацій та визнання …

Роман Доник

Я сразу после выборов писал, что только вопрос времени, когда группы влияния на Зеленского пересрутся и начнут вы3,14довывать друг друга, устраивая хаос. Сейчас это только начало. Потому что в голове у Зеленского тоже хаос из пустоты. При этом он все же начал понимать, что за ним стоит государственная машина. Но хаос в голове чреват тем, что он не имеет ни малейшего понятия, чего же он хочет для страны. Для себя он хочет высоких рейтингов, аплодисментов и войти в историю. А вот для Украины он не хочет ничего. Он готов поверить любому, кто предложит ему решение, которое начнет поднимать падающий рейтинг.

Сейчас это Ермак и его люди. Ермак убедил Зеленского в том же, в чем меньше года назад убеждал Богдан. Но есть еще другие группы, которые не остановятся в борьбе за эксклюзивную возможность срать в хранилище вовиного хаоса. Сейчас Ермак убедил Зеленского в том, что знает, как поднять рейтинги и наградить Вову аплодисментами населения. Но это временно. Потому что еще совсем недавно точно так же Богдан, заглядывая в глаза Зе, хвастливо говорил – “я ж тебе говорил, вот поработаем до Нового Года и все”. Подразумевая, что тогда наступит «щастя». А нигуя. «Щастя» не случилось. Случился небольшой 3,14дец с социологией, вызвавшей истерику у Зеленского. Он на такое не подписывался. Он хотел любви, оваций и признания. А не вот это вот все. Ермак убедил Зеленского, что в отличии от Богдана даст ему все это.

Но все пошло не так. С первых минут назначения, люди Ермака начали обваливать остатки рейтингов как кувалдой. И это только начало.

Я это все к чему. 3,14дец у Зеленского уже начался. Да, этот процесс не быстрый. Но он уже запущен. Уже нет ни у кого из пришедших к власти эйфории и единодушия. Есть растерянность и четкое понимание, что все идет не так, как им говорили. И с каждым днем это будет прогрессировать.

Да, я понимаю, что есть вероятность того, что под угрозой окажется суверенитет страны. Но это только угроза. Власть не дается навсегда и не вечна. Каждый, кто сейчас при власти, приложил руку к тому, что их будут так же преследовать после окончания властных полномочий. Каждый, кто требует крови Порошенко, столкнется с тем, что так же будут требовать и его крови. Это не хорошо и не плохо. Это уже так есть. Ящик открыт, и запихнуть это обратно не получится. И если совсем откровенно, то, может, это и не плохо. Я уверен, что даже под надуманными предлогами новая власть не в состоянии сделать что-то Порошенко по закону. Условная сова, нахлобученная на глобус, не то что не может летать, она даже не живет. Вот так и со всеми обвинениями Порошенко. Если бы Порошенко применял десятую долю того, что ему пытаются закидывать по злоупотреблениям и узурпации власти, то президентом сейчас был бы он. Это понимают все. И в первую очередь международные партнеры Украины.

Но ящик открыт, помните. И теперь каждый, кто ставит свою подпись и отдает распоряжение, через время окажется на месте Порошенко. Кто бы это ни был. Генеральный прокурор, президент или глава ГБР. Спустя время сменится еще несколько команд “управленцев”. Пока не дойдет, что все лучшее, что было при власти Зеленского, все-таки хуже, чем то, что было плохого при власти Порошенко. Это объективный факт. Лучше не будет.

Именно поэтому все, что сейчас делается, все делается к лучшему. Чем хуже – тем лучше. Баранов нельзя убедить доводами и словами. Их убедит холодильник. И состриженная с них шерсть. Вопрос только времени.

Меня даже не сильно пугают рыги, рейтинг которых растет. Потому что они поголовно ворюги. Они тоже не смогут дать баранам вдоволь еды. Они будут их стричь. Поэтому все х*йня.

Делаем, что должно, и будь, что будет. Наша задача сохранить себя, сохранить горизонтальные связи. Не е*ануться, не выгореть и не разосраться бесповоротно. Хотя если с кем-то разосрались, это тоже не страшно. В нужное время все объединятся. А если не объединятся, то, значит, так и должно быть.

А на фронте и в армии тоже наметились положительные сдвиги. Там тоже заробитчане начинают стонать, что все хреново и хуже, чем при барыге. Так что все нормально. Пока не коснулись дна, мы плывем. Ну, а когда коснемся, тогда и начнем всплывать.

И да. Не забывайте помогать и поддерживать армию. Нам нужно сохранить тех, кто хочет и будет воевать. А воевать придется.


Mason Lemberg

Ви зауважили, як змінився Зеля?
Як змінилися його дії, його поведінка?

Ні, я зараз не про “коаліцію з ригами”, не про “реванш”, не про мир в очах путіна, не про спільні з бойовиками патрулі на кордоні і не про воду в окупований Крим. Бо ті, хто зауважили реванш тільки тепер, – це якісь не надто інтелектуальні слоупоки. Беню, ригів в країну повертали, доручали їм керувати процесами, беркут випускали, майданівців, атовців садили в тюрму, а реванш вони раптом зауважили аж після звільнення подільника рябошапки.

Я зараз про інше. Я зараз про те, що Зеля в 2019 і Зеля в 2020 – це абсолютно два різних персонажа.

Той персонаж родом з 2019 – це переможець, який гордо крокував вперед, нагинав Конституційний суд, Верховну раду, добивався звільнення великої кількості полонених на хороших умовах (публічно так виглядало).
І є персонаж родом з 2020 – істеричний, дьорганий, нервовий, в якого ніхріна не виходить, який обсирається, і його обсирає його оточення. Не можна сказати, що він загнаний в кут, але кожним своїм рішенням він стає все ближче до глухого кута, звідки йому вже не вибратися.

