Залужний і політика
Єдиний загальновідомий факт з приводу планів і мрій на майбутнє особисто від Залужного:
«На пенсії Залужний хотів би працювати з дітьми. В інтерв’ю Залужний розповідав, що мріє закінчити військову кар’єру викладачем – “тихеньким та спокійним”».
Все. Більше від нього ніхто ніяких планів, мрій, роздумів про майбутнє не чув. Ну, не таких типу – «забебало все, хочу на море», а саме обдуманих. Бо війна. Бо все ще в цій війні дуже і дуже туманно.
Так, ми встояли величезною ціною в 22 році і стоїмо досі. І ціна нині така ж висока. І так же складно. Так, немає того страху, невпевненості та необізнаності, як у перші дні. Але війна йде. Важка, на виснаження. Ресурсів меншає.
Тому мені реально не зрозуміло, навіщо журналісти або якісь публічні особи мусують тему Залужного в політиці? Щоби що? Щоб нервувати Зеленського? Щоб нервувати союзників?
Залужного заставити нервувати складно. Це фундаментальна в своїй холоднокровності особистість. Військовий готовий до будь-якого перебігу подій.
То навіщо постійно запускати інформаційні вкиди про Залужного і політику? Людина воює війну. При обмежених ресурсах проти сильнішого ворога, ефективно робить все можливе. То чим він заважає на цій посаді?
Жоден кадровий військовий не думає і не мріє про політику під час війни. Всі, хто хотіли, вже звільнилися, на пенсії чи за сімейних обставин, чи за станом здоров’я. Всі інші тягнуть військову лямку і на меті мають тільки перемогу.
Більше скажу. Навіть на призначення у владу військові йдуть із великим скрипом. З дуже великим скрипом. Як правило ті, в кого щось із військовою кар’єрою не заладилося. Всі ж пам’ятають анонси заміни голів обласних і районних ВЦА на військових? Нема бажаючих. Бо війна. І місце кадрових військових, які вчилися все життя та є носіями таких важливих нині знань та досвіду, – у війську.
Так, ніхто не знає, як поведе себе Залужний після виходу на пенсію чи у відставку. Думаю, він і сам не знає. Бо йому зараз не до прожектів і фантазій. Але я впевнений, що то буде дуже хєрова для нас всіх ситуація.
І якщо мета цих балачок, спровокувати звільнення Залужного, щоб підштовхнути його на похід у політику, то це може бути для всіх нас реально хєрова історія.
У військових є одне з основних правил – не чіпай і не ламай те, що хоч якось працює.
Залужний не якось працює. Він працює ефективно в тих умовах, які ми маємо.
На жаль, політика і війна для кадрових військових не сумісні. І коли хтось каже про політику, значить, в головах війна вже закінчилася.
На фото Валерій Залужний зі своїм улюбленим поетом Богданом Головою. Фото: invak.info
