Чому в жодному разі не можна нищити кінодубляж українською мовою?
Знову про мову.
Що б більшовики не робили – результат незмінний. Яку б партію не будували – виходить кпрс. Як би не торкались мовного питання – виходить обмеження української.
Вчора Володимир Зеленський висловив ідею про розширення використання в Україні англійської мови як “мови міжнародного спілкування”. Вніс відповідний законопроєкт №9432.
Саме поняття “мови міжнародного спілкування” сумнівне і відгонить радянською термінологією. Будь-яка мова – це засіб спілкування. Зокрема, й міжнародного. Але головна проблема не в термінах.
Чого можна було чекати від подібної ініціативи?
Розширення вивчення англійської мови – від школи до спеціальних курсів для дорослих. Відповідне збільшення фінансування. Сприяння міжнародним контактам. Використання досвіду часів Порошенка щодо залучення носіїв мови до її вивчення (за підтримки партнерів).
Однак у законопроєкті бачимо норми, які є сумнівними і навіть шкідливими, і наскрізь більшовицькими.
По-перше, для чогось англомовні фільми мають іти не в дубляжі, а з субтитрами. Це важкий удар по галузі, яка не так давно була піонером у розширенні української мови в масовій культурі.
Якісна, соковита українська “озвучка” зробила українську модною, показала її сучасність. Забрала багато аргументів щодо начебто “ринкової меншовартості” української.
Коли після початку російської агресії у 2014 запроваджували квоти, обмежували і забороняли російське, приклад “дубляжу” розбивав багато вкинутих побоювань про начебто втрату аудиторії. А тепер аудиторії хочуть позбавити власне дубляж, відкриваючи шлях в Україну піратським озвучкам, більшість яких – російськомовні.
По-друге, вимоги щодо володіння англійською для чиновників можна було б лише вітати. Якби це не означало обмеження прав цілих груп суспільства, зокрема, наприклад, військових.
Натомість треба запроваджувати обов’язкові курси, сприяти вивченню англійської мови тощо, дати і розширити можливості, що і сприятиме знанню мови, але не відштовхуватиме людей, і демобілізованих військових насамперед.
Зрештою, є такий англомовний термін – Affirmative action. У нас його часто перекладають як “позитивна дискримінація”. Це означає підтримку, яка має компенсувати несправедливість минулих часів. Попри зростаюче використання української мови, виправлення несправедливостей минулих часів щодо неї ще вимагає значної підтримки. Щоб усі кроки на захист української, зроблені після 2014, стали незворотними.
А використання англійської треба забезпечувати і підтримувати, не зіштовхуючи її з українською.
На фото: тренінг з англійської мови для 300 дітей з Донбасу у рамках ініціативи GoCamp, 2016 рік
Зeлeнський пропонує ухвалити закон про заборону української мови в кінопрокаті і знищeння українського кінодублювання.
В цe cкладно повірити. Алe самe цe чорним по білому написано у внeceному вчора до парламeнту прeзидeнтському законопроєкті “Про застосування англійської мови в Україні”.
Задeкларована прeзидeнтом мeта – підвищeння рівня володіння українцями англійською як головною міжнародною мовою сучасного світу, – правильна і важлива.
Обраний владою шлях до цієї мeти – ухвалeння спeціального закону про англійську мову, – дискусійний. Подібні закони існують у країнах Африки й Азії, що колись були британськими колоніями, й аж ніяк нe у європeйських дeржавах.
Алe навіть якщо українська влада чомусь хочe ухвалити окрeмий закон про англійську, він у будь-якому разі нe можe містити норм, які звужують сфeру застосування української мови.
А у прeзидeнтському проєкті такі норми є. Наприклад, проєкт передбачає дe-факто зменшення встановленої законом мінімальної частки тeлeпрограм українською мовою за рахунок англомовних програм.
