Вісті з фронтів. 28.11.2023
Коротко про різне з різних напрямків і трошки “загадок” з Придніпровського напрямку.
1. На Токмацькому напрямку, судячи зі всього, протягом минулих двох-трьох діб передові підрозділи ЗСУ нещодавно мали успіх – просунулись на захід від с. Роботине у бік с. Копані. Противник (підрозділи 136-ї окремої мотострілецької бригади\омсбр) вимушений був відійти.
В свою чергу, в районі с. Вербове противник (247-й десантно-штурмовий полк\дшп) північно-західніше та західніше села залишив висоти з відм. 140 і повністю відійшов у населений пункт й відтепер займає позиції безпосередньо в ньому.
2. На Донецькому напрямку, в районі м. Авдіївка, противник продовжує спроби реалізувати на практиці свій задум щодо оточення Авдіївського району оборони ЗСУ.
Протягом минулої доби він провів не менше 14-ти атак та штурмових дій з метою подальшого просування своїх передових підрозділів, згідно з цим задумом, зокрема:
– по напрямку Каштанове – Авдіївка (район “промзони”) атакував силами 2-х штурмових груп (до мотострілецького відділення\мсвідд кожна) зі складу 1-ї омсбр 1-го армійського корпусу (АК) 8-ї загальновійськової армії (ЗВА), мав просування приблизно у 200 метрів.
– по напрямках Красногорівка – Новокалинове, Красногорівка – Степове та відм. 230 – Авдіївський коксохім атакували підрозділи 132-ї омсбр противника зі складу 1-го АК 8-ї ЗВА при підтримці підрозділів 30-ї омсбр 2-ї ЗВА, мали просування на 300 метрів південніше с. Новокалинове, на решті напрямків атак успіху не мали.
– по напрямках висота відм. – 204.6 – Авдіївський коксохім, Веселе – Авдіївка атакували підрозділи 114-ї омсбр 1-го АК – безрезультатно.
– по напрямку Мінеральне – “Царська охота” пробували атакувати підрозділи 21-ї омсбр 2-ї ЗВА – невдало.
– по напрямках Водяне – Тоненьке, Водяне – “9-й квартал” (західна околиця м. Авдіївка), Опитне – “9-й квартал” атакували підрозділи 1-й омсбр 1-го АК та 55-ї омсбр 41-ї ЗВА – успіху не мали.
– по напрямках Водяне – Уманське та Пески – Первомайське в атаку пішли підрозділи 9-ї омсбр 1-го АК та 35-ї омсбр 41-ї ЗВА – безуспішно.
Окрім того противник намагався просунутись і південніше Авдіївського напрямку, зокрема:
– в західній частині с. Мар’їнка, по напрямку на с.Георгіївка, противник атакував силами підрозділів 5-ї омсбр 1-го АК при підтримці підрозділів 103-го мотострілецького полку (мсп) 150-ї мотострілецької дивізії (мсд) 8-ї ЗВА – успіху не мав.
– ще південніше командування противника організувало та провело серію штурмових дій з метою пробитися у с. Новомихайлівка, по напрямках Олександрівка – Новомихайлівка (силами 255-го мсп 20-ї мсд 8-ї ЗВА) та Степне – Новомихайлівка (силами 39-ї омсбр 68-го АК). Обидві спроби закінчилтсь для противника невдало.
Очевидно, не дивлячись на мінімальні темпи свого просування та значний обсяг втрат у особовому складі та ОВТ, противник не відмовився від подальших наступальних дій на Авдіївському напрямку, про що свідчить його вперте бажання жодним чином не скорочувати розмах своїх атак та штурмових дій. Тобто наступати ОДНОЧАСНО та скрізь, де це можливо й навіть неможливо.
З формальної точки зору, це звичайно достатньо суттєво напружує систему оборони ЗСУ, але це “палка о двух концах”, – противник таким чином сам для себе нівелює можливість концентрації та масування сил і засобів на найбільш перспективних для себе ділянках і напрямках. Тобто апріорі зменшує наступальні спроможності своїх ударних угрупувань, що діють північніше та південніше м. Авдіївка.
Але, наскільки я розумію, російське командування сподівається, що того обсягу сил і засобів, який воно нагнало під Авдіївку, йому вистачить для того, щоб у потрібний момент, “намацавши” в українській системі оборони слабку ділянку, швидко та оперативно сконцентрувати на ній необхідну їх кількість.
Проблема полягає в тому, що поки вони шукають цю “слабку” ділянку, атакуючи зразу на широкому фронті, всі ці “мацаючі” штурмові групи швидко, майже в темпі вальса, стачуються об українську оборону.
Добре, якщо у тебе для “м’яса” у штурмових підрозділах є “відкритий зоновський кредіт”, як це було у Вагнера під Бахмутом, але Авдіївка у цьому відношенні явно не є Бахмутом. Тут воюють кадрові частини та з’єднання зс ри-фи, та й кількість засуджених російських громадян, у яких все ще популярною є ідея “на свободу через Авдеевку”, очевидно, дуже швидко зменшується.
Наприклад, позавчора для поповнення приданих штурмових підрозділів типу Шторм-V частин та з’єднань лише однієї 41-ї ЗВА (35-ї, 55-ї та 74-ї омсбр), які беруть участь у атаках в районі Авдіївки й які вже встигли через значні втрати позбутися більшої частки своєї боєздатності, російське командування спромоглося завести з території ри-фи партію “тушок” у кількості не більше 150 голів “скота”.
Що, в свою чергу, жодним чином не сприяло повній компенсації понесених цими підрозділами втрат. І варто відзначити, що такі “завози” стають все більш рідкісними. Часи, коли це поповнення гнали партіями у 500-600 “голів” або принаймні батальйонами, схоже, поки пішли у минуле, принаймні до чергової хвилі “часткової мобілізації”.
3. На Придніпровському напрямку триває оперативне розгортання 104-ї десантно-штурмової дивізії (дшд) противника. Про переміщення полків і підрозділів цієї дивізії я вже повідомляв, але схоже, що цей процес вже завершується.
У період 25-26.11.2023 р. через Ростовську область на територію окупованого півострова Крим противник, судячи зі всього, перемістив ешелоном 134-й окремий танковий батальйон (отб) зі складу цієї дивізії та ряд підрозділів забезпечення дивізії (5 пасажирських вагонів з о\с, 24 платформи з танками та 32 платформи з автомобільною та спеціальною технікою).
Однак, з цією дивізією відбувається “щось загадкове”:
– Її 328-й дшп зараз введений у бій в районі с. Кринки, але вже другу добу з тієї ділянки йде якась “мутна” інфа про нібито відведення його підрозділів звідти.
– 337-й дшп чомусь ” не доїхав” до району, де нібито мав зосередитись (південніше Олешківських пісків), замість цього його батальйони завернули на Асканію Нову (вже розгорнутий 1 дшб полку), Чаплинку та Новотроїцьке. Це достатньо далеко від району бойових дій на лівобережних плацдармах.
– Станом на ранок 27.11.2023 р. зі складу дивізії ВЖЕ прибули:
– управління та штаб дивізії,
– 337-й дшп (328-й дшп прибув ще раніше й зараз не то наступає, не то відводиться під Кринками),
– гаубично-артилерійський дивізіон (гадн) 337-го дшп,
– гадн 1180-го артилерійського полку (ап) 104-ї дшд,
– реактивно-артилерійський дивізіон 1180 – го ап 104-ї дшд,
– 134-й отб 104-ї дшд,
– 132-й окремий інженерно-саперний батальйон (оісб) 104-ї дшд.
Схема розгортання частин та підрозділів 104-ї дшд свідчить про те, що її розгортають не у смузі УВ “Днепр” як такого, а саме ПЕРЕД Кримськими перешийками (північніше них).
Частини та підрозділи дивізії прибувають до Криму через Керченський мостовий перехід, розвантажуються й потім своїм ходом слідують (здійснюють марш) на територію Херсонської області. Але зовсім не туди, де очікувалась їх поява, а на рубіж Чаплинка – Новотроїцьке, це майже “зразу” за Перекопом та Чонгаром (трохи північніше).
У зв’язку з цим постає цілком логічне питання. Навіщо?
Якщо на Токмацькому напрямку “все видохлось”, а на лівому березі Дніпра, за словами ШойгИ, “ситуация под контролем”, за яким (гм-гм-гм)… цілу новосформовану дшд “всажувати” перед кримськими перешийками у глибокому тилу?
Альо, нешановні, що там у вас відбувається?
Ви щось знаєте таке, чого ми ПОКИ не знаємо?
Фото: 36 окрема бригада морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського
