ЄС створить «ревізора» для контролю за витрачанням Україною 50 млрд євро
Наталя Мамченко / Судово-юридична газета
План «гроші в обмін на реформи» від ЄС для України Ukraine Facility передбачає створення в ЄС «ревізора» в особі Аудиторської ради, куди увійдуть антикорупційні експерти, а також слідчі повноваження для контролю за витрачанням коштів.
Слідкувати за тим, як Україна витрачає кошти ЄС на реформи, буде спеціальний «ревізор». Це передбачає ратифікована 6 червня парламентом Рамкова угода між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility (законопроєкт №0276).
Як раніше писала «Судово-юридична газета», відповідно до цієї Угоди європейські інституції мають право ставити питання не лише про припинення виплат, а й про повернення коштів.
Ukraine Facility передбачає залучення 50 мільярдів євро до 2027 року за умови успішного виконання Плану України. Більша частина з цих коштів – кредити.
Україна, відповідно до Рамкової угоди, зобов’язується забезпечити високий рівень прозорості використання коштів.
Рамкова угода передбачає створення Аудиторської ради, до складу якої увійдуть професійні аудитори, експерти з фінансового контролю, а також антикорупційні експерти. Ця аудиторська Рада буде створена в ЄС. За угодою, Україна зобов’язана взаємодіяти з аудиторською Радою, надавати їй відповідні документи для того, щоб, у разі виявлення порушень, можна було їх розслідувати.
Зокрема, стаття 11 Угоди встановлює, що агенти Єврокомісії, Європейського бюро по боротьбі з шахрайством (OLAF), Європейського суду аудиторів (ECA), Аудиторської ради та Європейської прокуратури (EPPO), а також їх уповноважені представники мають право здійснювати «будь-які слідчі або аудиторські дії», у тому числі, технічні, фінансові або системні перевірки, щоб захистити фінансові інтереси ЄС. Це включає у тому числі відвідування об’єктів і приміщень, чия діяльність фінансуватиметься за рахунок Плану.
Україна повинна надавати всю запитувану інформацію та документацію, у тому числі будь-які електронні дані.
У разі використання «приватних пристроїв», які не є у власності суб’єктів господарювання, що перевіряються, такі пристрої можуть підлягати перевіркам OLAF. Також OLAF і EPPO надається право «проводити всі відповідні слідчі дії», зокрема, виїзні перевірки та інспекції. Україна, зі свого боку, повинна визначити службу чи служби з правоохоронними повноваженнями у проведенні кримінальних розслідувань, що допомагатиме OLAF.
У випадку, якщо особа або суб’єкт, яких перевіряють, чинять опір перевірці, розслідуванню або виїзній перевірці, Україна повинна надати OLAF і EPPO необхідну допомогу для виконання перевірки чи інспекції.
Крім того, Україна з кожним запитом на виплати повинна буде надати резюме результатів аудитів і результатів перевірок, які гарантують належне використання фінансування.
Єврокомісія зможе вимагати додаткових доказів.
Виплати будуть здійснюватися лише у випадку, якщо Єврокомісія надає позитивну оцінку. Якщо Комісія вважатиме, що оцінка України стосовно виконання заходів є негативною, виплата буде затримуватися.
Також передбачено, що Єврокомісія може зменшити суму чи повернути будь-яку належну суму до бюджету ЄС у разі встановлення фактів шахрайства чи корупції.
Міністерство економіки України стане ключовим органом взаємодії з Європейською комісією щодо виконання цієї угоди. Воно має забезпечити ефективне управління та моніторинг використання коштів, наданих ЄС. Роль аудитора з боку України покладено на Міністерство фінансів та Державну аудиторську службу.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, які кроки в 2024 році передбачає даний План.
