Бідні стануть бідніші

Дмитро Вовнянко

Збільшення мінімальної зарплатні до 5000 грн, яким нині захоплено хвалиться ЗЕкоманда, ніяк не призведе до поліпшення життя українців. Навпаки. Все станеться за приказкою – найбільш багаті стануть ще більш багатими, а бідні – ще біднішими. Аби в цьому переконатися, достатньо переглянути цифри.

Свіжі дані Державної служби статистики відкрили дивовижний факт – в Україні зникли багаті люди! Жарти геть, дві третини опитаних українців заявили що вони – бідні (65,3%) і ще третина українців віднесли себе вже не до бідних, але й не до представників середнього класу (33,6%). Решта 1,1% – себе вважають середнім класом. Все. Очевидно, таки особи як Коломойський, Боголюбов та Пінчук в опитування участі не брали, але думаю, що навіть сукупно всі вони не дотягнули б і до 1% від населення України.

Інформація Держстату не виглядає фантастикою, якщо пригадати, що 65,3% українців – це ті, хто, за тим самим Держстатом, існують на зарплатні від прожиткового мінімуму до 15 тисяч грн. Тобто приблизно до $546 на місяць. Держстат наводить і більш разючі дані. 2,8% українців не вдається собі забезпечити достатнє харчування, а відмовляти собі в різних необхідних речах змушені 36,7% опитаних. Грошей для накопичення вистачає лише 11,2% наших громадян. Про все це повідомила державна установа, яку вже точно не запідозриш у симпатіях до опозиції.

Дані Держстату сильно відрізняються від даних уряду, за якими кількість бідних в Україні не перевищує 41,4% Чому така різниця у висновках? Певно – тому що поняття «бідність» для Держстату і для керівників країни виглядає принципово по-різному. Не можу втриматися від цитати: «Здається, оцінюються всі люди, які отримуватимуть 5-6 тисяч гривень. І вони вважають, що вони бідні. Так – це дуже маленька зарплата у порівнянні з європейськими чи американськими стандартами. У них 250 дол. – це мізерні зарплати. У нас – це теж маленька зарплата, але не є бідністю». Автор цих рядків – президент України Володимир Зеленський. Щойно Верховна Рада підняла мінімальну зарплатню до згаданих 5000 грн, й відтак проблема бідності за Зеленським мусить зникнути сама собою.

Очевидно лише – пересічний громадянин з цим твердженням не погодиться, і дані Держстату – підтвердження. Але якби все обмежувалося лише розмірами зарплатні…

Справа в тому, що навіть такі зарплатні на тлі зростання цін українці НЕ отримують. За даними того ж Держстату, в Україні росте заборгованість по зарплатнях. На 1 серпня 2020 р. сукупний борг склав 3,4 мільярди грн (!) тобто став на 8,1% більше проти боргу на 1 липня 2020 р. Причому на економічно активних підприємствах борг по зарплатні на 1 серпня складав 2,2 мільярди грн, проти 1,8 мільярда у травні. Якщо ж порівнювати із січнем 2020 р. то картина виходить взагалі карколомна – борги по зарплатнях зростають практично в усіх галузях економіки. У сільському господарстві борг зріс на 75,9%, на транспорті – на 47,3%, тощо й тощо.

Жахає інше. На 49,6% зросли борги у освітян і на 159,4% – у медиків. Хто там що нам казав про зростання захворюваності? Ситуація на голову не налазить – МОЗ лякає нас посиленням карантину, з фонду боротьби з КОВІД гроші забирають на будівництво доріг, а у той самий час уряд не має чим розрахуватися з медиками. Про часи президента Порошенка, коли зарплатні не те що виплачували – їх добряче підвищували (військовим) уже навіть пригадувати незручно.

Все це означає, що уряд сміливо може підвищувати мінімальну зарплатню і до 7, і до 10 тисяч грн. Бо підвищити з/п і виплатити її – речі принципово різні. Натомість з підприємців гроші візьмуть як годиться – бо разом з мінімальною зарплатнею виросте обсяг єдиного соцвнеску та інших податків. А платити підприємцям вже зараз нема з чого – через відсутність грошей на руках у громадян, у підприємців і так падають доходи. І процесу цьому – кінця-краю не видно.

