Трішки про духовність, традиції та реальний стан справ

Ви коли-небудь чули, щоб громадяни справді розвинених країн пишалися своєю високою духовністю чи неймовірною моральністю? “Зате ми найдуховніші” – це відмазка скоріше бідних країн ісламу чи африканських країн. Або ви самі знаєте кого. А чому останні її так полюбляють? А тому що для того, щоб пишатися добробутом, потрібно його спершу створити. А це важко. І дорого. І довго. А духовність крута тим, що її можна просто проголосити. Бо вона не вимірювана.

Поділитися:
Share
Читати далі

Чи на часі Великий Герб для України?

Я щиро вважаю, що Великий Герб для України просто надлишковий. І можу це аргументувати. Якщо коротко – ми пропустили ту епоху, коли такі були потрібні. І введення його зараз буде виглядати мавпуванням традиції, яка вже відступила. Ну щось на кшталт як на ділову зустріч прийти у накрохмаленій перуці. Подібні Великі Герби – це пережитки феодального світосприйняття, коли державний суверенітет сприймався через кровне право монарху на успадкування титулів та земель.

Поділитися:
Share
Читати далі

Життя – не фестиваль Майданів

У 2003-му році в Грузії відбулася Революція троянд – одна з перших деконструкцій радянського режиму на пострадянському просторі. В 2004-му в Україні відбулася Помаранчева революція. Грузини приїжджали до України, підтримували Україну. Уявіть, що грузини, замість того, щоб просто нас підтримали, почали розповідати, що ми неправильно майданимо, та постійно порівнювати українців, недолугих, та себе, класних і гордих. Скажіть, будь ласка, чи було б від цього краще будь-кому, окрім Кремля?

Поділитися:
Share
Читати далі

Ілюзії на продаж

Є така суспільна ілюзія, за яку люди готові дуже дорого платити. Назвемо її – “ефект Я В Хатці”. Хтось платить, щоб “не бачити збоченців на вулицях”. Хай будуть, кажуть, але не в моєму полі зору. Хтось платить за відчуття удаваної безпеки. Хтось платить за те, щоб реальність не порушувала його душевного спокою, щоб на її частину можна було закрити очі та не помічати. Хтось платить за те, щоб відповідальність за його життя та життя його родини була не на ньому, а на комусь іншому. Це все рентна плата за пісок, в який встромлена голова. За страусине паркомісце. За право залишатися великою дитиною. І ця послуга користується надвеликим попитом. Це продають громадянам десятки політиків. Але, якщо чесно, я хочу бути тим, хто продасть дорослішання.

Поділитися:
Share
Читати далі

За что люди любили СССР

Есть такая штука – эффект монастыря. Человеку, привыкшему жить в среде, где не нужно принимать решения, очень больно выходить во внешний мир. Поэтому некоторые скучают даже по тюрьме.

Поділитися:
Share
Читати далі

Теорія навігації в морі інформації

Часто бачу в мережі малюночок – от, не вчили в школі біологію чи там хімію, і тепер думають, що вакцини викликають аутизм, земля пласка, а 5G плавить мізки. Маю розчарувати: це так не працює. Від всього таким чином не убережеш. Але є й хороша новина. Є одна конкретна дисципліна, яка скоро стане головною у вивченні. Вже мала б, насправді. Епістемологія. Теорія пізнання. Бо хоч всю голову набийте енциклопедичними знаннями, поки ви не знаєте, як їх відбирати та як з ними працювати (чи знаєте, але ігноруєте ці принципи з ідеологічних міркувань), від побутового невігластва далеко не відскочите.

Поділитися:
Share
Читати далі

Партія – це ідея, а не збіговисько

Як ми дійшли до того, що в Раді більшість складає фіктивна партія? Що таке політична партія за визначенням? Це спільнота людей, яких об’єднують певні ідеї. І які хочуть реалізувати ці ідеї в політиці та економіці. Чи багато таких партій в Україні? Ні, небагато. Зазвичай партія в Україні – це спільнота людей, яких об’єднують певні джерела прибутків. Скажімо, гаманець Ріната Леонідовича чи Ігоря Валерійовича. Але це ще не найгірший варіант. Поглянемо на “Слугу народу”. Ця “партія” схожа на приміську електичку. Що об’єднує цих всіх людей? 1. Ніфіга. 2. Лояльність до президента (який, в принципі, сам ще те ніфіга).

Поділитися:
Share
Читати далі

Розповсюджувати фото тіл загиблих солдат може лише ворог

Якщо ви розповсюджуєте фото тіл загиблих українських солдат, ви працюєте на руку окупанту. Ви можете цього не знати, ви можете з цим не погоджуватися, але це так. Це було вивчено і досліджено ще під час Першої світової, коли тільки постало питання інформаційної війни у масових медіа. І з тих пір підтверджувалося неодноразово. Якщо ви вважаєте, що демонстрація убитого українського вояка когось мотивує, – ні, це не так. Воно демотивує, воно створює хаос, воно створює істерію, воно грає на руку протилежній стороні.

Поділитися:
Share
Читати далі

Українські ветерани – найгречніші ветерани в світі

Уся проблема у неправильному вжитку слів. Тут не могло бути нападу на державного діяча, адже тут не було ані нападу, ані, власне, державного діяча. От Сашко є державним діячем, бо він діяв і діє на користь держави. А Волошин є державним діячем, але іншої країни, на користь якої він діє все своє нікчемне громадсько-політичне життя. До пана Волошина донесли свою незгоду з його діями по підриву українського суверенітету у максимально тендітній формі. А незгода-то нікуди не подінеться. Наступна людина може її донести інакше, безпечніше для себе. Тож тут треба або поведінку корегувати, або самому зеленкою вмиватися.

Поділитися:
Share
Читати далі

Чи тільки мова відрізняє українців від росіян?

Часто-густо від істот, що вважають себе патріотами, доводиться чути фразу “мова – це єдине, що відрізняє українців від росіян”. Саме у такому формулюванні. В такі моменти дуже хочеться порушувати Кримінальний кодекс. І справа не в тому, що таке формулювання принципово ігнорує існування іншомовних українців (до речі, не тільки російськомовних) – це війна з реальністю, але пес би з нею. І навіть не в тому, що за такою логікою з українця в росіяни і у зворотному напрямку можна за секунду перетворюватись хоч по чотири рази на день. О ні, справа в іншому.

Поділитися:
Share
Читати далі

Немного о ксенофобии

Ксенофобия – довольно естественная штука. Не то что для людей, а вообще для животных. Ты видишь существо, по визуальным признакам отличающееся от твоей группы. Чужака. И логично будет насторожиться. Кое-кто вовремя не насторожился – и вымер. Поэтому ксенофобия закрепилась. Но не все, что естественно для выживания в дикой природе, пригодно для выживания в цивилизации. Вы же не тащите в кусты первого попавшегося потенциального полового партнера?

Поділитися:
Share
Читати далі

Что такое цивилизация?

Цивилизация – то когда все на определенной территории живут по общим для всех правилам. И заканчивается цивилизация там, где заканчиваются общие правила. Например, если в стране есть регион, где на практике не действуют общие правила (например, Конституция), а действует, скажем, обычное право или закон шариата, или криминальные понятия, то цивилизация дробится. Принадлежность к локальному сообществу не должна быть большим идентификатором, чем принадлежность к политической нации в целом.

Поділитися:
Share
Читати далі

Все буде Квартал?

Підлітки у Львові та Тернополі співають один одному російський говнореп. Допоки їхні батьки рвуть вишиванки на грудях, розповідаючи про те, як українську мову нищили мільйонами заборон, їхні дітки на власному прикладі показують, як її ареал звужувався насправді: нею просто не створювали достатньо популярного контенту. В 90-ті пам’ятаю для популяризації української культури достатньо було одного національного каналу. Краще приватного. Із власними форматами. Все, більше нічого не треба.

Поділитися:
Share
Читати далі

Все змінилося десь між Інститутською та Севастополем

Для того, щоб усе повернулося, треба воскресити велику кількість народу. Якщо це не вийде, то вибачте, фарш неможливо провернути назад, навіть якщо дуже захочеться, і всі на це погодяться. І зараз вже не буде, як колись було. Якщо-коли буде новий Майдан чи революція, чи підйом переворотом, чи ще якась така подія, ви не зможете зранку бути на Ньюсвані чи на “Праві на владу” в якості дуже незалежного експерту, а ввечері на його сцені. Ну не вийде однією і тією ж рукою тиснути руку Шарія чи Дубінського, а потім її ж прикладати до серця, співаючи гімн. Ну от вибачте. Я все розумію, я знаю, що раніше виходило, але часи змінилися. Тепер не вийде.

Поділитися:
Share
Читати далі

Трегубов: Про кріпаків, “Велюр” та “Епіцентр”

Відчуття справедливості – те, що відрізняє нас від тварин. І найбільше відчуття несправедливості загострюється тоді, коли дотримання законів стає вибірковим. Наприклад, коли усі ресторани закриті, але “Велюр” народного депутата працює. Або коли на кав’ярні поруч написано CLOSED, а до гіпермаркету з будматеріалами черги. Чи коли поліція ловить одинокого пловця, але не помічає тисячі вірян Московського патріархату. Таких прикладів багато, і всі вони боляче тицяють розпеченим залізом в наше почуття справедливості.

Поділитися:
Share
Читати далі

“Демократична Просвіта”: звідки в Україні взялись олігархи?

Усі ми ненавидимо олігархів. Ненавидимо до нестями, до смерті, до білої гарячки… Сім’єю, містом, цілою країною ми ненавидимо олігархів. Але чи намагались ви коли-небудь розібратись, а звідки ж взялись олігархи, та, найголовніше: хто в цьому винен?

Поділитися:
Share
Читати далі
Усі відео
  • Усі категорії