Ми маємо перемогти, щоби вижити

Те, що росіяни роблять зараз з тисячами, вони планують робити з мільйонами українців. Терор – це єдина пропозиція їхня нам. Більше нема нічого. І ні. Вони не збираються завойовувати лояльність населення. Їм просто нічим. Ні свободи, ні розуму, ні успішності. Вони можуть нас лише психологічно зламати. Терором. Як зламали в свій час Голодомором. Терор, психологічний злам, пропаганда.

Читати далі

Відстороненість від реальної росії

В мережі гуляють підбірочки різних російських митців з цитатами-спостереженнями про жорстокість і ублюдочність російського народу. Ці російські митці, соль і слава їхньої культури, писали як іноземці. Вони жахались, засуджували, сочились презирством чи іронією, але не стидались. Відстороненість, безвідповідальність, мрійництво ніколи не призведуть до змін. Це і є феномен російської культури – тотальне невідчуття себе в діях інших, бо, мабуть, не існує і не існувало ніякого російського суспільства, наділеного волею. Через це не буде ніколи покаяння, бо в основі покаяння жах, стид і взяття на себе відповідальності за скоєне. 

Читати далі

Декларація невігластва

Улюблений аргумент пересічного общєчєловєка, тобто людини імперської культури, що живе в Україні: “я украінскую культуру (літературу) не знаю, но в школє мнє было нудно”. Ти років 30 як закінчив школу і зараз декларуєш, що три десятиліття нічого не читав, що твої знання на рівні підлітка, але тобі не соромно бути невігласом, і у тебе є мнєніє. А ще зацінюєш рівень емпатії від таких осіб. Війна йде на знищення української культури, це прямо декларується і виконується на захоплених територіях ретельно і без жодних виключень. Цими общєчєловєкамі ситуація сприймається не те що без болю, навіть без особливого співчуття.

Читати далі

Хватит истерить и плакать!

Арестович перестал работать седативным препаратом, и у многих, подсевших на допинг “у РФ осталось ресурсов на 2 недели”, началась ломка и депрессушечка. Война надолго, и не было вообще никаких поводов считать иначе. Власти будут давить на мозги и вам, и Западу: им нужно либо согласие на уступки от украинцев для одного сценария – капитулировать, либо лавина ресурсов от Запада для другого. Вариант ужаться, уступить – это не вариант вообще. У нас опять нет ни одного повода считать, что России хватит нашего Крыма, Донбасса и Юга. Что она остановится раньше, чем ее остановят. Истерики и сопли не работают. Никогда. Не справляетесь: пейте антидепрессанты, не смотрите новости вообще. А все остальные будут стоять, не ссать и бить орков.

Читати далі

Час закрити гештальт 90-річної давнини

“Прєдлагаєм експропрііровать ізлішкі прошлогоднєго і ньінєшнєго урожая” у фермерів Херсонської області – таку пропозицію сформулювали чиновники російського Красноярського краю. Це ж прямий повтор подій 90-річної давнини! Ви помітили, що останні 8 років ми виправляємо помилки 100-літньої давнини? Крути, УНР, тепер от Голодомор. Коли був Голодомор, українці не мали зброї, не мали армії і майже нічим було покарати катів. Треба нарешті відновити справедливість, якої нам фатально не вистачало 90 років тому.

Читати далі

«Закликати» до чогось руССкіх – все одно що апелювати до крокодила

Всі ці ролики з ГРАДами по житлових кварталах, зі снарядами Ураганів, що стирчать із дитячих майданчиків, – це предмет насолоди для російських очей. Ролики із закликами до росіян одуматися, побачити правду, розплющити очі – шкідливі. Росіяни знають правду, і вона їм ПОДОБАЄТЬСЯ. Приправлена українськими слізьми подобається ще більше. А ось ролики, де люди, прості люди, які скандують “Бердянськ – це Україна”, питають “Що ти обличчя ховаєш?”, і одним цим змушують ретируватися окупантів – це найефективніше. Ми не розуміємо, що ми для них не люди. Вони для нас – люди, а ми для них – ні.

Читати далі

Коли тебе хвалить ворог…

А у владі є ще хтось не проросійський? Може, я помиляюсь? Але Лавров… Але скорочення армії, але вперті спроби підняти статус маріонеток, але хамське принизливе і беззмістовне загравання з Рашкою, але дірка в бюджеті, та шо я буду все перераховувати, всі і так знають. Проте, може, є? Патріотичні та зі стальним хребтом? Якщо є, то чому тоді рулять Єрмаки та Кравчуки?

Читати далі

Не тратьте, куме, сили – спускайтеся на дно

Гніватись у вигляді дулі в кишені, тобто на пів-шишечки, щоб ніби і за правильне щось, але демонстративно малими групами, відмежовуючись від зашкварених, щоб влада не злякалась, не почала панікувати, бо тоді прилетить, – взагалі необхідно.
Це теж складова нашого комфорту. Але держава не має бути нашою. Ми в стороні. І безвідповідальні. Нас багато. Нас точно 73%, а може і більше. Все добре і звично. Купу гівна обтикуємо красівими паличками.

Читати далі

«Дитячі хвороби росту» політичних партій

Ситуація по факту вийшла ідіотська, і віддувається за все оргкомітет РВУ, який як орги засадничо мав би бути нейтральним до всіх сторін, і його задача не породжувати конфлікти, а гасити їх в зародку. Але хотілось би знати, що це за “анонімні ветерани”, які озвучили темники Банкової. Назвіться, щоб ми знали ціну вашим словам і вам. Хто ви? Нацдружини? ОПешка? Інше?

Читати далі

Скажи мені, і я тебе впізнаю, або Богдан – трамвайний хам

Для подібного гатунку людей Майдан і війна розглядаються тільки в розрізі їхнього особистого благополуччя. Ніякі етичні, гуманітарні і спільні цінності цих людей не хвилюють. Добро – це коли мені добре. Якщо для комфорту Богданів потрібно зрадити країну, підставити когось, послати на смерть, пограбувати калік, – вони з легкістю на це йдуть. Егоїзм – базова характеристика совка. Младориги гірші за ригів.

Читати далі

Не ЗМІ нас «сдєлалі», а олігархи, що ними володіють

Климпуш-Цинцадзе, про між іншим розказала, що за 3,5 роки її віце-прем’єрства з євроінтеграції (от, здавалось, напрямку стратегічного) на телебачення її запрошували аж… три рази. Бо говорити про успіхи було не можна, можна тільки про зраду. А зараз, бачте, навпаки: немає зрад, а як немає перемог – так зраду подамо як перемогу. Поки у нас будуть проросійські олігархи з залежністю бізнесу від ринків або збуту, або сировини від РФ, – Україні з кабали не вирватись.

Читати далі

Країну занурили в якийсь гібрид кучмізму-янучизму

Невидані високі зарплати і пенсії, низькі тарифи, справедливість, прозорість – все розвіялось як сон золотий. Назвіть хоч якусь соціальну групу, у якої зараз позитивні очікування: пенси, учителі, журналісти, військові, ФОПи, офісні працівники? Хто? Ба навіть ці настрої можна було розгледіти серед тусовки ядерних прихильників Зеленського, що вчора прителіпали його підтримувати, це ж вони принесли плакат про надто швидкий соціальний ліфт, який їде не для всіх. Навіть цих упоротих ідіотів щось муляє.

Читати далі