Поділитися:

Президент підписав Закон щодо захисту діяльності ДК «Укроборонпром» від негативного впливу юросіб держави-агресора

Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про внесення змін до законів України щодо вирішення деяких питань заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу – учасників Державного концерну «Укроборонпром» перед державою-агресором та/або державою-окупантом та забезпечення їх стабільного розвитку».

Законом пропонуються механізми захисту господарської діяльності підприємств оборонно-промислового комплексу, внесених до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, від негативних наслідків впливу юридичних осіб, зареєстрованих на території держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичних осіб з іноземними інвестиціями держави-агресора та/або держави-окупанта.

Законом запроваджується заборона на примусове виконання рішень, у тому числі на визнання та виконання рішень іноземних судів, щодо стягнення заборгованості за зобов’язаннями, де кредитором (стягувачем) є юридична особа держави-агресора та/або держави-окупанта або юридична особа з іноземними інвестиціями чи іноземне підприємство держави-агресора та/або держави-окупанта, а боржником – підприємство оборонно-промислового комплексу, внесене до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Документ також передбачає зупинення (на період дії обставин, пов’язаних із заборгованістю підприємств оборонно-промислового комплексу перед юридичними особами держави-агресора та/або держави окупанта) вже відкритих та заборона відкриття нових виконавчих проваджень і заходів примусового виконання рішень щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта.

Законом запроваджується заборона на здійснення провадження у справі про банкрутство підприємств оборонно-промислового комплексу за заявами юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта.

Зазначені обмеження поширюються, в тому числі на зобов’язання, у яких було здійснено заміну сторони (кредитора, заявника) або уступку права вимоги, в результаті якої таке право перейшло до третіх осіб, однак першочергово такий борг виник саме щодо юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта.

Джерело

Поділитися:

Президент підписав Закон, спрямований на погашення заборгованості із виплати зарплати шахтарям

Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», прийнятий Парламентом 13 липня 2018 року.

Закон передбачає в Державному бюджеті України на 2018 рік спрямувати бюджетні призначення за спеціальним фондом, встановлені Міністерству енергетики та вугільної промисловості України за бюджетною програмою «Підтримка впровадження ринку електричної енергії» загальним обсягом 1,4 млрд гривень на державну підтримку вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції, шляхом зміни найменування зазначеної бюджетної програми на «Державна підтримка вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції».

Реалізація Закону зменшить соціальну напругу серед шахтарів, оскільки кошти цієї бюджетної програми будуть направлені в тому числі на погашення заборгованості з оплати праці зазначеній категорії осіб.

Законом також розширено джерела формування коштів для фінансування зазначеної державної програми і включено до них конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення.

Джерело

Поділитися:

НБУ подав нові судові позови у Швейцарії та Україні проти колишнього акціонера Приватбанку Ігоря Коломойського

Національний банк України подав нові позови в суди Швейцарії та України проти одного з колишніх акціонерів Приватбанку Ігоря Коломойського.

Судові справи стосуються виконання Ігорем Коломойським його зобов’язань за наданими у 2016 році особистими поруками на користь Національного банку. Мета позовів – забезпечити погашення кредитів рефінансування, які Національний банк надав Приватбанку в період між 2008 та 2015 роками. Загалом позови спрямовані на погашення заборгованості за п’ятьма кредитними угодами на суму близько 10 млрд грн.

Перший позов подано за місцем проживання Ігоря Коломойського в Швейцарії – до Cуду першої інстанції в Женеві.

Другий пакет позовів подано за місцем знаходження майна Ігоря Коломойського в Україні – до Господарського суду Дніпропетровської області.

Таке рішення Національного банку свідчить, що регулятор готовий вести судові справи проти Ігоря Коломойського як в Україні, так і за кордоном, щоб притягнути його до відповідальності. Ігор Коломойський продемонстрував небажання виконувати взяті на себе зобов’язання добровільно, незважаючи на важкі наслідки, які українська держава змушена понести внаслідок його дій.

Національний банк переконаний, що як швейцарський, так і український суди задовільнять обґрунтовані вимоги НБУ.

Коментуючи позови, заступник Голови Національного банку України Катерина Рожкова зазначила: “Ці позови є ще одним важливим кроком на шляху до захисту інтересів українців та забезпечення виконання колишніми акціонерами Приватбанку взятих на себе зобов’язань.