І коли в 2019 призначення Авакова для нього особисто було результатом власних поступок, то всього через півроку це бачиться йому як необхідна умова його власної безпеки.

І коли в 2019 він принципово брав в команду нові обличчя, то тепер в команду бере старого рига, міністра Януковича. І не тому, що це договорняк з янеком чи ригами, а тому, що більше нема кого… Бере навіть зовсім випадкових персонажів типу Немчінова, який його до того обсирав. Тобто вони навіть не перевірили, кого вони призначають… Та що там призначають, коли п’ятеро чи шестеро майбутніх міністрів відмовилися. А це пздц який сигнал. Це не сигнал – це сирена. А як буде працювати уряд, як буде працювати прем’єр, як буде працювати “команда”, в яку зігнали такий різношерстний зброд? Тобто навіть чисто з точки зору управління, Шмигалю, як відповідальному за результат, або прийдеться сваритися, порушуючи олігархічні договорняки на верху, або його чекає доля Гончарука, але набагато швидше.

Ось така от ситуація в Зелі. Де немає хорошого виходу, де кожен крок – це крок у темноті до прірви, якої не видно, але вона відчувається в повітрі, відчувається по судорожним діям і нервуванню. А будуть кроки, які його наблизять до прірви космічно. Наприклад, посадка того ж Порошенка. І не тому, що народ повстане, це міф. А тому, що хороших варіантів виходу з цього кейсу просто нема. Посадили, і що? В бюджет почнуть надходити гроші? Твої дебіли і ти почнеш менше шкваритися? Нє, навпаки. А до цього додати тиск з усіх сторін…

Іншими словами: сцарь голий. Це надувна куля, оточена плюшевими свинками, всередині якої віртуальні рейтинги. І на цю конструкцію вони з кожним днем накидують зверху все більше і більше. А куля-то зношується і вже має мікротріщини. А може й не мікро.

Поділитися:

Єдиний сценарій Зеленського

Володимир Омелян

Єдиний сценарій, який наполегливо втілює Зеленський і олігархи, – російський.

Тому відсутня стратегія розвитку держави, план роботи Президента, Уряду, парламенту. Вони просто непотрібні. Олігархам комфортно існувати в умовах економіки а ля рус. На Захід вони здатні продавати лише сировину і купувати там маєтки, аби перебути в них важкі часи.

Після успішного вкорінення російських агентів в найближче оточення президента України, заміни Богдана на Єрмака, посилення впливу Разумкова – абсолютно логічною є заміна Уряду Богдана на Уряд Єрмака.

Уряду Єрмака відведена дуже проста місія. Ні, це не реформи, як Ви подумали.
Новий Прем’єр-міністр і новий Уряд лише поглиблять існуючу кризу. Єдиний, хто на цьому заробить гроші готівкою, а не через капіталізацію власних статків, – це олігархи.
Паралельно з поглибленням кризи росіяни щедро фінансуватимуть лівацькі погляди в Україні, рупором яких будуть Медведчук і Шарій. Або їх замінники.

Як тільки нео-комуністи чи ліваки будуть мати більше 30% підтримки населення, – через Єрмака і олігархів росіяни вкладуть в голову Зеленському необхідність провести дострокові парламентські вибори восени 2020 р. Логіка буде простою: ліві + слуги разом матимуть понад 50%, Зеленський скине з себе негатив. Нарешті, Прем’єром тоді стане ще досвідченіший політик: Медведчук або Бойко.

Наскільки легко маніпулювати думкою Президента – ми всі вже пересвідчилися. Навіть Янукович був досвідченішим.

Ну, а далі Ви знаєте…

Єдине, що зможе змінити цей план, – військова інтервенція РФ в Україну влітку 2020 року. Але це вже інша історія, ризикованіша для Москви

Поділитися:

Зеленський збирає РНБО

Helgi Sharp

Навіщо це робити в умовах, коли весь Нормандський саміт вже розписано по хвилинах, громадянське суспільство України окреслило свої “червоні лінії”, а преЗЕдент давно все вирішив, спираючись на думку тріумвірату “Коломойський-Богдан-Єрмак”?

Відповім… Нинішнє РНБО, з якого пішли всі стратеги та патріоти, а прийшли шоумени та ватники, нічого не вирішує. Його завдання – створювати алібі для преЗЕдента на випадок потенційних державних злочинів. Мовляв, дивіться – це не я сам, це Королевська з Сивохою мене спонукали!

Володимиресаничу, я розумію, що є певні зобов’язання перед концерном, який привів вас до влади, але вчора у Шустера ви назвали себе “порядною людиною”. Просто сьогодні останній шанс це довести і зробити свій вибір. Завтра буде пізно.

P.S. Хоча про що це я – мабуть, не прокинувся ще… 🙂

Поділитися:

Правосуддя в нашій країні захоплене Портновим

Джон Смит

Правосуддя в нашій країні захоплене Портновим. Його молодші партнери при Януковичу – Богдан і Рябошапка – виконавці. За своїм положенням вони не були допущені до розробки стратегічних рішень. Богдан – це рішала. Нахабний і цинічний, але вони не мають необхідних знань і за своїм рівнем значно нижче Портнова.

Справжній центр впливу – це Портнов. А за його спиною – росіяни.

Так от Портнов, а через нього росіяни, розуміють, що якщо переслідувати ветеранів, то розпочнеться протистояння патріотів з владою.
Мета Кремля – знищення України. І в цій картині ні наявність патріотів України ворога не влаштовує, ні сама наявність Президента України з підтримкою суспільства за 60%.
Змусити їх воювати один з одним! Ось рішення.
Патріоти проявлять мудрість, щоб не дати РФ розхитати тил під час війни? Теж добре: жабу зварять повільно.

