Д7

Три місяці полону. Три місяці жодної звістки. Три місяці тягнуться, мов ціле життя. День починається і закінчується єдиною молитвою — «виживи, вистій, борись». І ця молитва до України і до Тайри. І вони борються… Представники України зробили і продовжують робити усе можливе, аби звільнити Тайру. Але цього замало. Зараз як ніколи важливий тиск міжнародних інституцій, аби вони почали з усіх сил гепати в двері путінського бункера, щоб до неї хоча б допустили правозахисників і лікарів, щоб принаймні визнали — «так, вона у нас в полоні». Знаходьте усі можливі засоби комунікації з міжнародними правозахисниками і пишіть. Слово — найгостріша наша зброя зараз. Бийтеся ним за Тайру.

16 березня волонтерку та парамедика Юлію Паєвську (відому як Тайра) захопили в російський полон у Маріуполі. І з того часу ніхто з офіційних представників України, ніхто із міжнародних правозахисників не мав до неї доступу. За ці 45 днів росіяни навіть не внесли її у списки полонених. МЗС України чітко дав зрозуміти, що єдиний шанс вплинути на ситуацію з Тайрою – це збурити міжнародну спільноту. І ми можемо це зробити. Поширте повідомлення, що викладене в публікації на сайті, серед іноземних політиків, спортсменів, артистів, парамедиків. Нам необхідно, щоб вони тисли на Росію.