«Дитячі хвороби росту» політичних партій

Лариса Вакульницька

Срач не втихає і вже зовсім неконструктивний.

Як на мене, Д7 попала під роздачу не зовсім адресно – оскільки Колумбет виступав як член РВУ, а не Д7, бо організаційні питання вирішувала РВУ. Проте Д7 вибачились за бидляцьку поведінку члена своєї політради. Якщо вони вирішили його залишити, пошукати розум і виховати в своїх струнких рядах – дитсадок за їхній рахунок. Кому що неясно, і нащо постійно його теребонькати?

Пригнічує, що обидві партії: ЄС і Д7 підписали Меморандум єдності, а інакше пакт про ненапад заради України. Тому давайте все ж таки всі пригальмуємо, бо ці срачі тільки на користь влади.

Проте ситуація по факту вийшла ідіотська, і віддувається за все оргкомітет РВУ, який як орги засадничо мав би бути нейтральним до всіх сторін, і його задача не породжувати конфлікти, а гасити їх в зародку. Але він, в особі Колумбета і ще парочки членів, став на одну сторону. Це тупо. Це тупо ще й тому, що ці люди взяли на себе те, що не мали брати, а саме виконання дикої вимоги неприсутності на Марші Петра Олексійовича Порошенка, на заході, де може бути присутній кожний громадянин України.

Так от, попри все, хотілось би знати, хто озвучив цю вимогу. Що це за “анонімні ветерани”, які озвучили темники Банкової по справі Марченка (по якій ДБР, як не старалось, так доказів своїм звинуваченням і не знайшло), поставлені особисто Порошенком і претензії по Іловайську, хоча і тут все достатньо ясно – провина цілком лежить на Росії.

Ховатись за спинами оргкомітету РВУ, підставляючи їх, – це негідна поведінка. Назвіться, щоб ми знали ціну вашим словам і вам.

Хто ви? Нацдружини? ОПешка? Інше?

Автор