Це геноцид
Коли йдеться про різню в Бучі, Ірпені, Бородянці, Ворзелі напрошується питання: «Навіщо?!». Перше, що спадає на думку, це списати все на довічне російське бузувірство і зневагу до людського життя. Звісно, таке має місце ще з часів общини та домостроя. Проте, як на мене, пояснювати все одною лише відсутністю у росіян емпатії до всіх, починаючи від себе, буде надто легковажно.
Дуже багато ознак вказують на те, що події у Бучі були спланованою операцією, підготовленою заздалегідь.
По-перше, масове мародерство. Вже написано кілька статей про те, що початися воно не могло без санкції з самого верху. Навіть у Чечні росіяни мародерили по-тихому, по дрібницях, з простої причини – ніякий офіцер не хоче відповідальності. Російська бюрократія бездушна. Спустять з гори наказ «боротися з мародерством» – не відкрутишся. Зате. Ми бачили, як натхненно мародерили російські війська у Грузії. Ба більше, росіяни практично хвалилися пограбуванням грузинів. Навіщо? Бо це форма приниження. «Я тут пан, тому я беру що хочу, а ти або погоджуєшся, або вмираєш».
По-друге, численні зґвалтування. Що це нагадує? У Німеччині 1945 р. зґвалтування німкень солдатами Червоної армії мали масових характер. Ветеран тої війни Ніколай Нікулін описав апокаліптичні картини, коли ґвалтували під гарячу руку навіть радянських жінок-військовослужбовців, якщо ті були в цивільному. Нічого дивного, з давніх давен масові зґвалтування були інструментом придушення волі населення на завойованих теренах. Москва відродила у 21-му ст. цю бузувірську технологію.
По-третє, мішки для трупів і мобільні крематорії. Ми ще дивувалися – навіщо їм стільки? Невже вони планують втрати більші за обидві Чеченські війни? Тепер очевидно. Все це було не для окупантів, а для нас.
По-четверте, вам не спадало на думку, чому окупанти кидали трупи просто валятися на вулицях багато днів? Вони ж, хай їм, можуть бути джерелом зарази для самих же окупантів! Тим не менше, окупанти навіть не думали прибирати вбитих. Ховали їх переважно місцеві мешканці. Не дивно, що тікаючи з Бучі та Ірпеня, про вбитих окупанти просто забули. Що нам нагадує це? Відповідь – Батурин 1708 року. Так само місто було вирізане. Так само ніхто й не думав прибирати трупи. А Петро І потім за всякої нагоди погрожував містам, що пручалися, «сотворіті яко в Батурінє».
Вже відомо, що окупанти в зайнятих містах шукали цілком певних людей – за заздалегідь складеними списками. Активістів українських партій, учасників АТО, волонтерів тощо. Про складання таких списків раніше попереджала американська розвідка.
Ба більше, після Бучі прийшла інформація, що у захоплених районах Маріуполя окупанти заходилися негайно прибирати трупи і спалювати їх у мобільних крематоріях. Цивільне населення масово вивозять на окуповані райони Донбасу і в Росію. Очевидно, Москва масово прибирає сліди та свідків своїх злочинів.
Все перелічене свідчить – ми мали справу з організованими масовими вбивствами і насиллям. Так, на рівні виконавців кожен бузувірствував на власний розсуд, але карт-бланш давали згори.
Але навіщо?
Відповідь – аби зламати і роздушити.
Політексперти не можуть збагнути – як Москва зважилася на пряме вторгнення до України? Хіба Москва не відала, що в українців довга історія боротьби за свою незалежність? У Москві забули про Отаманщину та про опір ОУН-УПА? Відповідь, як на мене, така. Ні, там як раз гарно про це знали. Тому вирішили діяти за рецептом більш давнім – часів Петра І. Україну вирішили ламати так само, як після виступу гетьмана Мазепи – різнею в Батурині, різнею на Чортомлицькій Січі, Лебединською комісією тощо. А далі до діла став би весь інструментарій 20 сторіччя – до концтаборів, Биківні та Голодомору включно. Нам готували злам самої національної свідомості – через насилля. Все це називається просто – ГЕНОЦИД.
Партія «Європейська Солідарність» зареєструвала постанову, якою закликає ВРУ та світову спільноту визнати воєнні злочини Росії геноцидом проти українців. Підстав – більше ніж достатньо.
Конвенція ООН 1948 року «Про запобігання злочину геноциду та покарання за нього» дає рамкове визначення поняття “геноцид” і передбачає обов’язок держав-підписантів визнавати і карати це “огидне лихо”, як сказано в Конвенції.
Як показує процес визнання Голодомору геноцидом, таке визнання – кропітке питання.
Але є одна… орда, яка примудрилась вчинити цей злочин мінімум двічі протягом менш, ніж 100 років, і проти одного й того самого народу. Нас.
Фахівці-юристи наводять низку ознак, як відрізнити “звичайні” злочини (і зокрема воєнні) від замаху на “вбивство народу” (геноциду). Дещо спрощуючи, можна говорити про:
1. Системний, спланований характер атак.
45 тисяч чорних пакетів, стандарт масових поховань, однаковий почерк ординських “айнзацгруп” на окупованих територіях є підтвердженням саме свідомого, планового, системного підходу рашистів до знищення українців.
2. Організованість дій виконавців, виконавці є упорядкованою силою.
План убивств і катувань виконували російські військові, тобто злочин здійснювала організована збройна сила, російська армія і її підрозділи.
3. Жертви обрано на підставі належності до винищуваної групи.
Убивали українців – представників Українського народу, української політичної нації. А пропагандони ще й намагалися це обґрунтувати.
4. Жертви беззахисні, їх убивають незалежно від того, чи чинять вони опір.
Власне це й видно на вулицях Бучі, Бородянки, Маріуполя і всіх інших міст, де рашисти чинили геноцид. Зв’язані руки убитих, убиті жінки і діти, розстріляні гуманітарні конвої… власне, єдиним порятунком був спротив, що засвідчує, зокрема, приклад Ірпеня, Сум чи інших громад, куди рашистів не пустили, чи де вони змушені були вести бої з місцевою теробороною, а не виконувати “остаточне вирішення українського питання”.
5. Метою злочину є знищення групи, а масові вбивства санкціоновані державною владою.
Про це, не стидаючись, говорять пропагандони. Та й головний пропагандон путін саме про те, що українців “не існує”, просторікував понад годину, фактично оголошуючи війну Україні і всьому вільному світу.
Тож – ВИНЕН. Путінський режим і підвладна йому орда винні у злочині геноциду проти українців.
Тому зареєстрували з колегами проект Постанови щодо визнання цього злочину рашистів і заклику до вільного світу разом зупинити його та притягти винних до відповідальності.
