Росія – не Європа (відео)

Лариса Вакульницька

Діоген ходив вдень з вогнем – намагався розгледіти істину, яка ніби і білий день, а все одно не видно.

І ми такі ж підсліпуваті. От, наприклад, Московія коли стала вважатись частиною Європи? В 18-му столітті! І то, мабуть, Катерина ІІ підмазала за їхнім звичаєм картографів хабарем.

Кордон Європи по Уралу – новомодний винахід; до того Європа тисячоліттями закінчувалась по Азовському морю і Дону (оскільки Євразія материк суцільний, то кордон Європи і Азії проводиться загалом не лише за географією, а й за цивілізацією).

І оця нібито розташованість Росії в Європі – величезна ілюзія, що заважає правильно її оцінити.

Загалом, єдиний період історії т.з. Росії, який схожий на європейський, як китайська підробка Gucci на оригінал – це петербурзький період. Місто, незначна міська верства населення, мода, армія, новонароджена салонна література і музика закроєні за європейськими зразками.

І історія – ідеологічна компіляція з замазаним знанням, що цілий ряд московських великих князів – лише голови адміністративних одиниць Ординської держави, її вірні піддані, губернатори, намісники.

Щоб приховати цю незручну правду вип’ятили (і досі на цьому спекулюють) шмат чужої, нашої, історії – історії Руси (приводи: конфесія одна, далекі родичі панівного колись в Русі династичного роду (одного з) і деякі князівства, які належали колись Русі і були Московією знищені, а населення загеноцидене).

І всі так парочку століть: ах, Росія – частина Європи, наші типу. А вони Європу ненавидять.

А вони кладуть купи на подушки. Людину не вважають цінністю, а в них грабіжництво і знищення чужої праці – глибока культурна практика. А в них примат держави над людиною, а в них завоювання простору самоціль (вже і коней немає, яким потрібні величезні простори для пасовиськ, а перейнятий потяг від давніх монголів залишився), а в них і церква прислужниця царю, а потім богу, а в них цар в різних масках, але завжди деспот-який-краще-знає-що-треба, а в них інтелігенція зітхає за європейським комфортом і ігнорує європейську етику.

У них захоплення і повага до катів, а не сум за жертвами.

Росія не належить до Європи. Європа так само, як і тисячоліття тому, закінчується на східних кордонах України. І війна підсвітила це Діогеновим ліхтарем дуже опукло.


Тетяна Кохановська

Трішки культурологічних спекуляцій. (Неочевидне, мої власні роздуми, спокійно прогортайте).

Так, ми називали росіян орками. Ті ми, які я, приблизно з 2014 року. І я досі впевнена: свого часу це мало велику наочність і допомогло свідомості Вільного світу визначити місце в системі координат цього… специфічного утворення на узбіччі західної культури. Ну і пояснювало суть нашої боротьби з ними.

Прикметно, що “орки” – це ж майже самоназва у росіян. Хто був дотичний до рольового руху чи добре знав російську літературу жанру фентезі, той в курсі. Вони у рольовках обожнювали темний бік, у численних текстах наполегливо самоідентифіковувалися з темним боком. (Див, наприклад, взірці, від доста непоганого текста К. Єськова “Останній кільценосець” до програмної виразності оповідання Лазарчука “Ми, урус-хаї”).

Ну тобто вони, їхня колективна уява, розташовували себе в координатах, окреслених західною культурою, але в опозиції до неї (вони й тепер часто кажуть глузливо “західні ельфи”, коли йдеться про умовно-колективний Захід).

Що ж відбувається тепер? Ситуація ж розвивається. Про що свідчить отой ролик?

Колективна уява Заходу викреслює їх з цієї системи координат. Тобто вивергає зі свого світу уявлень про належне, ба навіть можливе. Фактично виводить в позицію абсолютного Чужого.

Ахаха, а ці дурники за візами побиваються.

Ілюстрація: УП

Автори
, ,