Гордість мародерів
У Нефтеюганську зробили виставку з украдених в Україні речей. Росіяни похвалилися тим, що завойовували протягом двох років. Дивно, що забули про гордість російської армії – унітази.
Читати даліУ Нефтеюганську зробили виставку з украдених в Україні речей. Росіяни похвалилися тим, що завойовували протягом двох років. Дивно, що забули про гордість російської армії – унітази.
Читати даліПригадуєте російського підполковника Вінівітіна, якого біля Бахмуту взяли у полон «вагнерівці»? Цей Вінівітін щойно записав відео, де розповідає про «дивовижну» співпрацю його бригади з вагнерівцями.
Читати даліНикто лучше самих же россиян не предъявит доказательства своих военных преступлений и моральной ничтожности. Так получилось и в этот раз, когда один из так называемых “военкоров”, а в действительности военный преступник, Александр Коц опубликовал фото из-под Бахмута.
Читати даліІсторії про зеків, яких звільняють від покарань заради війни, просто жахливі. На фоні втрат, які несе Україна, коли на небо йде цвіт нації, ми щодня читаємо про випущених з тюрми вбивць і ґвалтівників, яких випустили, аби знову вбивати.
Читати даліРадують росіяни, які живуть в якійсь умовно багатій Москві, коли пишуть українцям у коментах щось типу: – Ах, какіє же ви тупиє, єслі вєрітє пропагандє про то, что наши солдати воруют стіралкі і поношениє труси. Так і хочеться пояснити, що там їм не тут. Що Україна – велика держава, але маленьке село.
Читати даліВ Симферополь приехали несколько фур с экспонатами Херсонского художественного музея. Вдумайтесь. Они фурами грабят все, до чего сумели дотянуться, что не успели сжечь ракетами или загадить бурятами. Сколько еще нужно фактов животного, первобытного поведения оккупантов, чтобы наше абстрактное “Ніколи знову” таки стало общенациональным ” Тільки спробуй, с**а”.
Читати даліНа тлі вивезення окупантами з Херсонщини та інших регіонів України пшениці, овочів, іншої продукції та сільськогосподарської техніки до росії доволі актуальною є «Відозва Вищої Ради української еміграції», оприлюднена в Парижі у червні 1930 року, яка зберігається в архіві розвідки. Вона є ще одним ствердженням того, що політика московії як сьогодні, так і в минулі часи була такою самою у ставленні до України – загарбницькою, мародерською, варварською.
Читати далі“Прєдлагаєм експропрііровать ізлішкі прошлогоднєго і ньінєшнєго урожая” у фермерів Херсонської області – таку пропозицію сформулювали чиновники російського Красноярського краю. Це ж прямий повтор подій 90-річної давнини! Ви помітили, що останні 8 років ми виправляємо помилки 100-літньої давнини? Крути, УНР, тепер от Голодомор. Коли був Голодомор, українці не мали зброї, не мали армії і майже нічим було покарати катів. Треба нарешті відновити справедливість, якої нам фатально не вистачало 90 років тому.
Читати даліХозяйственность ушла. Дед мародерил столовое серебро в Праге. Внучок не парится: ворует железные ложки в зоне отчуждения. Учтите, Россия еще и от интернета себя отрезать мечтает. Как они деградируют дальше? Они же на следующую войну с дубинами вместо автоматов явятся. Мы «железный купол» сделаем. А он не окупается: нет у врага «калибров» для острастки. Есть катапульта. Только там трос лопнул – бычьи жилы закончились. Ну и ладно. Процесс пошел. Из СССР мы вываливались одним сгустком выкидышей, но с тех пор расползлись. Уже видно, насколько. Видно сейчас.
Читати даліКоли йдеться про різню в Бучі, Ірпені, Бородянці, Ворзелі напрошується питання: «Навіщо?!». Перше, що спадає на думку, це списати все на довічне російське бузувірство і зневагу до людського життя. Проте пояснювати все одною лише відсутністю у росіян емпатії до всіх, починаючи від себе, буде надто легковажно. Фахівці-юристи наводять низку ознак, як відрізнити “звичайні” злочини (і зокрема воєнні) від замаху на “вбивство народу” (геноциду). Дуже багато ознак вказують на те, що події у Бучі були спланованою операцією, підготовленою заздалегідь.