Приватбанк отримав кредити рефінансування від НБУ під забезпечення поруками, наданими особисто Ігорем Коломойським. Але сьогодні зрозуміло, що в той час Приватбанк насправді не міг повернути ці кредити. Врешті-решт, державі довелося націоналізувати банк ціною значних витрат в еквіваленті 5% ВВП, щоб захистити інтереси мільйонів власників рахунків та зберегти фінансову стабільність у цілому. НБУ наразі вживає і продовжить вживати правових заходів, необхідних для відшкодування Ігорем Коломойським цих коштів”.

Джерело

Поділитися:

Мін’юст запустив відкритий реєстр підприємств-боржників з виплати зарплат (фото, відео, презентація)

Міністерство юстиції в рамках проекту зі стягнення боргів з зарплат на користь працівників запустило відкритий електронний реєстр підприємств-боржників. Про це сьогодні під час засідання Уряду повідомив Міністр юстиції Павло Петренко.

«Ми запустили публічний електронний реєстр злісних боржників з виплати заробітної плати. До нього увійшли підприємства як державної, так і корпоративної форм власності. Кожен охочий зможе без будь-яких перешкод через портал перевірити, чи сплачує конкретне підприємство зарплату своїм працівникам. Особливо актуальною ця інформація може бути для бізнесменів для прийняття правильного рішення, чи варто мати справу з тим чи іншим контрагентом», – наголосив очільник Мін’юсту.

Він звернув окрему увагу на те, що до списку потрапили усі без винятку боржники – жодних поблажок немає. Більше того, в кожному регіоні опубліковано місцеву #ДошкуГаньби злісних неплатників заробітної плати.

За словами Павла Петренка, з 2 квітня, коли стартувала кампанія зі стягнення боргів з неплатників зарплат, почали діяти спецгрупи державних виконавців, робота яких сфокусована на виконанні таких проваджень. Також була запроваджена система моніторингу показників динаміки заборгованості. Окрім цього, на базі регіональних управлінь юстиції стартувала масштабна інформаційна кампанія.

«З початку 2018 року органами юстиції стягнуто майже 170 млн грн боргів з виплати заробітної плати на користь близько 13 тис. працівників. Якщо до початку роботи штабів Мін’юсту щомісячний рівень погашення боргів становив 32,3 млн грн., то після старту кампанії лише за півтора місяця нами стягнуто вже 73,8 млн грн. боргів з виплати зар.  плати по всій країні», – додав Міністр юстиції.

Для прикладу, відділ примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції домігся виплати ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот» 12,6 млн грн на користь 501 працівника. Виконавці із Запорізької області стягнули з КП «Підприємство комунальної власності» – 6,9 млн грн на користь 228 працівників. 3,7 млн грн на користь 117 працівників повернуло ПАТ «Рівнеазот».

«І таких успішних кейсів у нас уже кілька десятків. Нині ми продовжуємо збирати та узагальнювати інформацію про боржників. Зокрема, перевіряємо дані, які надходять до нас від українців, адже часто борги не показуються в офіційній звітності. Ми маємо зробити усе можливе, щоб гарантувати право українців на отримання зароблених коштів», – резюмував Павло Петренко.

Джерело

Поділитися:

Україна вийшла зі списку країн, які мають заборгованості за рішеннями ЄСПЛ

За 4 року роботи нової команди Міністерства юстиції Україні вдалося погасити заборгованість за понад 3 тисячами рішень Європейського суду з прав людини, які роками ігнорувалися представниками попередньої влади, та почати процес повернення витрачених коштів з реальних винуватців. Про це після зустрічі країн-членів Ради Європи щодо подальшого реформування системи виконання судових рішень Європейського суду з прав людини повідомив Міністр юстиції Павло Петренко.

«За 4 роки Уряду та Міністерству юстиції вдалося погасити заборгованість за 3000 рішень суду, які були накопичені за попередні роки. Також ми розробили ефективний механізм дружнього врегулювання та не допускаємо винесення значних обсягів сатисфакцій за типовими справами», – зазначив очільник Мін’юсту.

Він повідомив: в рамках заходу було проведено низку зустрічей з європейськими чиновниками, які констатували прогрес, який здійснила Україна у питаннях, пов’язаних з виконанням рішень ЄСПЛ.

