За поширення української мови

Лариса Вакульницька

Справжня реукраїнізація (повернення до мови цієї землі) після довгого, дуже довгого вичавлювання української на маргінес почалася в 2016 чи 2017 рр. із введенням квот на радіо. І квот на книжки. І зменшення імпорту російських книжок.

А ще перед тим був бан російського ТБ і всяких вконтакті (не із-за українізації, а із-за поширення російської нацистської пропаганди). Але і сюди вплинуло також.

І в 2019 р. обслуговування. І ЗМІ. І, не пам’ятаю коли, – мова освіти (судячи з постійних скандалів з лінивими викладачами – шліфувати і шліфувати).

Ну, і український дубляж. І кількісно слабеньке (поки що) кіно українською про українців, і тб. І те, що енна кількість перейшла на українську – свідомо перейшла, пожвавило влогосферу.  З’явилися передачі і лекції, шоу і інтерв’ю.

Нарешті прийшла популярність ака відомість до талановитих письменників, музикантів, акторів і т.д.

Коротше, з’явився попит – з’явилась пропозиція українською.

Отже, все добудується і буде функціонувати стабільно і добре тоді, коли створиться, хм, цільне екосередовище, коли всі лакуни будуть заповнені, коли людям на всі випадки життя вистачить блоків із мемів, пісень, ігор і прикладів із власної культури та історії, коли асоціативно будуть уявлятись картини українських художників, і ми будемо всі умнічати в соцмережах, вільно оперуючи біографіями і цитатами з творів власних митців.

(І те, що зараз це, здебільшого, ще так не є, що ми російське знаємо краще за своє, – залізобетонна ознака нашого колоніального минулого від пенсіонерів до хіпстерів і насилля над нами. Для цього навіть в історію заглядати не треба – так прямо зараз відбувається на окупованих землях).

Бо українська мова не може існувати без української культури – високої та низької, талановитої та байрактарщини. І українська культура має бути доступна без жодних зусиль кожному, а не як ще якихось 10 років назад: поки знайдеш – захекаєшся.

І якраз її невидимість і недоступність і була найбільшим гальмом повернення нас до себе. І так, це не було випадковістю.

Хочете українізації – не солдат доставайте і не кидайтесь захищати нарцисичних стерв, – підтримуйте українську культуру. Читайте, дивіться, грайте, слухайте і співайте.

І так, те, що ви переходите на українську, дуже важливо для нашого виживання і нашої безпеки.

Всі молодці, хто докладається.