Читати даліЯ ці кадри з мародерствуючими росіянами спеціально збирав би, аби демонструвати всім тим, хто буде розповідати про російську культуру і про те, що “не всі такі”. Угу, не всі. А 71% росіян, що підтримали війну, з іншої галактики прилетіли чи як? Я давав би дивитися такі кадри всіляким Овсянніковим і Нетребкам, що плачуться, ніби у війні винний один лише Путін, а росіяни не мусять нести колективну відповідальність і страждати від санкцій. Агов, то Путін особисто набивав кишені цих гоблінів золотими ланцюжками, потертими павербанками та жіночими ліфчиками? Чи вони самі? Ці кадри є крапкою у дискусії – винні росіяни в злочинах Путіна чи ні? Так. Винні. Не відмиються.
Читати даліПерша інформація зі звільнених територій – докази звірств московитського окупанта. Соцмережі киплять. Може, хоч зараз до нашого суспільства дійде, що все це вже було – коли червоні “визволяли” від “коричневих”? Зараз Москва “визволяла від нацистів” Бучу, Ворзель, Ірпінь, Харків… Подивилися? В 1944-45 в Україні і Європі “визволителі” діяли так само. Може, настав час припинити називати “визволенням” заміну одного окупанта на іншого? Може, картинка з вулиць Бучі стане переконливим аргументом – не множте радянські міфи. Не може збройна частина кривавої тиранії нести нічого іншого як цю тиранію.
Читати даліНа що вони розраховують? Захопити Київ? Щоби що? Там сотні тисяч людей, готових загинути за свою Країну. Навіть якщо бронегрупи пекельною ціною дійдуть до Банкової, що далі? Ну, припустимо, оточили Харків, відсікли угруповання в зоні ООС. Оточили Одесу. І що далі? Ну от реально, що далі? Як контролювати це все? Взяти Маріуполь ціною повного знищення? Пробити сухопутний коридор? А далі що? Куди діти людей, які там зараз просто напитують ненависті кожного дня, кожної години? Як тими всіма умовно “асвабаждьоннимі” територіями управляти? В мене нема відповіді. Її нема ні в кого. Бо ці 20 днів показали, що окупація з подальшим переходом на “мірниє рєльси” окупованих територій неможлива.
Читати даліОдин день життя російського окупанта коштує 53$, але виживуть не всі. У багатьох загарбників єдине бажання – вижити і повернутися додому. З перехопленої СБУ розмови стає зрозуміло, що окупанти, які нині під Херсоном, зайшли з території Криму без їжі та зброї, зазнали численних втрат. Загарбник цинічно згадує про те, як вони розграбовували свої ж розбиті БТРи, щоб мати зброю… а ще – шукають харчі по смітниках, щоб вижити.
Читати даліСьогодні відбулося найдраматичніше засідання Верховної Ради. В умовах воєнного стану. Під гухкання вибухів десь далеко. Парламент зібрався, аби прийняти закони про відповідальність за колабораціонізм і мародерство, про інформаційну безпеку, про загальну мобілізацію, щодо конфіскації майна держави-агресора і закликати світ закрити небо над Україною. 287 депутатів змогли добратися на засідання. Чимало нардепів були у військовій формі, вони записалися в тероборону і несуть службу, захищаючи Київ і інші українські регіони. Почалося засідання з гімну.
Читати даліДілюся власними враженнями від ВеликБуду, тобто від гучного проекту президента на велику – Великого Будівництва. Щойно здолав за кермом 435 км від Запоріжжя до своїх родичів у селі біля Умані. Маршрут: Запоріжжя – П’ятихатки – Олександрія – Нова Прага – Кропивницький – згадане село. Враження такі. ВеликБуд мені на всьому просторі зустрівся аж цілих ТРИ рази. Правда така – поза трасами ніяких ознак ВеликБуду я не побачив. Лише шляхи, збудовані за Порошенка… І ті, що за Порошенка відремонтувати не встигли. Найкращою дорогою на всьому моєму шляху була траса Дніпро-Запоріжжя. Збудована за Порошенка.
Читати далі