Ми обрали некомпетентного шутніка з під’їзду, і тепер у ворога купа можливостей.

Зеленський думає, що він не лох, і це товариші відвертають пунш. Але переслідування опозиції відверне від Зеленського Захід. Скасування реформи судів, незалежності антикорупційних органів і НБУ, атаки на свободу слова, обшуки у власників опозиційних каналів – це все проти Заходу. Це його дискредитує.

Так вже було при Янику. Юльку сажав Портнов, і він знає, до чого це призвело.

А отже це призведе до позбавлення України союзників.
І тут знову з-за спини Портнова виглядають росіяни: перша перемога над ворогом – це розбити його союзи.

Портнов на відміну від цих остолопів – це людина, здатна мислити глобально, а в купі з підказками росіян знає, як бити в вузлові точки суспільства, щоб досягти його руйнації.

А от Зеленський не має цих знань.
Зеленського ведуть за вуздечку на скотобійню. Скільки б він не вважав, що він не лох, але він не має знань. А Портнов має. І діє.

На темі про нестерпну ко-корупцію нам нашими ж руками змінили розумне керівництво на дурне. І помилки цих дурнів будуть коштувати всім нам значно більше ніж втрати від будь-якої корупції свинарчуків.

Поділитися:

Прес-служба ОПи брехати не стане, не вперше зуб дає

Валерій Прозапас

Хрещений батько всіх “слуг” досточтімий Коломойський після відвідування кабінета президента може називати міністрів “дебілами” та “покидьками”.

Його креатура на посаді голови комітета ВР з міжнародних відносин Яременко може місяцями на робочому місці обирати собі мадам на утримання та переписуватись з повіями.

Його енергетичне юноє дарованіє Герус лобіює поставки російської електроенергії та спокійно проводить правки через монобільшість.

Його депутати посилають всіх “в жопу”, йдуть на ефіри з Пушиліним, розповідають про надувних жінок, отримують хабарі, відбілюючись цирком із поліграфами імені Дубінського-Арахамії, а не слідчими діями.

Куди не ткни – ліцемірство, кумівство, брехня, скандали та телевізійні постановки.

Тому в бійку між веселим головою АП Андрєєм Іосіфовічєм та молодим, але досвідченим лейтенантом СБУ Іваном Гєннадієвічєм, натурально, повірити практично неможливо, то всьо “парахаботікі” типу Кошкіної.

Ви шо, такі достойники з бездоганною репутацією та величезними досягненнями останніх шести місяців, он і прес-служба ОПи заперечила, а вони брехати не стане, не вперше зуб дає.

 


Сергей Марченко

Проблема не в том, что Баканов с Богданом подрались. Вернее, немного не так: ОСНОВНАЯ проблема не в том, что они подрались. Потому что когда в воюющей стране дерутся высшие руководители, – это реально проблема. Иметь разногласия – нормально. Ненормально главе СБУ опускаться на уровень обывателя и выяснять отношения с помощью кулаков.

В бизнесе драка топ-менеджеров – это на выход с вещами. Оба. Автоматом. Потому что если руководители не способны решать проблемы на уровне стратегий, а руководствуются звериными рефлексами, то это говно, а не руководители.

Так вот, возвращаемся к основной проблеме. Сейчас одни пишут подрались, другие – не подрались. Даже если не подрались, общество легко поверит, если написать, что:

1. Баканов изнасиловал Богдана.
2. Богдан откусил Баканову ухо.
3. Баканов с Богданом вместе изнасиловали Яременко и откусили ему оба уха.
4. Они все втроем никого не кусали, а просто обдолбились коксом и сношались с проститутками в переходе на Майдане.

И это огромная проблема, что власть воспринимается не как власть, а как группа безумных аниматоров, способных на любой, совершенно идиотский, поступок.

Поділитися:

Тенденції, що намічаються, втішають

Олександр Дедюхін

В мене для вас пост обережного оптимізму, бо я реаліст.

Коли спочатку на президентських виборах, а потім на виборах в Раду українська ідея зазнала нищівної поразки, багато хто впав у розпач, навіть у відчай, і розгублено сумував.

Пройшло півроку. Необмежена влада тріумвірату Коломойського-Зеленського-Богдана (нагадаю, що жоден тріумвірат в історії не був успішним) за цей час могла б розгорнути нечувану реакцію та насправді знищити всі надбання українців останніх 5-ти років. І вони хотіли це зробити. Наступ був розпочатий, але завдяки державницький позиції частини суспільства (згадаємо ветеранську ходу, акції «Ні капітуляції») цей антиукраїнський тріумвірат загальмував та здивовано озирається навколо і, особливо солодка парочка Богдан-Зеленський, не дуже розуміє, як себе поводити далі. Виявляється, що підтримка 73% пасивного населення – це зовсім не підтримка 25% активних громадян, які минулі роки рятували Україну від катастрофи. Колись 12 апостолів виявилися сильнішими за цілу Римську імперію, а тепер 25% виявляються міцнішими за 73% люмпеноподібної аморфної маси. Крім того, в нас є дуже сильний та авторитетний лідер справжньої опозиції до зеленої влади та міцна і єдина фракція в Парламенті.

Мій оптимізм базується не тільки на емоційному ґрунті, але й на деяких тенденціях та фактах, котрі ми бачимо останнім часом.

Ну, по-перше, Зеленський почав нервувати, відчувати невпевненість, особливо це було помітно після візиту до США, а потім на сумнозвісній «прес-конференції», де ледь не половину часу голова президента несамовито брехала та викручувалася.

По-друге, нервові дії зекоманди виявилися в деяких безглуздих та абсолютно не виправданих арештах не стільки навіть прихильників Петра Порошенка, скільки тих, кого можна звинуватити в прихильності до минулої влади. Але ж ми знаємо, що бидлолохокторат очікує кримінальних справ зовсім не проти них, а проти самого Порошенка, але там нічого немає. Більше того, коли Портнов в Панамі намагався звинуватити Петра Порошенка, місцеві слідчі швиденько розібралися зі справою та відкрили провадження на… Портнова за наклеп. А вже ось в Україні Управління спецрозслідувань Генпрокуратури розглядає питання вручення підозри Богдану. Звісно, швидше за все, Богдан викрутиться, але сам факт надихає.

Та й в, здавалося б, монолітній фракції слуг все зовсім не райдужно. Скандали, непорозуміння, елементарна жадібність та невігластво вже полізли назовні. Чого тільки варта комедія у податковому комітеті з взаємними звинуваченнями у корупції та подальшім задоволенням поліграфом. За свідченнями самих нардепів, багато хто намагається швиденько монетизувати своє депутатство, але Богдан у конвертах гроші дає не всім, от і готується «голодний бунт тамад та фотографів».

Ну і останнє. Коломойський. Здавалося б, його позиція мала бути багатою та міцною. Але. Але є Лондонський суд, який по суті безстроково пролонгував судовий наказ про всесвітній арешт активів Коломойського. Це дуже добрий знак. Дата розгляду справи по суті вже визначена, після цього міжнародні суди мають роздягти бабулю до останньої нитки.

Так, до остаточної перемоги ще далеко, але тенденції, що намічаються, мені подобаються.

Карикатура © Олег Смаль

Поділитися:

Первый пошел…

Helgi Sharp

Техас должны грабить техасцы…

Первым масштабы 3,14деца понял Данилюк.

Поначалу схема управления страной выглядела как слаженный квинтет в составе Коломойский – Богдан – Зеленский – Портнов – Данилюк (зелёный принтер под названием ВР не в счёт), но сейчас музколлектив имеет шанс сократиться до квартета.

Чуть позже лишним окажется четвёртый член оркестра (речь идёт о пианисте), а все ударные и смычковые окончательно перейдут к трио “Беня, Боня и Поня”.

Всё читалось с самого начала, но 73% зрителей таки купили билеты на этот концерт. Деньги им уже никто не вернёт, а гнать в шею залётных шарманщиков опять придётся галёрке. Cтрану только жалко, если опять новый оркестр набирать.

P.S. Беги, Пристайко, беги, а то мне стыдно, что я за тебя поручился.


Андрій Смолій

Відхід Данилюка з посади відбувся через загострення відносин з оточенням Зеленського-Коломойського. І це поганий сигнал для України.

Що таке «оточення Зеленського» з точки зору Данилюка? Це ті люди, які є партнерами Коломойського або мають інші прив‘язки до олігархічних груп впливу. Відставки – це перша ластівка, що в команді нової влади не все так добре, як здавалося б. Насправді це абсолютно розрізнена за своїми поглядами команда, з випадковими людьми, які з‘явилися просто перед виборчою кампанією.

Все це означає одне – олігархічний вплив стає сильнішим та потужнішим.

Місія МВФ поїхала з України ні з чим. Данилюк у відставці. Новак іде з посади глави Укравтодору, Дубінський веде постійні атаки на Абромавічуса, а в Міністерстві охорони здоров‘я намагаються розвалити систему, налагоджену Супрун, та вижити всіх реформаторів.

І це на фоні провальної зовнішньої політики: фактичного фіаско в США та зіпсованих відносин з державами Євросоюзу.

В цій ситуації є ще одна сторона – Росія-агресор, яка стає як не найголовнішим бенефіціаром всіх подій. Можливість протягнути «план Штайнмаєра», а реально «План Путіна», стає все більш реальною.
Завдання #1 – мир на умовах Росії з подальшою дестабілізацією України всередині та назовні, відмовою від руху до НАТО, а отже втрата рельної суб‘єктності держави.


Олена Монова

Пока я отбивалась эко-торбой от активистов, из дружной зеленой команды проворно сдрыснул Данилюк, занимающий пост секретаря СНБО. Тот самый Данилюк, который присоединился одним из первых.

Одни злые языки говорят, что все случилось из-за конфликта с Коломойским и Богданом, другие злые языки вообще твердят, что именно под Богдана расчищается место, потому что наш беспокойный пупс хочет “уйти в тень после скандалов вокруг своей персоны” (конец цитаты). Ну тут вообще ой всьо, можно подумать, в кресле секретаря СНБО эта персона перестанет быть 3,14даватым фриком, пффф.

Так вот я чего спросить хотела, это громоздкое нелепое образование уже можно называть Титаником, или я тороплю события?


Светлана Самборска

Для избирателей Зеленского объясняю смысл картинки: стоит кому бы то ни было из избранной вами команды “молодых честных независимых новых лиц” гавкнуть в направлении своего хозяина Коломойского – не пройдет и недели, как он(а) вылетит с места, как пробка из бутылки.

Поділитися:

Химеры обитателей Банковой

Татьяна Худякова

Персонажи вымышленные, любые совпадения случайны, буков дохрена, дякую, дуже дякую.

Глубокий вечер. Спальня. Золоченые купидоны, постельное белье с тиграми, балдахин, фумигатор.
На огромной кровати в беспокойном сне мечется Ленка в шелковой пижамке и с бигудёй на челочке.
Ей снится страшный сон.
Один и тот же, всё время, с весны.
Она стоит на краю ковровой красной дорожки, за ограждением фотографы, пресса, новый истеблишмент в люрексе и соболях.
Ленке страшно. Она одета в описюнительную двойку цвета возбужденного лосося, но ощущает себя совершенно голой в прицеле этих неодобрительных взглядов. Облупился лак на большом пальце ноги. Сбилась прическа, потекла тушь, размазалась помада. Объективы фотокамер словно дула пулеметов безжалостны, и завтра во всех фейсбуках страны новые пикчи и мемчики. Где Ленка с большим пальцем и в лососе, а рядом вон та сучка, предыдущая, у которой никогда не текла тушь.
И комменты… тысячи сраных комментов…
Ленка мечется, иногда тонко вскрикивает, отрывая от ужина комара, который плевать хотел на фумигатор и чины.

