Чому бреше російська церква в Україні, та що кажуть їхні власні документи

Мені трішки обридли постійні спроби українських прибічників Московського патріархату розповісти, що їхня церква не є складовою частиною РПЦ. Бо це прямо та безпосередньо прописано в їхньому Статуті. Це все одно, що доводити, що УРСР – незалежна держава. Щоб вам легше було, я просто зібрав усі пункти статуту УПЦ МП та РПЦ, де йдеться про те, що перша – складова частина другої. І хай не брешуть хоча б настільки прямо.

Поділитися:
Share
Читати далі

Приключения Кремля в Центральноафриканской республике

Здесь Кремль в еще более гротескной форме повторяет ошибку, регулярно допущенную им в украинской и не только политике: считает, что если насоветовать местной власти просто всех нагнуть через колено, местное население это съест. Они не учли того, что за пределами МКАД много краев, в которых местное население скорее съест местную власть. Это в Москве двадцать лобуряк будет снимать на айфоны, как мусор крутит ребенка, и выражать свое несогласие с политикой власти испражнением в автозаке. Но не в Украине. И даже не в ЦАР.

Поділитися:
Share
Читати далі

Нам не треба, щоб в Росії було добре, нам треба, щоб Росія від…чепилася

Нам від Росії треба деокупації українських територій і припинення як відвертої, так і прихованої агресії проти самої нашої суб’єктності. Я часто чую таку сентенцію: а от якби Росія стала ліберально-демократичною, вона б і сама перестала… Росія не почне себе добре вести, бо стане цивілізованою. Цивілізаційний прогрес в Росії ніяк не стримує її імперіалістичне світосприйняття і загарбницькі тенденції. Ворог нашого ворога не завжди наш друг. Нам немає сенсу принижуватися, підтримуючи шовіністичну мерзоту, яка вголос заявляла, що зневажає українську територіальну цілісність. Укріплення цієї мерзоти аж ніяк не на нашу користь.

Поділитися:
Share
Читати далі

У нас йде битва за уми та серця. Між ватниками та людьми

Битва за уми та серця – це коли людина була такою, а стала іншою. Була проукраїнською, але стала ватною. Або була ватною, а стала проукраїнською. Себто наша мета, в ідеалі, – щоб якнайбільше ватників стало українськими патріотами. А мета Кремля – зворотна. Якщо це справді наша мета, то ми маємо приймати тих, хто раніше був ватниками, але змінив свої погляди. Бо ж якщо ми не будемо їх приймати, то наша мета так і залишиться недосяжною. Навіщо вести проукраїнську пропаганду і переконувати людей, що вони – українці, а не ватники, якщо коли вони це переконання здобуть, ти їм відразу розповіси, що вони не українці, а ватники.

Поділитися:
Share
Читати далі

Страхи про «капіталістичне пекло»

Дуже цікава “чорна легенда” про світи, де багатенькі капіталісти купаються у розкоші, а нещасні прості люди прозябають. Суспільне сприйняття “як працює капіталізм” повністю відрізняється від того, як працює капіталізм. Хоча тут мова не йде про події сивої давнини, а буквально про те, що діється довкола нас. Я не кажу про співставлення достатку країн капіталістичного та довколамарксистських шляхів, навіть не прошу порівняти дві Німеччини, дві Кореї чи нас з Португалією. Я про те, що навіть у внутрішній логіці цієї чорної легенди є критичні хиби.

Поділитися:
Share
Читати далі

Парадокси традиційної моралі

Сама сутність традиційного підходу на практиці – нікого не хвилює, що ти робиш, поки сусід не бачить. Ситуація, при якій людина активно виступає проти якихось “аморалів” (ЛГБТ чи вжитку речовин, відмінних від “традиційного” алкоголю), але сама цим займається системно та активно – це абсолютно логічна та послідовна ситуація, і прекрасно вміщується в голові цієї самої людини. Бо вона ж це робить не публічно! Не публічно – можна. “Мені пофіг, чим вони там займаються, головне, щоб це не вважалося нормою”.

Поділитися:
Share
Читати далі

Москва проиграла не только Украину – она проиграла все влияние в мировом православии

Синод Кипрской церкви подтвердил право предстоятеля поминать Православную церковь Украины, тем самым поддержав решение архиепископа Кипрского Хризостома по признанию Православной церкви Украины (ПЦУ). Этому предшествовала традиционная частушка “этого не будет!” со стороны РПЦ и ее лоялистов в Украине. Как в рамках общей войны с реальностью, так и в качестве мантры. Предварительно Москва, пользуясь влиянием на Кипре, зарядила четверых местных епископов на бунт в попытке откатать признание со стороны предстоятеля. Судя по новостям с Синода, бунт был вежливо и в духе братской любви подавлен.