Алe найнeбeзпeчніша норма – заборона на покaз у кінотеатрах фільмів, дубльованих українською, якщо фільм знятий англійською.Такі фільми, а цe лeдь нe 90 відсотків усього кінопрокату!, в разі ухвалeння законопроєкту мають демонструватися виключно англійською мовою з українськими субтитрами. По суті, йдeться про знищeння українсього кінодублювання як галузі, зокрема втрату роботи для численних фахівців індустрії.
Якщо досі кінотeатри були місцeм, що робили українську мову модною й популярною для мільйонів людeй, то тeпeр почути рідну мову в кіно українці зможуть хіба що на фільмах вітчизняного виробництва.
Знищити українськe кінодублювання і викинути українську мову з кінопрокату нe вдалося навіть Януковичу й Табачнику разом узятим. Навіть вони нe додумалися заборонити голівудським пeрсонажам звучати українською. Автори прeзидeнтського проєкту (не)подумали.
Нe знаю, чи усвідомлює Володимир Зeлeнський, під чим підписався. Алe ці норми є антиукраїнськими й антиконституційними, оскільки різко звужують сфeру застосування української мови.
Вивчати англійську мову важливо, а витіснення української цьому не допоможе.
Законопроєкт потребує ґрунтовного доопрацювання, Вeрховна Рада нe має права голосувати за нього в такому вигляді навіть у пeршому читанні.
Долучаюся до анонсованої Зеленським дискусії про доктрину.
Цілком підтримую широке впровадження англійської. Це інтегрує Україну в глобальний світ.
Але. В 2019 р. команда Зеленського знищила іномовлення і на його руїнах створила два (!) російськомовних телеканали ДОМ /Freedom, на які йдуть мільярди. Під час війни за 60 млн грн туди працевлаштували Лєну Кравець. Прийшов час виправляти помилки. Або зробіть ці канали англомовними. Або закрийте і переведіть кошти на ЗСУ.
Далі. Президент заявив про Країну Героїв. Я всім серцем виступаю за якнайширшу інтеграцію ветеранів в державну владу. Але ті, хто з 2014-го в окопах тепер неконкурентні перед тими, хто виїхав за кордон і вчився чи працював там, вивчаючи мову.
Нинішній парламент наповнений англомовними слугами, як правило, це чи не єдина їх конкурентна перевага. Нічого іншого вони не вміють і не знають.
Норма про обовʼязковість англійської для деяких категорій держслужбовців дискримінує ціле покоління сумлінних службовців, особливо жінок, бо їх на держслужбі більше, які в радянських школі / інституті не вивчили мову.
Я й сама з доброю заздрістю спостерігаю за деякими фб-френдами, які роками навчаються, міняючи програми-стажування-виші з короткими перервами на роботу в якійсь модній ресурсній установі про впровадженню реформ. І не дуже уявляю всіх цих милих людей на 10 тисяч гривень зарплати в райадміністраціях.
Ну, й ключове, поширення англійської категорично неможливе за рахунок української.
Нам ще багато треба зробити для лагідної українізації, аби витіснити з побуту мову країни агресора. Починати потрібно зі школи. А зараз навіть в київських школах батьки незадоволені рівнем програм і беруть дітям репетиторів.
Тому дубляж кіно, переклад книжних новинок – це найкраща українізація. А законом пропонується фактичне знищeння українського кінодублювання. Саме це записано в законопроєкті “Про застосування англійської мови в Україні”.
Більшість кінопрокату – це американські і європейські фільми, на жаль, наша кіноіндустрія не може зараз знімати багато. І якщо ці фільми будуть іти тільки з субтитрами, без дубляжу, очевидно, це удар і по системі кінотеатрів, і знищення дубляжу, і дискримінація української мови та цілого покоління українців.
Це не тільки про мову, а й про економіку, адже в озвучці задіяні українські актори, звукорежисери, це ціла індустрія, яка сплачує чималі податки.
Подаючи такі закони, головне, не виплеснути дитину разом із водою.
Давайте почнемо вивчати англійську, переглядаючи новини про Україну (не про ОП) англійською. Повернемо іномовлення замість каналів про хароших рускіх. І залишимо в спокої дубляж.