Володе тоже не спится. Его мучает изжога, снова и снова напоминая о необходимости сменить шаурмяушную.
На листочке написаны в столбик злоебучие фамилии всяких шведов и англичан, политиков и бизнесменов, которые нужно выучить до завтра, чтоб внятно произносить их.

Телефон вдруг спел голосом Тани Либерман «Пупсик! Мой милый пупсик!»
Вова вздрогнул. “Надо сменить оповещалку для мессенджеров” – подумал он.
С той стороны эфира шалил неугомонный Богдан:
– Дуй к нам! Туса в разгаре. Лизон залезла на пилон. Лол.
….
– Бобёр жжет!
….
– Лол, кек, Лизон погнул пилон.
…..
– и погрыз.

Накопленное раздражение обрело форму.
Этот жизнерадостный карапуз-адвокат иногда делается невыносимым. Зачем он лазил под столом руками, когда мы сидели рядом? Что за подстава!
Еще весь вечер наяривал этот… как его… чувак из НАБУ. Матюкался. Что-то там про жижитализацию было, про жопу и про засунуть. Никакой субординации.
Бухать нельзя, кокс нельзя, жаловаться тоже нельзя. Назачем такая жизнь?

Бабушка Беня должна позвонить, не пропустить бы. В последний раз, когда бабушка не сумела дозвониться с первого раза, разговор получился несколько двусмысленным и неприятным.
И неуважительным, что больно ранило тонкую, артистичную натуру Володи, измученную произрастанием на пролетарских окраинах и блогерами.
Вечер испортился окончательно.
Ворочался комар, пищала Ленка, фамилии влазили в голову какими-то странными буквосочетаниями и напрашивались на каламбур в привычном стиле «Трамп-хуямп» и «Меркель-шмеркель».

Позвонил телефон, Вова нервно облизнулся и снял трубку.
– Здаров, пацан. Шо по чем? Не кашляешь? В шапке? Ну не суть. Смари какое дело. Витя из Ростова вертается. Надо встретить. Поляна, техподдержка, жижита…ёпта…ну кароч, ютуб, твиттер, Мосийчук и вот это всё. Смекнул?
– Как Витя? Как из Ростова?.. – ох*ел Володя.
– Как, как, не какай тут! Всё, чмоки, выдыхай.

Монитор потух.
– Ленка! Лен!- позвал Вова.
– Что случилось?- подскочила сонная жена в немножко съехавшей набок бигудюшке.
– Витя возвращается в Киев… И зима близко.
– О господи…- прошептала Ленка, – какая ужасная примета… Неужели снова Майд… – и резко осеклась.
– Цыц! Не каркай! Дура!
– Прости… Не подумала…
Вова приобнял испуганную жену за плечи, сделал мужественное лицо и решительно вытер около носа:
– Ну не сцы. Не надо. У нас такая поддержка в народе.
– Счета за отопление уже придут… И за свет. И педагогов кинули. И ФОПы эти еще… АТОшники… – запричитала Ленка

Повисла долгая пауза. В тишине снова забеспокоился антифумигаторный комар.
Продолжали приходить сообщения от Богдана и фотки красивого бобра на пилоне.

– Лен, а у нас родня в Ростове есть?- неожиданно спросил Вова.

Поділитися:

Ну кому нужна такая ЦИК?

Serg Marco

Что там у нас, ЦИК меняют?
Так это ж логично.

После того, как ЦИК отказывала в регистрации Куницкому (ну который “на Украине”, помните?), у которого два гражданства, отказывала Онищенко, Шарию и Сулугуни по причине того, что они не жили в Украине.

Это ж приходилось идти опять к Портнову и Богдану, чтоб те решали с судами, и наши самые честные суды заставляли ЦИК зарегистрировать этих полупокеров на выборах и зарегистрировать партии, придерживаясь процедуры как, например, СН или вообще с нарушениями как РНС.

Ну кому нужна такая ЦИК?

Нынешние выборы прошли довольно чисто, ЦИК уже подверглась реформе и, судя по всему, успешной. Но в этой стране не будет неподконтрольной системы. Она не нужна этой власти. Потому её сделают зеленой.

Поділитися:

И все суды станут Барышевскими…

Елена Подгорная

Пост для тех, кто ещё готов понимать, почему реформы – не дело одного дня, даже если их инициирует партия власти.

Давайте вернёмся в 2014 год. Он был нескучным и обилен событиями. Прям скажем – трудный год. А представьте себе, что мы ещё и суды разогнали… А?

За год суды худо-бедно рассматривают около 4 000 000 дел – криминальных, админку, раздел имущества, разводы, дети/алименты, наследство, хозяйственные споры.
Четыре миллиона.
Это чьи-то деньги, судьбы, жизни.
Заменить судей можно только “в процессе”, не останавливая рассмотрение дел. Там ведь ещё есть сроки всякие, помним, да?

Кроме того, независимость судебной власти гарантирована Конституцией. Такая себе мелочь, но важная. Поэтому сначала нужно было внести изменения в нашу многострадальную Конституцию. А у нас же как? Только заходит речь об изменениях в Конституцию, как сразу выстраивается очередь желающих заменить что-нибудь ещё и побольше. Галдят, торгуются, мешают. В общем нужные правки внесли только в 2016 году. Когда Парламент очухался и наторговался вдоволь.