Міністр юстиції нагадав: на початку 2014 року Україна була на 1 місці як за кількістю невиконаних рішень Європейського суду, так і за кількістю справ, які громадяни країни подавали до ЄСПЛ. Завдяки проведеній роботі Україна покинула цей рейтинг, а всі рішення Європейського суду з прав людини виконуються у тримісячний термін. Нині головне завдання – взагалі не мати такого ганебного явища як невиконання рішень національних судів.

«На сьогоднішній день ми вийшли на дієвий механізм погашення виплат за рішеннями національних судів. Мова йде про 12 тисяч позовів у рамках справи «Бурмич проти України». Даний механізм передбачає недопущення у майбутньому невиконання рішень національних судів, які призводять до звернення українців до ЄСПЛ», – додав він.

Очільник Мін’юсту наголосив, що Україна почала в судовому порядку стягувати кошти, витрачені на сплату компенсацій за рішенням ЄСПЛ, з реальних винуватців, через яких нашим громадянам довелося шукати справедливості за кордоном.

«Міністерство юстиції подало 199 регресних позовів на суму більше 1 мільярда гривень. Вже маємо позитивні для нас рішення на суму 68 млн грн. Розгляд інших справ все ще триває», – повідомив Павло Петренко.

Перший заступник Міністра юстиції Наталія Бернацька у свою чергу зауважила: Україна в рамках конференції не лише презентувала стратегію з виконання рішень Європейського суду з прав людини, а й проінформувала представників Ради Європи та держав-членів про успішні результати, яких ми досягли у цьому напрямку.

«Підписано низку односторонніх декларацій та дружніх угод. Це дало добрі результати і нині ми не маємо жодних боргів за прийнятими раніше рішеннями стосовно нашої держави», – сказала перший заступник Міністра юстиції.

Стосовно справи «Бурмич проти України» – підготовлено законопроект, який остаточно вирішить питання щодо невиконаних рішень українських судів.

«Для нас це ще один важливий крок вперед. І він стосується не стільки виконання рішень ЄСПЛ, скільки запобіганню тому, щоб громадяни шукали захист за кордоном взагалі», – наголосила Наталія Бернацька.

Генеральний директор Генерального директорату з прав людини та правових питань Секретаріату Ради Європи Крістос Джакомопулос наголосив: Україна завжди виконувала зобов’язання в рамках Європейської Конвенції з прав людини і за останні роки доклала дуже багато зусиль для імплементації Європейської Конвенції з прав людини на національному рівні.

«Це стосується виконання рішень Європейського Суду з прав людини, а також дружніх угод, односторонніх договорів та інших заходів Уряду, які покликані запобігти надходженню справ до Страсбургу», – додав він.

Він висловив упевненість, що Міністерство юстиції і Верховна Рада рухаються в правильному напрямку стосовно вирішення справ «Іванов проти України» та «Бурмич проти України» та виконання рішень національних судів.

«Що стосується роботи судової влади, вибору суддів, як для Верховного суду, так і для інших судів в Україні – це важливий аспект не лише для виконання деяких рішень ЄСПЛ, а й визначні кроки для встановлення верховенства права  та довіри громадян України до судових органів», – резюмував Крістос Джакомопулос.

Джерело

Поділитися:

В Україні прийняті перші рішення про притягнення до адміністративної відповідальності за несплату аліментів

В Україні прийняті перші рішення про притягнення до адміністративної відповідальності за несплату аліментів на утримання дітей та призначено покарання у вигляді виконання суспільно корисних робіт. Про це повідомив заступник Міністра юстиції з питань виконавчої служби Сергій Шкляр.

«Це стало можливим завдяки злагодженим діям органів державної виконавчої служби та судової гілки влади, спрямованих на впровадження в дію нових заходів примусу до злісних неплатників аліментів», – зазначив заступник Міністра.

За його словами, відповідні рішення стосовно двох боржників, які не сплачують аліменти тривалий час, були прийняті Бершадським районним судом Вінницької області за результатами розгляду протоколів, складених державним виконавцем Бершадського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.

Заступник Міністра повідомив, що обидва боржники не мають майна, не працюють та практично ігнорують обов’язок із сплати аліментів. При цьому один з боржників має заборгованість зі сплати аліментів за 4 роки на утримання трьох дітей у розмірі 78 тисяч гривень, другий – заборгованість за 9 місяців на утримання двох дітей у розмірі 30 тисяч гривень.

«Таким чином виконання правопорушниками оплачуваних суспільно корисних робіт буде ефективним заходом примусу, оскільки зароблені ними кошти будуть спрямовані на погашення наявної заборгованості по аліментах», – резюмував Сергій Шкляр.

Джерело

Поділитися:

Президент підписав Закон щодо вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів

Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів».

Документ спрямований на забезпечення належного виконання рішень щодо стягнення аліментів. Закон дозволить зменшити заборгованість зі сплати аліментів, а також забезпечить належне утримання осіб, які отримують аліменти.

Законом внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Сімейного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, законів України «Про дорожній рух», «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», «Про Державну прикордонну службу України», «Про судовий збір», «Про Національну поліцію», «Про виконавче провадження» та удосконалено порядок стягнення аліментів.

Запроваджено нові засоби примусового виконання рішень відносно боржників, які мають заборгованість зі сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців. Зокрема, Законом встановлюється тимчасове обмеження таких осіб у праві виїзду за межі України, тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, тимчасове обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною зброєю, тимчасове обмеження боржника у праві полювання.

Крім того, передбачено новий вид адміністративного стягнення – суспільно корисні роботи, які полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплатних робіт, вид яких визначає відповідний орган місцевого самоврядування.

Джерело

Поділитися:

Уряд проти перекладення заборгованості оптового енергоринку у 29 млрд грн на бюджет

Перекладати заборгованість, яка утворилася на оптовому ринку електричної енергії ще з 2000-х років, на українських платників податків неправильно. Тому Міненерговугілля разом з Мінфіном повинні якомога швидше знайти рішення і відобразити його у відповідному законопроекті.

Про це сьогодні в ході засідання Координаційного центру із забезпечення запровадження нового ринку електричної енергії сказав Віце-прем’єр-міністр України Володимир Кістіон.

За його словами, найпростіший шлях перекласти боргові зобов’язання, що утворилися на оптовому ринку електричної енергії, на державу. Але Уряд України не підтримує такий варіант і вважає, що справедливе державницьке рішення знайти можливо, було б бажання.

«Ми категорично проти того, щоб 29 млрд грн боргу були погашенні за рахунок державного бюджету. Борги повинні сплатити ті, хто їх накопичив. Знайти рішення – дуже відповідальне і водночас непросте завдання, але воно має бути розв’язане в інтересах українських громадян», – резюмував Володимир Кістіон.

Джерело

Поділитися:

Термін подачі заяв на монетизацію субсидій подовжено до 1 листопада

Кабінет Міністрів України на своєму сьогоднішньому засіданні прийняв постанову “Про внесення змін до до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива”.

Міністр соціальної політики Андрій Рева, представляючи проект постанови на засіданні Уряду, пояснив, що діючим положенням встановлено термін подачі заяв на виплату зекономлених частин субсидій до 1 вересня поточного року. Проте, на адресу Міністерства надходять чисельні звернення від громадян про об’єктивні обставини, через які вони не можуть подати заяву у встановлений строк.

“Постановою передбачається подовження терміну подачі заяв до 1 листопада цього року, якщо така заява не була подана до 1 вересня через незалежні від одержувача причини. Це допоможе громадянам реалізувати своє законне право на отримання виплат”, – заявив Міністр.

Також, зазначеною постановою врегульовується питання впливу заборгованості на рішення про перепризначення субсидій на наступний опалювальний період.

Так, станом на сьогодні, субсидія не призначається на наступний період за наявності простроченої понад два місяці заборгованості з оплати послуг, поки така заборгованість не буде погашена або укладено договір про її реструктуризацію.

Проте, існують непоодинокі випадки, коли громадяни оскаржують у судовому порядку виставлену надавачем послуги суму заборгованості і тому відмовляються сплачувати відповідні кошти та укладати договір реструктуризації.

“Зазначеною постановою встановлюється, що до винесення рішення суду по суті, розмір заборгованості, що оскаржується, не береться до уваги, а субсидія перепризначається на наступний опалювальний період”, – підкреслив Андрій Рева.

Джерело

Поділитися: