Биті карти Кремля

Так звані “референдуми” на окупованих територіях України обʼєктивно стали темою номер один для обговорення. Зафіксувати територіальні загарбання чи змінити міжнародно визнані кордони України штучні “волевиявлення” не могли раніше, і тим більше не зможуть зараз. Як і багато інших – газова, нафтова чи електрична, продовольча, військова чи ядерна – ця кремлівська карта не козирна. Вона вже бита.

Читати далі

Пекельний серпень: чи усе вирішить битва за південь?

Серпень для України має символічне, можливо, навіть сакральне значення –31-й День Незалежності та проходження відмітки у шість місяців кривавої путінської війни. Настрої серпня як в Україні, так і в рф суттєво відрізняються від попередніх п’яти місяців війни. Як і самі військові події, а також ігри на міжнародній сцені. Саме у серпні стало цілком зрозуміло, що перемога України – зовсім не ілюзія. Про це в своїй аналітичній статті для Укрінформу пишуть Володимир Горбулін, академік, і Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння.

Читати далі

История одной операции кремля

По данным источника в одном из посольств рф, москва на дипломатическом фронте решила прибегнуть к новой тактике. С учётом того, что к сентябрю путин планирует заявить о своей “победе над фашизмом в Украине” и от наступательных действий перейти к обороне оккупированных на тот момент территорий, диппредставительствам страны дано указание проталкивать “американский план мирного урегулирования в Украине”. Почему “американский”? Потому что свои “хотелки” в отношении Украины кремль легализовал через американское издание The National Interest, выдавая эти “хотелки” за “мирные инициативы американской общественности”.

Читати далі

Главный смысл третьего этапа кремлевской «спецоперации» в Украине

Да, российские ударные группировки ещё гарцуют и рвутся замкнуть кольцо окружения вокруг Северодонецка и Лисичанска. Запорожская группировка всё ещё стремится пробиться к окраинам Запорожья, а российские генералы уже рисуют стрелочки прорывов к Одессе и Приднестровью. Но уже всем понятно, что второй этап так называемой “специальной военной операции на Украине” бесславно проигран Кремлём. Теперь во весь свой рост перед ним замаячил следующий – третий этап (фаза) этой “операции”, который по своим целям и задачам будет разительно отличаться от всего того, что заявлялось Кремлём 24 февраля, в момент начала “похода денацификаторов”. В чём же состоит его главный смысл?

Читати далі

Ультиматум НАТО. Зачем Россия требует от альянса невыполнимого

Логикой нынешний «ультиматум» объяснить невозможно: дальнейшая эскалация не даст Москве ничего, кроме вороха стратегических проблем. Но отчего-то кремлевские старцы продолжают генерировать угрозы и катать по стране поезда с танками и ОТРК, демонстративно не подчищая видео и разгоняя по сети волны, как будут меняться старые, еще советские ГОСТы на места массовых захоронений. Переговоры в конце января вряд ли будут простыми. Но по-прежнему пока что это угроза, а не неизбежная подготовка к эскалации.

Читати далі

Порошенко: Домовленості на умовах Кремля небезпечні і для України, і для наших сусідів, і для всього вільного світу

Петро Порошенко вважає так звані «пропозиції» Росії стосовно договору із США про «гарантії безпеки» реваншистською заявкою на новий розподіл світу. Порошенко закликав міжнародних партнерів та українську владу з усією серйозністю поставитися до ультиматумів Путіна. «Оприлюднені московською владою минулої п‘ятниці «пропозиції» стосовно договору зі Сполученими Штатами про «гарантії безпеки» дуже б кортіло назвати безглуздими і проігнорувати. Визнати такими, що зайвий раз доводять хворобливі амбіції Кремля на вершителя долі світу. Як власне і вся решта тамтешніх «пропозицій». Якби ж лише ці заяви дедалі більше не нагадували «мирні пропозиції», які періодично лунали у другій половині 30-х років минулого сторіччя з нацистського Берліна. Схоже, імперська хвороба прогресує нині і в Кремлі», – пише Порошенко у Facebook.

Читати далі

Дед, прими таблетки!

Прочитал я полностью договор с США и соглашение с НАТО, которые предложили США и НАТО подписать из Кремля. Это даже не возврат в СССР, это возврат прямо на Потсдамскую конференцию в благословенный 1945 год. Фактически это ультиматум. А какую войну выиграла Россия, чтобы так выпендриваться? С победоносными войнами не очень складывается. Непонятно, на основании чего Кремль вдруг решил выкатить такие позиции на переговорах, да еще и публично. Чтобы выдвигать такие условия, мало оккупировать Украину. Даже если целиком. Это надо оккупировать еще хотя бы Польшу, Литву, Латвию, Эстонию, Чехию, Словакию и половину Германии. Тогда да, тогда можно, в принципе. А до этого момента смысла такой дипломатический спам рассылать нет. Единственным минусом всей этой истории оказывается тот факт, что эти идиоты в Кремле реально находятся в делирии и способны на все.

Читати далі

Переляканий диктатор і «нові опозиціонери»

Теперішні події в Україні викликають певні аналогії з подіями в Білорусі з Лукашенком. Лукашенко – диктатор вже років 30. І чудово себе почував НЕ під контролем кремля. І досить вдало викручувався від спроб кремля перетворити його на свого васала. Що зробив кремль, щоб взяти його під контроль? Зробив з диктатора переляканого, напівбожевільного диктатора. Чи не таку ж гру розігрують зараз в Україні?

Читати далі

Сумасшествие в Кремле явно прогрессирует

Уровень шизофрении российских ИПСО растёт в геометрической прогрессии… Придумали сами каких-то “украинских егерей, готовых стрелять по мигрантам на границе”, потом тут же осудили эти придуманные ими же “намерения киевских властей”… Начали грезить некими “морскими сражениями” на Азове в рамках “гражданского конфликта на Донбассе”. Надо понимать, в скором времени “восставшие шахтёры и трактористы” Донбасса собираются откопать в шахтах ещё и парочку канонерок. Это всё равно, если бы психически больной человек начал разговаривать с самими собой. Классика жанра, так сказать, раздвоение личности…

Читати далі

Кремлевский союз писателей

Путин пишет, Медведев пишет (причём, не выходя из запоя), Патрушев уже подписывает, Нарышкин и Шойгу, правда, пока только разговаривают. И все, как один, обращаются к украинскому народу, всех их очень волнует состояние “украинско-российских отношений”. Расчёт тут строится на том, что “пересычни” тётенька из Конотопа или дяденька из Винницы особо вникать в то, что там писали Путин с Медведевым на счёт Украины, не будут, тем более осмысливать этот имперско-шовинистический бред, зато хорошо и надолго запомнят, что “президент России обращался к украинскому народу”. И как с этим быть? – спросите вы. Да просто.

Читати далі

Кремль просто не догоняет

Украину до сих пор в противостоянии с нынешним кремлёвским режимом спасало лишь две вещи. Абсолютная самоуверенность Кремля, временами граничащая с откровенным кретинизмом и пренебрежением к противнику (причём это характерно практически для всех уровней управления), и абсолютно неверный анализ на уровне тотального непонимания, внутренних, глубинных процессов, протекающих в Украине (причём практически во всех сферах). Всё это, вместе взятое, приводит к принятию в рамках выбранной Кремлём гибридной стратегии в отношении нашего государства, мягко говоря, “странных решений”.

Читати далі

Нічого не змінилося: 5 технологій Кремля у Польщі 1939-го і в Україні 2014-го

Окупація Польщі та частини України, попри 75-літню дистанцію між ними, супроводжувалася схожою риторикою Кремля. Російська Федерація є правонаступницею СРСР не лише юридично. Вона успадкувала й радянську загарбницьку політику, що ведеться під прикриттям заяв про мир і допомогу братнім народам. В цьому сенсі осінь 1939-го має дещо спільне з весною 2014-го. Події весни 2014-го, звичайно, не повторювали цілком усіх хитросплетінь осені 1939-го, бо світ з того часу зазнав суттєвих змін. Світ, але не політика Кремля.

Читати далі

Кровавый Янус, или Фирменный стиль кремлёвских людоедов

Итак, Афганистан, Кабул, аэропорт, северный въезд, комплексный теракт 26.08.2021… На данный момент аэропорт Кабула оцеплен, как бы это не звучало по-идиотски, “антитеррористическим подразделением террористической организации Талибан”… А теперь о нескольких особенностях, мало известных широкой общественности, дающих определённое понимание причин и процессов, которые могут не только разнести эту многострадальную страну “на шмаття”, но и весьма чувствительно отразиться за многие тысячи километров от неё, например, в Кремле и Вашингтоне…

Читати далі

Москва вихваляє Зе

Заступник голови адміністрації президента Росії Дмітрій Козак несподівано наговорив компліментів президенту України Володимиру Зеленському. Москва давно збагнула, нема кращого засобу прорекламувати в Україні певного політика, ніж оголосити його ворогом Москви. Нагадати, кого Путін найчастіше називає переконаним українським націоналістом? Віктора Медведчука. Правило це діє і в протилежному напрямку, спаплюжити певного українського політики, простіше за все оголосивши його союзником Кремля. Слова Козака – не стільки комплімент Зеленському, скільки камінь в бік ненависного Москві Петра Порошенка.

Читати далі

Без ілюзій

Потрібно реально бачити ситуацію, не ховаючи голову в пісок і не втішаючи себе. Історія з Медведчуком – лише шоу, операція прикриття. Жертва пішака чи коня в шаховій партії, аби натомість виграти все. Ставка – вся Україна, тому кремль цілком готовий умовно пожертвувати комфортом і якоюсь частиною малоцінних активів свого давнього агента Медведчука. Тому що агент став надто очевидним, показовим. Вам, як дітям, підсунули показову ляльку для театрального биття. Створюється штучна димова завіса з показової боротьби, гучних заяв, грандіозних проектів, «патріотичних» криків. А що ж насправді?

Читати далі

Вот и наступил очередной «День победы»…

Потери Германии во Второй Мировой составили 6 миллионов, СССР – 42 миллиона. Ещё миллионы расстрелянных НКВД до и после войны. Такие вещи не праздновать надо, а десятилетиями помнить и каяться… До середины 60-х этот день вообще не отмечали, зато при плешивом карлике его превратили в милитари-цирк. Частота и грандиозность военных парадов Победы на Красной площади обратно пропорционально достижениям страны. Парады в СССР – 1945 г., 1965 г., 1985 г., 1990 г. Парады в России – 1995 г., а дальше достижения у России кончились – поперли одни Парады Победы… 

Читати далі