Поділитися:
Share
Читати далі

Совок протирічить Україні

Я точно не готовий більше слухати вскукареки про нашу історію, про ДніпроГЕС, збудовану особисто ЦК КПРС, про піонерів-гемороїв та про святе право Кремля використовувати тут свої soft power assets. Все. Це вже не просто гидко, це вже абсурдно. Або український топос, або совковий. Або страждають совки, або страждають українці, або беремо компромісний варіант, проспект Героїв Сталінграда впирається у вулицю Степана Бандери, і страждають обидві категорії. Здається, ми вже переросли перехідний період піклування про ніжні почуття бабусь-КПРСниць та дідусів-НКВДшників. Час вже потурбуватися про наступні покоління.

Поділитися:
Share
Читати далі

Реальне проти проголошеного

Мало що мене бісить більше за людей, що підмінюють реальність формальністю. Навіть тоді, коли формальність шкодить реальності. Донедавна у нас була повністю нелегальна ігорка. При цьому Космолотів на кожному кроці досі більше, ніж хлібних крамниць. Говоримо про легалізацію медичного канабісу. Знов на серйозних щщах – чи не призведе це до зловживання? Про легалізацію проституції – чи не призведе це до закабалення наших чарівних жінок? Якщо ми щось проголосили тим, що нам не подобається, – ми його побороли. Якщо проголосили, що його нема, – його нема.

Поділитися:
Share
Читати далі

Про ветеранів і взагалі про громадян

Хлопці та дівчата. Змиріться з тим, що патріотизм – це не думка, це не позиція, це не вірування. Це дія. І творять цю дію не героїчні постаті, а звичайні люди. Це ця дія робить їх героями. І повертаються вони, створивши цю дію, не величними напівбогами. А часто на милицях і з дірками в голові та нервах. П’ють, кричать в ночі та хочуть битися. І голосують після цього, ви прикиньте, інколи не за тих, хто б у вас не був “тими”. Але все одно, сонці, вони на все це мають право. А от чи маєте ви право їх судити, оце питання на мільйон.

Поділитися:
Share
Читати далі

Навіть якщо ви є прихильником ЄС, ви мали б радіти існуванню Д7

Я є одним з п’яти лідерів партії, яку водночас звинувачують у тому, що вона занадто лояльна до п’ятого президента України (аж до того, що фінансується та потайки контролюється ним), і в тому, що вона є троянським конем, який покликаний знищити увесь той союз проукраїнських сил, в який п’ятий президент входить, а також його власну політичну силу – Європейську Солідарність. Тож давайте я дещо поясню. Про наше відношення (саме відношення, не ставлення) до Європейської Солідарності і до інших партій. В минулому і в теперішньому.

Поділитися:
Share
Читати далі

Не будь як Толік. Будь щасливим!

В мене є доволі універсальне та ідеологічно нейтральне пояснення того, чому варто бути пристойною людиною, а шнирьом та чмом бути не варто. Впирається воно в досить-такі наукову штуку – піраміду потреб Маслоу. Я щиро вважаю, що через радянські та пострадянські травми у занадто багатьох з нас цю піраміду зрізано. У декого з самого низу. Ну просто зростали діточки в такій скруті, що вважали: будуть гроші – все інше додасться. Хрін там плавав батерфляєм. Піраміда підступна.

Поділитися:
Share
Читати далі

Трішки про духовність, традиції та реальний стан справ

Ви коли-небудь чули, щоб громадяни справді розвинених країн пишалися своєю високою духовністю чи неймовірною моральністю? “Зате ми найдуховніші” – це відмазка скоріше бідних країн ісламу чи африканських країн. Або ви самі знаєте кого. А чому останні її так полюбляють? А тому що для того, щоб пишатися добробутом, потрібно його спершу створити. А це важко. І дорого. І довго. А духовність крута тим, що її можна просто проголосити. Бо вона не вимірювана.

Поділитися:
Share
Читати далі

Чи на часі Великий Герб для України?

Я щиро вважаю, що Великий Герб для України просто надлишковий. І можу це аргументувати. Якщо коротко – ми пропустили ту епоху, коли такі були потрібні. І введення його зараз буде виглядати мавпуванням традиції, яка вже відступила. Ну щось на кшталт як на ділову зустріч прийти у накрохмаленій перуці. Подібні Великі Герби – це пережитки феодального світосприйняття, коли державний суверенітет сприймався через кровне право монарху на успадкування титулів та земель.

Поділитися:
Share
Читати далі

Життя – не фестиваль Майданів

У 2003-му році в Грузії відбулася Революція троянд – одна з перших деконструкцій радянського режиму на пострадянському просторі. В 2004-му в Україні відбулася Помаранчева революція. Грузини приїжджали до України, підтримували Україну. Уявіть, що грузини, замість того, щоб просто нас підтримали, почали розповідати, що ми неправильно майданимо, та постійно порівнювати українців, недолугих, та себе, класних і гордих. Скажіть, будь ласка, чи було б від цього краще будь-кому, окрім Кремля?

Поділитися:
Share
Читати далі
Усі відео