И вот в том же 2016 году началась судебная реформа. Стало возможно увольнять судей, которые проваливают оценку. Судей у нас 7200. Оценили только 2151, потому что время – оно не резиновое, а экзаменаторы не бесконечны. И они тоже люди. Мы ж хотим качественную оценку, а не абы шо с конвейера. Комиссия оценивает 10 человек за 5 часов в день. Если комиссия примет необоснованное решение про увольнение судьи, то такой судья восстановится через… тадам… тот же суд. Что мы не раз и наблюдали.
Никто жопу с тёплого места пересаживать не хочет. Это ж и понятно.

Высшая квалификационная комиссия судей (ВККС) оценивает компетентность, добропорядочность, деловую этику. Окружной административный суд Киева оценивание не проходил и не был реформирован. Всем известный судья Вовк Павло совершил ряд должностных преступлений, чтобы избежать ВККС. Сейчас это всё расследует НАБУ и ГПУ. Чем закончится – не спрашивайте. Сейчас это непредсказуемо.

Судебная реформа 16 года не завершена. Её только начали с Верховного суда и должны были продолжать вниз, очищая суды от решал старой формации. Того наследства, которое нам осталось от домайданных времён.

20% пути реформа прошла. Дальше её предсказуемо остановили вернувшийся Портнов и остальные члены этой группы бывших беглецов.

По закону от 2016 года должны были быть созданы местные окружные суды. Они бывают трёх специализаций – общий криминальный, хозяйственный и административный. Окружные административные суды были созданы ещё при Ющенко. Но дело не в форме, а в содержании. Есть надежда, что оценивание прошли те судьи, кто готов работать и работает по-честному.

Но главная проблема в том, что Портнов и Богдан хотят сменить комиссию, которая проводит оценивание. Ту самую ВККС. И когда им это удастся, они получат неограниченную власть в судебной системе. Заполнят её своими людьми. И все суды станут Барышевскими.

В дальнейшем за судебную реформу нужно спрашивать уже нового преЗЕдента. И не забывать это делать так же часто, как спрашивали у Порошенко. Каждый день и из каждого утюга. Хотя да, что это я?..

 

Карикатура © Олег Смаль

Поділитися:

То ли совок, то ли мини-рашка

Йож Туманный

Там Зе с грозным видом заявил, что в его офисе все при поступлении пишут заявления по собственному – типа чтоб он мог их всегда уволить.

Так вот. Это, выходит, если кто-то нах*евертит какую-то дичь, то Зе может с каменным е*альником достать бумажку и показать, мол, смотрите, этот Богдан уволился еще в прошлом году.

Я прям в восторге от того, как нас всего за пару месяцев трансформировали в мини-рашку.

– Монобольшинство в Раде – есть.
– Х*й, положенный на Конституцию – есть.
– Царь с обожающими его холопами – есть.
– Беспредел ментов – есть.
– Олигархи заправляют всем – есть.
– Дебилизация населения – есть.
– Увольнения еще в прошлом году – есть.
– Рейдерство на гос. уровне – есть.
– Назначенные враги народа – есть.

Поздравляю, 73%. Ви зробили це разом.

Поділитися:

Йдіть собі, хлопці, спати

Алла Комарова

Ітогі падвєдьом.

Виходить дружина ГоловСерванту (чи хто там з них у якій ролі?) і мовить своїми пухлощічками типу “всьо, Віталік, 3,14да тобі настала, завтра на засіданні тебе Кабмін пожене на мороз, бо ти корупціонєр і падлюка!”. І папірцями так гнєвна потряс для ефекту.

На що Віталій у стилі I`l be back-Термінатора відповів “ссишиш, ти, притарабанив оті свої маляви у суд – там і поговоримо”.

А Кабмін у особі прес-секретаря прем’єр-міністра чайкою по імєні покружляв десь зверху і меланхолійно так додав “а ми всі взагалі-то на морі, у сенсі – відпустка в нас, які такі засідання? Нема нікого, йдіть собі, хлопці, спати”.

Тобто, якщо завтра Гройсман вийде з відпустки на нараду заради звільнення Кличка, значить теплого місця під зеленим сонцем він ще й досі не знайшов, тому й стелеться, наче той провінівшийся сабік поперед суворого дома.

Або навпаки – таки знайшов, і звільнення Кличка стане першою оплачуваною роботою на новій посаді молодшого підтиральника старшого помічника двірника 2-го та 4-го прихолєрних бараків.

Вірогідність 50 на 50, як і у випадках зустрітися з динозавром на вулиці Круглоуніверситетській 🙂

Поділитися:

Повзучий реванш

Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Я терпіти не можу просторікувань про те, що «завтра нас зіллють», «післязавтра російські танки будуть на вулицях Києва» тощо. Заперечення противників тези «реваншу проросійських сил» справді мають під собою ґрунт. Так, прибічники попередньої влади не сидять за ґратами (попри лякалки Портнова). Так, Хрещатиком не розгулює російська десантура, а патріотів не везуть до Сибіру ешелонами. Так, на фронті розведення сил відбулося за планом, а там, де його нема, ЗСУ наразі відповідають на атаки російських найманців.

Все це правда. Але. Існує низка фактів, які примушують сильно замислитися і зробити висновки.

Головою АПУ-ОПУ призначений Андрій Богдан – колишній помічник депутата Андрія Портнова та люстрований «борець з корупцією» в уряді Азарова. Наразі Богдан прославився тим, що заявив про необхідність референдуму про питання щодо переговорного процесу між Україною і Росією – заява викликала опір в спільноті ветеранів АТО/ООС. Також Андрій Богдан висловився за надання російській мові статусу регіональної у Донецьку та Луганську. Ініціативу Богдана підтримав і сам президент Зеленський під час виступу в Краматорську російською мовою – «аби не було спекуляцій, ніби на Донбасі утискають російську».

В Україні тихою сапою стали згортати свободу слова і впроваджувати цензуру. У Рівному поліція затримала двох активістів, що закликали до імпічменту Зеленського. Щойно у Києві затримали пенсіонера який роздавав газети з карикатурою на Зеленського. При президенті створюють Раду зі свободи слова, куди увійдуть по представникові з кожного із центральних ЗМІ. Свого часу щось подібне було створено при адміністрації Путіна, представникам ЗМІ там зразу запропонували «м’яке узгодження» контенту. Результати ми бачимо в сучасній РФ.

Ідею винесення на референдум питання про членство України в НАТО незалежно одне від одного висловили президент Зеленський і представник президента у ВР Руслан Стефанчук. Тривожний дзвоник. Голова партії «Слуга народу» Дмитро Разумков заявив, що питання декомунізації мусить вирішуватися на місцевих референдумах. Мало нам проспекту Жукова в Харкові? Ми ще вулиці Мотороли на Донбасі здобудемо.

Окрема тема – ставлення нинішньої влади до Збройних сил. Відмінений парад на День Незалежності. Президент Зеленський проігнорував військовий парад на день звільнення Маріуполя від терористів ДиРи. Кричущою стала історія загибелі двох бійців бату «Азов» через наказ командування не відкривати вогонь на випередження – як раз після відповідної заяви Кучми у Мінську. Висловлювання Зеленського, що «Росія втратила контроль над своїми найманцями… ми сподіваємося, що вона його відновить» стали причиною акції протесту ветеранів під АП. І от щойно у Мінську домовилися про заборону на обстріли з 21 липня. Передбачена відповідальність за стрільбу.

Державне бюро розслідувань заблокувало забезпечення ЗСУ через обшуки в ГУ розвитку та супроводження матзабезпечення ЗСУ. У цій історії дивовижно все. І заяви голови ДБР, які суперечать самі собі і здоровому глузду. І постійні коментарі Андрія Портнова, який ніби має доступ до інформації ДБР. І саме головне – зв’язки Портнова у Москві, по яких інформація про спорядження ЗСУ може потрапити прямо до Білокам’яної.

Нарешті ідея президента Зеленського провести люстрацію всіх нардепів і чиновників часів президента Порошенка. Дивина раз – ідея Зеленського стала практично калькою з подібної ж заяви Портнова. Дивина два – Зеленський намірився люструвати не тільки власних же чиновників (Данилюк, Абромавичус), а й міністра МВС Авакова, ветеранів АТО, борців проти президента Порошенка і навіть дисидента Юрія Шухевича. Нардеп і колишня журналістка-розслідувач Тетяна Чорновол оприлюднила інформацію про те, що структури, пов’язані з російськими установами і Портновим, були дотичні до фінансування президентської кампанії Зеленського.

Прибічники Зеленського виправдовують все це тим, що Зеленського та його оточення неправильно розуміють. Але проблема не в тому, що десь Зеленський або його соратники висловлюють ідеї милі Москви, проблема в тому, що роблять вони це знову й знову, і прикладів таких все більше.

А саме страшне те, що популярність Зеленського не протримається довго. Колись суспільство спитає з нього за все очікуване. Вже зараз Зеленський постійно шукає ворогів, з якими бореться, – Верховну Раду, місцевих керівників, митників тощо. Коли популярність почне зникати, йому залишиться обирати у вороги або Росію, або Захід. Кого він вибере – здогадатися не важко, враховуючи фактор Разумкова, Богдана, Стефанчука, Портнова і те, що Зеленський вже забурчав про Захід, який ніби «проти його переговорів з Путіним». А це…

Це називатиметься реванш. Повільний, гібридний, але неухильний. Як йому протистояти? Наприклад, на вибори сходити. І проголосувати. Відповідально. ДумайТЕ.

Поділитися:

Аналіз «законності» призначення А. Богдана Головою Адміністрації президента

Тарас Чорновіл

Ви звикли, що живете в країні, де діють закони й Конституція? Тоді ви або іноземець, або мусити поспіхом позбуватися таких небезпечних в новій Україні звичок.

Зараз короткий “аналіз законності” призначення довіреної особи олігарха Коломойського А. Богдана головою Адміністрації презЕдента. Він був високопосадовцем часів президентства Януковича, а саме працював на посаді, яка носила вкрай цинічну, як на ті часи, назву: Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики. Він чітко підпадає під дію Закону “Про очищення влади”, де саме ця його посада однозначно відзначена в переліку тих осіб, яким, коли вони в зазначені терміни (аж до 22 лютого 2014 року) самі не звільнилися з посад за власним бажанням, на 10 років від моменту набуття чинності законом (16 вересня 2014 року) заборонено займати ряд посад. Закон “Про очищення влади” доволі короткий, його можете віднайти за цим посиланням.

Сам Богдан і ряд приспівувачів почали заявляти, що Голова адміністрації президента, згідно Закону Про держслужбу, не є Держслужбовцем. Так, це так звана політична посада. Але суть у тому, що люстраційні заборони поширюються не лише на посади держслужбовців, їх сфера покриває й інші посади: політичні (крім виборних), правоохоронні, військові… Згаданий люстраційний закон чітко встановлює заборону люстрованим особам займати посади Глави адміністрації президента та його заступників.

Я тут умисно наскрінив біографію Богдана з Вікіпедії (назва посади й дати її обіймання) та ряд уривків з цього закону, щоб не могло залишатися взагалі жодних сумнівів: призначення Богдана на посаду Глави Адміністрації президента – пряме, однозначне й грубе порушення чинного Закону України “Про очищення влади”. Зеленський скоїв ще один кримінальний злочин, якого достатньо для початку процедури імпічменту, а Богдан відверто збрехав, що правових перешкод щодо нього не існує.

* * *

Ще один кримінальний злочин каманди зєлєнскага.

Не знаю, чи вони хакнули сайт мін’юсту, чи застосували підкуп або залякування, але прізвище А. Богдана вилучили зі списку люстрованих осіб. Крім чисто кримінальної складової цей вчинок ще й свідчить про тупість каманди. Бо:

1. З алфавітного списку вилучили, а з галузевого списку забули.

2. А яке взагалі це має значення, якщо його робота на високій посаді в уряді Азарова чітко зафіксована, як і терміни перебування на ній. Сама посада чітко підлягає до числа тих, носіїв яких заборонено призначати на посади, серед яких чітко зазначено Главу Адміністрації президента України.

Але головне, це безумовний кримінальний злочин – службовий підлог. А чому я не чую обурення наших “принципових” борців за законність?

І ще раз вітаю у Венесуелі.

 

Інфографіка © Vasyl Skorobohach

Поділитися:

Чому Зеленський приховує імена двох визначальних чиновників

Тарас Чорновіл

Я ніяк не міг зрозуміти, чому Зеленський приховує імена двох визначальних чиновників: голови адміністрації президента та секретаря РНБО. Вони вкрай необхідні безтолковому преЗєденту. Сам новічок не вміє ні переговори вести, ні з журналістами спілкуватися, ані не спроможний увійти в курс справ та почати переймати владу від чинного Президента Порошенка. Натомість, він примножує скандали, регулярно виставляє себе ідіотом, абсолютно не готовий до дня, коли влада звалиться до його рук. І не ставить перед собою обох чиновників, які могли б його представляти.

Мені здається, що, принаймні, з кандидатом на посаду голови адміністрації все стало на свої місця. Річ у тому, що реальний вигодонабувач президентських виборів олігарх Коломойський, оскільки перейшов до розряду ворогів Сполучених Штатів Америки, не може носа висунути за межі Ізраїля. А, як я вже писав, Україна – держава “контактної політики”, тому новічка треба не просто контролювати, а постійно тримати в руках. Це можна робити за допомогою своєї людини на посаді голови адміністрації преЗЄдента – він має бути дійсно довіреною особою олігарха. Таких в Україні не надто багато – Бєня вмів псувати відносини з людьми й множити своїх ворогів. Але на посаду надавався такий собі довірений юрист Андрій Богдан. Він спершу повністю утримував під контролем виборчу кампанію (про це йшлося в розслідуваннях Бігус-інфо), а зараз контролює кожен крок новічка.

Звісно, призначити головою адміністрації юриста Коломойського – це трохи не комільфо. Але останніми тижнями йшла доволі активна кампанія з відмивання Богдана – численні інтерв’ю та коментарі про його виключно ділові контакти з олігархом та дружні стосунки з Зеленським. Для неперебірливих 73% це б зійшло за чисту монету. Але була одна проблема – Богдан перебуває під люстрацією як високопосадовець часів Януковича, а тому до 2024 року не може працювати на держслужбі. Ну але такі детальки ніколи не турбували олігарха – він завжди вмів “мотивувати” українських суддів. Цього разу взялися вмотивувати аж сам Конституційний Суд. Одне просте рішення про скасування закону про люстрацію, і Андрій Богдан уже більше не одіозна люстрована постать режиму януковича, а цілком добропорядний громадянин. Саме про це домовлявся Богдан під час утаємниченого візиту до голови КСУ. Але щось пішло не так. Візит відстежили й злили Бігусу, а той уже зробив те, що вміє найкраще – швидко й гучно поширив інформацію, як і докази зв’язків найближчої родини голови КСУ з командою Зеленського. І в той день, коли Конституційний Суд уже мав розглянути закон про люстрацію на предмет конституційності, вибухнув скандал, і судді більшістю голосів висловили недовіру своєму очільнику.

Коли скандал лише почав розгорятися, до Києва терміново прилетів партнер Коломойського Боголюбов, але він – не Бєня, його впливів недостатньо, щоб переломити весь склад КСУ та закрити рота численним журналістам. І тепер ситуація для Зеленського зовсім ідіотська. Він прискорював час інавгурації, а тут більше до речі вже відкладати подію. Бо після інавгурації вже ні на мить відкладати оголошення ключового призначення не можна. А тупуватий новічок без поводиря навіть в президентський кабінет зайти боїться. А якщо й зайде, то таких проблем наробить… І головне: не лише для країни, але й для своїх господарів. Для них же інтереси країни завжди на другому місці.

А в нас розкручується дуже жорстка інтрига. Потерпілою стороною звично буде вся країна. На жаль, не лише 73% насєлєнія, яке зробило такий тупий вибір, але й інша, адекватна чверть українського народу…

Поділитися:

Звернення Першого заступника Секретаря РНБО України О.Гладковського до ЗМІ

У зв’язку з нещодавньою публікацією на сайті «Української правди» звинувачень на мою адресу вважаю за необхідне пояснити наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, у рамках своїх повноважень я не можу впливати на рішення Міністерства оборони України, і ніколи цього не робив.

Також хочу нагадати, що в 2014 році я вийшов із управління усіма підприємствами, які входять до структури корпорації «Богдан». Нині я не ухвалюю жодних управлінських рішень, пов’язаних із бізнес-процесами цієї структури. Тому звинувачення у лобізмі продукції корпорації без жодних доказів та фактів кидають тінь на мене як на посадову особу та громадянина України.

Я з великою повагою ставлюся до журналістської роботи, але прошу не використовувати неперевірену інформацію. Своєю чергою, готовий усіляко сприяти тому, аби журналісти, зокрема, і автор згаданої статті, отримували об’єктивну інформацію.

Джерело

Поділитися: