Завдяки Збройним Силам пекло пішло звідси

Кава була дуже гаряча, тому я, подмухавши, поставив горнятко на стіл поруч з червоно-чорним повербанком. Він лежав тут вже місяць, і особисто я мав мало надій, що Андрій зможе повернути його законному власнику. Ми познайомились із ним випадково. Під час опрацювання запиту на евакуацію з багатоповерхівки в Ірпені. Запропонували їм негайно виїхати, одначе отримали у відповідь категоричну відмову. Єдино що – один з мешканців попросив Андрія зарядити йому повербанк, щоб можна було заряджати телефони. Андрій миттю віддав йому свій, заряджений, а натомість забрав собі хазяйський.

Читати далі

Наша найбільша і найважча війна ще попереду. Війна за розуми

Ми підібрали їх на одній з вулиць Ірпеня – чоловік, жінка і мала дитина. Вони йшли пішки до Романівки з-під обстрілів і радо погодились підсісти в наше авто. Дорогою розговорилися:
– Куди далі? В Києві родичі є?
– Ні, немає. Поїдемо, мабуть, в Прилуки, – сказав чоловік.
– В смислі, в Прилуки?! З Ірпеня та в Прилуки?! Ви в курсі, що там зараз? – синхронно отетеріли ми. – Може, таки на Захід? Волонтери приймуть, розселять, там безпечно.
– Так а шо? Там, де окупація, вже все спокійно, людям он в Мелітополі вже світло дали. Спокійно живуть. Все буде нормально.
Я стис кермо і здалося, що почув, як зарипів пластик. Ми висадили цю родину на Романівці, і єдине, кого мені було шкода, – це дитину. Коли закрилися дверцята, я зірвався з місця з вереском шин, втискаючи всю лють в акселератор.

Читати далі

Це геноцид

Коли йдеться про різню в Бучі, Ірпені, Бородянці, Ворзелі напрошується питання: «Навіщо?!». Перше, що спадає на думку, це списати все на довічне російське бузувірство і зневагу до людського життя. Проте пояснювати все одною лише відсутністю у росіян емпатії до всіх, починаючи від себе, буде надто легковажно. Фахівці-юристи наводять низку ознак, як відрізнити “звичайні” злочини (і зокрема воєнні) від замаху на “вбивство народу” (геноциду). Дуже багато ознак вказують на те, що події у Бучі були спланованою операцією, підготовленою заздалегідь.

Читати далі

Не нагнітати?! (фото, відео)

Не нагнітати. Не нагнітати. Не нагнітати. В який момент не нагнітати? Коли міни лише заряджають у ствол міномета? Коли танк тільки підминає дворові газони, аби зайняти позицію? Чи коли ти вже дивишся на могили у дворах? Чи коли спілкуєшся з ДСНСникам, які спітніли від кількості перевантажених у Газель тіл? Інколи здається, що це не зі мною, не з нами. Що це якийсь діафільм чи аніме, а сюжет писав навіжений. Сюжет – лайно. Все нереально. От тільки запах плоті та скрегіт битого скла під ногами натякає, що все наяву.

Читати далі

Ірпінь достобіса красивий. Навіть зараз… (фото)

Ми знову капітально сьогодні зайшли в це багатостраждальне місто. Працювали багато наших колег-волонтерів. Вони просто богі евакуації – чітко, злагоджено, будинок за будинком, підвал за підвалом – вивозили людей саме з екс-окупованих територій. Евакуйовані сотні ірпінців. Ушкоджені фізично та/або психологічно, але живі. Важко було їхати назад, на Київ, і читати пожовклі біг-борди про місто-мрію, де дуже круто придбати за вигідними умовами квартиру. Сюрреалізм як він є. ЗСУ продовжують дотискати орків. Коли дотиснуть, настане час скорботи за полеглими. І настане час вертати життя на вулиці міста в лісі. Ірпінь житиме. Переможемо.

Читати далі

Українці

Ці люди, яких ми виводили під абсолютно апокаліптичний міст, підірваний з одного боку і заставлений порожніми машинами з іншого, ці люди, що полишали за спиною своє старе життя, свої будинки, світлини, чашки, свою роботу, свої альбоми і папери – все те, що складало їхнє звичне життя, все те, де зараз у вогні нишпорять однотипні, одноразові істоти, – ці люди знаходили в собі сили посміхатися. Крізь втому. Крізь сльози. Крізь абсолютно незрозуміле майбутнє.

Читати далі

Ми благали їх виїжджати…

Я прямо зараз дивлюся на мапу, де вказана адреса перебування родини, яка сьогодні молить про допомогу, і з сумом констатую, що вони спокійно з усіма дітьми та людьми похилого віку мали не тільки змогу пішки дійти до Романівки. Не тільки підсісти в наші авто. А й спокійно неквапом завантажитися в ті автобуси, які централізовано приїжджали в центр забирати людей. Кожен день вони мали шанси спокійно піти. Тепер шансів поки що немає. Я ні в якому разі не засуджую і не звинувачую. Війна така штука, де кожен сам відповідає за свої рішення і сам собі суддя та критик. Усі відповідають самі за себе. Усі, окрім, бляха, дітей. Ось що розриває мені серце.

Читати далі

Порошенко передав бійцям ЗСУ та тероборони 450 бронежилетів, вантажівки та бойові «бандеромобілі» (фото, відео)

Петро Порошенко разом із бійцями 206-го батальйону тероборони Києва передали бійцям ЗСУ та побратимам з тероборони Ірпеня 450 бронежилетів, повнопривідні вантажівки та «бандеромобілі» – спеціально оснащені пікапи, посилені бронею та озброєні кулеметами ПКМ, які бійці називають «Покемонами». «Ми не дамо російським загарбникам жодного шансу. І кожен день ми будемо випускати те, що можемо: кулемети, бронемобілі, «бандеромобілі», озброювати додатково для того, щоби підвищити ціну, яку заплатить російський загарбник за те, що він вдерся до нас», – наголосив п’ятий Президент.

Читати далі

На війні вражають очі

Наші їх ї*ошать. Впевнено. Методично. Без героїзму та надзусиль, а наче згідно з прислів’ям відомого класика: “Це для них війна, для нас це просто звичайна робота”. Мені пощастило працювати з дуже крутими людьми. Людьми, яким пасує рекламний борд на виїзді з Ірпеня: “А у Вас є яйця?”. У росіян немає шансів. Жодного. Київ вистоїть. Переможемо. 

Читати далі

206 батальйон ТрО Києва, створений на базі «ЄвроСолідарності», врятував мешканців Ірпеня (фото, відео)

Понад 400 жінок та дітей були евакуйовані з міста, раніше знищеного і нині оточеного російськими окупантами, незважаючи на зруйнований міст. Люди зі сльозами на очах вітали українських воїнів і дякували їм за можливість виїхати з оточеного міста. 206 батальйон був створений саме для захисту Києва і околиць. Батальйон уже взяв участь у захисті Гостомеля, а також київського району Оболонь від рашистських ДРГ і окупантів. Батальйон озброєний та екіпірований коштом Петра Порошенка.

Читати далі

Марина Порошенко: Боротьба триває не лише на фронті (фото, відео)

«Сьогодні наша боротьба триває не лише на фронті. І тому ми повинні тримати наше військо боєздатним, щоб боронити Україну від окупанта. Тримати голову холодною, щоб бачити: хто – друг, а хто – ворог. І триматися разом всім тим, хто любить Україну і не мислить свого життя без неї», – сказала Марина Порошенко в Ірпіні на Київщині, вітаючи воїнів з Днем захисника України.

Читати далі

Вдалося попередити забудову земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 15 га в місті-курорті Ірпінь

Вказана земельна ділянка на законних підставах перебуває у власності держави та у постійному користуванні ДП «Київське лісове господарство» для лісогосподарських потреб.

Читати далі