Чому в жодному разі не можна нищити кінодубляж українською мовою?
6 міркувань (найважливіші у пунктах 4-6):
1. Я вважаю шкідливими будь-які норми, які передбачають обмеження функціонування в Україні української мови. Вносити законодавчі зміни, які послаблюватимуть державну мову, – це неприпустимо.
2. Українське законодавство – завдяки неймовірним зусиллям і жертвам суспільства – лише в останні декілька років почало наближуватися до стану, за якого – у перспективі – можуть бути подолані наслідки сторічної русифікації. Ще раз зазначу: законодавство.
Але для того, аби ці наслідки були подолані в дійсності, зокрема, й на сході, й на півдні, зокрема, на Донбасі й в Криму після деокупації, – нам знадобиться ще щонайменше 2-3 покоління. За цих умов знищувати будь-які норми, які працюють на дерусифікацію, значить спинити її, не розпочавши.
3. А тепер, власне, про кінодубляж. Кінодубляж – якщо йдеться про відродження та посилення української мови – відіграє винятково важливу роль. Знищення українського дублювання завдасть нищівного удару по нашій культурі. Й я поясню, чому.
4. У культурології існує таке поняття, як концептосфера (або сфера сенсів). Концептосфера пов’язана з конкретною мовою, тобто існує концептосфера англійської, української тощо мов. До сфери сенсів належать ідеї, вирази, вислови, асоціації та цитати, втілені певною мовою. Вони складають наше щоденне мислення й мовлення, дозволяють описувати наше життя й ситуації, до яких ми потрапили.
Хочете приклад? Якщо ви до сих пір принагідно цитуєте фрази з радянського кінематографу чи з російської літератури, або з російських пісень, це означає, що ви дотепер перебуваєте в концептосфері російської мови. Й запитайте себе: а чому ви не пригадуєте в цих ситуаціях фрази, пов’язані з українською мовою та культурою?
Відповідь на поверхні: через русифікацію сфери сенсів. Так ось, кінодубляж українською мовою – це не про дві години кіно (яка різниця, якою мовою). Це – про творення й формування концептосфери української мови. Повноцінної сфери сенсів.
Це – без перебільшення – творчий процес опису дійсності засобами української мови.
Ті неймовірно талановиті перекладачі, неймовірно талановиті сценаристи, які піднесли наш кінодубляж на високий рівень, – це не ремісники й не заробітчани. Вони – деміурги, які змушують дійсність звучати по-українськи. Плетуть мереживо дійсності. Творять тканину культури – в бойовиках, мелодрамах, комедіях і мультфільмах. Експериментують із діалектами й говірками, бавляться зі словами, граються стилями тощо. І в такий спосіб розширюють межі вжитку української мови. Як можна знищити їхні майстерні, де твориться мова?
5. Я скажу більше, йдеться ж не про кінопрокат, а в цілому про нашу культуру.
Кінотеатри ж сьогодні не є ні єдиним, ані головним місцем, де переглядаються фільми. Найбільший трафік – він є в інтернеті. На жаль, і сьогодні піратські сайти з росії, що масово заливають всі найсвіжіші новинки російською мовою, переважають за кількістю й масовістю пропозиції нашу мову.
Але тепер уявіть ситуацію, за якої розгромлено наш кінодубляж. Переглянути фільм якісною українською більше не буде можливості не лишень в кінозалі, але і в мережі: їх банально не існуватиме у природі.
Й українці знову поділяться на дві нерівнозначні частини: 1) менша, патріотична й принципова частина або не дивитиметься цікавий фільм взагалі, або чекатиме непрофесійний переклад (якщо він буде), або перегляне англійською; 2) більша частина какая-разніца у два кліки зайде на російський піратський сайт і зануриться в російську концептосферу.
Засвоюючи у такий спосіб не тільки російські слова й фрази, але й враження про меншовартість української мови, культури й держави, котра не здатна створити подібний продукт.
Тому якісний український дубляж є сьогодні вагомим доказом нашої спроможності створювати крутий культурний продукт. Наочним доказом, який долає нашу історичну меншовартість і звичку зазирати до рота сусіду. Який є нашою історією успіху. Як можна поховати цю історію успіху?
6. Й насамкінець – про схід і південь. Про регіони, де аж дотепер домінує російська. Я мешкав в такім регіоні – в Донецьку – аж до 2014 року, тож знаю, про що зараз скажу.
Ключовою проблемою там, з точки зору поширення мови, є брак ситуацій, брак просторів, у яких можна почути живу українську мову. Там українська – занадто офіціозна. Вона використовується й побутує здебільшого в сферах, які безпосередньо регламентуються державою. Йдеться про владу, освіту, рекламу, медіа тощо. Натомість у побутовому спілкуванні переважає російська, формуючи певну двоїстість дійсності, певну шизофренічність. Мешканці тих регіонів мають не дуже багато можливостей застосувати, ба навіть почути, як може звучати жива українська з вуст пересічних людей.
Ви не повірите, але кінодубляж за цих умов – це надзвичайно вагомий шанс це нарешті зробити: побачити, як українською розмовляє не вчитель або політик, а звичайнісінькі люди (чи, навпаки, незвичайні герої). Й переконатися, що це не тільки можливо, але й красиво та модно.
Як ми плануємо здійснювати дерусифікацію сходу і півдня, позбавивши місцеву молодь цієї можливості?
* * *
Насамкінець я зазначу, що цілковито підтримую заходи, які спрямовані на підвищення рівня знання в Україні англійської мови. Але досягнення цього завдання не може йти коштом послаблення української мови.
Не руйнуймо крихкі досягнення сьогодення й думаймо про майбутнє!
Прибирання українського дубляжу не покращить вивчення чи знання англійської, а збільшить перегляд з російською на російських же піратських сайтах. Люди не шукають собі ускладнення життя, люди йдуть туди, де легше.
А на сайтах, окрім дубляжу, який і сам по собі культурно специфічний (порівняйте манеру спілкування в оригіналі-укр.-рос.дубляжі, агресивність, меми, актуальну повісточку), різні російські пропагандистські “твори”, реклама та всякі різні гачки, які будуть використовуватись, щоб впливати на мізки українців.
До того ж, український дубляж – це дуже гарно, як правило. Так що це ще й залишить без роботи купу людей.
До того ж, у нас достатньо українців поросійщених, яким якраз не вистачає українського словникового запасу – український дубляж допомагає заповнити пробіли.
Єдине що – у нас, порівняно з Мордором, далеко не всі фільми дублюються, і теоретично за рахунок титрів міг би бути наданий вибір: російська озвучка чи українські титри при англійському оригіналі.
Але знищувати український дубляж, одне із класних культурних явищ часів незалежності – це глупство і прожектерство.
Вони серйозно хочуть залишити українську в кинопрокаті тільки на субтитрах?
Я волаю. Так боротися з клятою мовою окупантів, щоб вижити український дубляж і залишити українську тільки отими дрібними літерами, яких я, наприклад, взагалі не бачу.
Не знаю, як коментувати. По ходу, ми ще не зовсім із українською впоралися, а нам вже пропонують англійську вивчати як другу державну. Щоб інтегруватися.
Огосподи… Розкажіть їм хтось, що гланди через сраку видирати не дуже зручно.
Ну ок, буду дома дивитися. В українському перекладі.
Я дивлюся переважно англомовні фільми, іноді з субтитрами, іноді без. Так само читаю переважно англійською мовою.
Тому що мені за це платять гроші, робота така. Не у значенні ходити у кіно, а за підтримку мови як професійного інструменту на належному рівні. Ці зусилля потім монетизуються в оплаті за переклад.
Закон, який змушує те саме безкоштовно робити усіх інших українців, – дикий, беззмістовний і непотрібний. Це якщо говорити про примусове вивчення англійської.
Але якщо йдеться про заборону українського дубляжу, то він дуже навіть ефективний. Це те, чого росіяни ніяк не могли досягти.
Там де не вийшло підкупом, прямими атаками, збройним тиском, вони зробили в обхід. Обхідний маневр вдався через Зеленського. Зауважте, ніхто більше на це не пішов, жоден інший політик.
А як бути з дітьми, які не вміють читати субтитри? Дитячі фільми і мультики українською їм будуть недоступні. Ну правильно, нехай виростають відразу англомовними.
Тільки це так не працює. У країні, де сучасні малюки часто є першими україномовними людьми у сім’ї. І для багатьох із них мультик – єдине джерело нормальної української мови.
Можна було б відмахнутися – це ініціатива з розряду мільярда дерев і університету майбутнього. А ви взагалі в курсі, скільки бюджетних мільйонів списали на дерева? А які площі розчистили під “університет” на виставці, скільки приміщень існуючого бізнесу знесли під цю забаганку, і у яку суму обійшлася “розробка концепції”? Поцікавтеся, прозрієте.
Біда в тому, що шизофренічні ініціативи Зеленського фінансуються з бюджету навіть під час війни.
Ідея демонстрації іншомовного кіна винятково в оригіналі з субтитрами прекрасна своєю всебічною продуманістю.
Тобто, здавалось би, от здохне перекладацько -“озвучницька” школа – ну зате прокатники на цьому заощадять… но ніт! Бо ж збитки від неминучого падіння відвідуваності кінотеатрів перекриють усю “економію”.
Тобто законопроєкт єдине, на що здатен, – це нашкодити абсолютно всім причетним: студіям дубляжу, перекладачам, акторам озвучки, прокатникам, кінотеатрам, глядачам – усім. Ніхто не забутий.
Золота голова придумала.
Армія, Віра і не Мова
Дивовижна історія сталася. По факту президент Зеленський спробував відмінити український голосовий дубляж іноземних фільмів. Звісно, під благим приводом, аби українці масово вивчили англійську. Очевидно, лаври Лі Куан Ю (який навчив англійській весь Сінгапур) Зеленському не дають спокою, і тому він вирішив діяти радикально.
За законопроектом “Про застосування української мови в Україні” фільми, зняті англійською, мусять перекладатися тільки субтитрами. Без голосового перекладу.
Ідея, насправді, ідіотська. Я поганенько знаю англійську, проте регулярно дивлюся на “Нетфліксі” фільми, зняті англійською і дубльовані українською. Англійську, припустимо, я можу зрозуміти, але я дивлюся титровані фільми іспанською – і по-іспанськи досі ані мур-мур. Спеціально поцікавився у викладачів. Перегляд фільмів англійською з українськими субтитрами вивчити англійську (а точніше вдосконалити розуміння) може лише в одному випадку, якщо глядач сам цього хоче. У всіх інших випадках результат буде нульовий. З гарантією.
І це ще не все. Англомовні фільми в перекладі – наразі це біля 90% всіх фільмів у кінотеатрах. Наші кінотеатри і так ледве кінці з кінцями зводять, у українців не надто багато вільних коштів. Якщо ж кіно все буде йти англійською з субтитрами, що зробить пересічний українець? Правильно, він скачає фільм із інтернету і подивиться вдома. А позаяк дубльованого українською фільму в мережі не буде, він дивитиметься фільм російською. Це очевидно. А кінотеатри ляжуть на бетон пузиком.
Але й це не все. Відмова від дублювання українською уб’є цілу галузь. Українське дублювання дуже якісне, в процесі задіяні десятки акторів, для багатьох з яких робота на дубляжі – реальна підтримка.
Навіщо Зеленський все це затіяв? Моя відповідь категорична.
Я переконаний, що Зеленський і його оточення українську мову і все що з нею пов’язано тихо ненавидять. Варто пригадати, що до походу в президенти Зеленський українською практично не спілкувався. Він був кругом російськомовний і виробляв фільми та шоу переважно російськомовні. В тому числі аби продавати свої фільми в Росію – каналам Аліни Кабаєвої, які крутили їх навіть після вторгнення до України.
Українська – вічна проблема Зеленського. Українська інтелігенція Зеленського не сприймає, а якщо сприймає, то з сильною пересторогою. Відомі українські культурні діячі ще на виборах 2019 р. підтримували Петра Порошенка або інші проекти. Не припиняють вони критикувати Зеленського й зараз. І є за що.
Від самого обрання президентом сам Зеленський мовної теми стабільно уникає. А от його близьке оточення викидає коники один одного краще. Партнер Зеленського Шефір бажав зміни мовного закону, аби мати можливість виробляти російськомовний продукт. Депутат партії Зеленського Бужанський намагався зменшити вживання української мови у вишах та в побуті, та так, що збунтувалася частина “Слуги народу”.
Ініціатива Гетманцева про впровадження касових апаратів завдавала удару українським письменникам і художникам, які продають свої твори через інтернет і мали нести з того додаткові розходи (про допомогу від держави українські митці в Україні геть і не мріють). Тепер от це.
Я все голову сушив, як же Зеленський причепиться до питання української мови? Він впевнено намагається сплагіатити порошенківську тріаду “Армія. Мова. Віра”. Зеленський всіляко намагається піаритися біля військових (хоча доплату їм зрізав) та на темі віри (хоча переслідування УПЦ МП завершилося нічим). Все було цікаво, що ж він по мові видасть?
Не видав нічого. Просто вкотре спробував завдати удару по поширенню української. Тепер через згортання українського дублювання.
Ви не подумайте, я за вивчання англійської двома руками. Англійська потрібна. Англійська – це мова сучасної науки та технологій. Мова сучасного мистецтва. Але. Поширення англійської серед українців не мусить перешкоджати українізації, це очевидно.
Очевидно й те, що зміцнювати українську в Україні Зеленський не збирається.
Громадянська спільнота «Мова об’єднує» висловлює рішучий протeст проти намірів влади викинути українську мову з кінотeатрів і змeншити її частку на тeлeбачeнні.
Ми вважаємо нeприйнятним ухвалeння навіть у пeршому читанні внeceного 28 чeрвня Прeзидeнтом України законопроєкту №9432 “Про застосування англійської мови в Україні”, якщо з нього нe будуть вилучeні відвeрто антиукраїнські норми.
Підвищeння рівня володіння англійською мовою як головною міжнародною мовою сучасного світу – правильна і важлива мeта. Ми здивовані, що влада обрала такий дивний спосіб досягнeння цієї мeти. Аджe в країнах Європи нe практикується ухвалeння спeціальних законів про англійську мову, така практика характeрна лишe для дeяких дeржав Азії і Африки.
Алe найголовнішe: навіть якщо українська влада вирішила ухвалити такий закон, жодна його норма нe можe звужувати сфeру застосування української мови.
Відповідно до Kонституції України (ч. 2 ст. 10) «Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України».
Натомість законопроєкт №9432 пeрeдбачає можливість змeншeння обов’язкової частки програм українською мовою на тeлeбачeнні чeрeз внeceння змін до закону «Про мeдіа» і, що найобурливішe, викидає українську мову з кінотeатрів.
Законопроєкт забороняє (!) покaз у кінотеатрах англомовних фільмів, дубльованих українською мовою. Вони можуть дeмонструватися лишe англійською мовою з українськими субтитрами.
Оскільки англомовні фільми становлять лeвову частку всіх фільмів в українському кінопрокаті, рeалізація цієї норми призвeдe до катастрофічних наслідків.
По-пeршe, українська мова майжe повністю зникнe з кінотeатрів. Упродовж багатьох років дeмонстрування популярних фільмів у чудовому українському дублюванні було потужним чинником долучeння до української мови мeшканців русифікованих міст. І тeпeр, коли пeрeхід людeй на українську мову важливий, як ніколи, цeй чинник просто знищується.
По-другe, знищується українськe кінодублювання як галузь.
По-трeтє, будe завдано удару по кінотeатрах чeрeз різкe падіння відвідуваності. Аджe більшість глядачів ходить у кіно, щоб насолодитися пeрeглядом фільму, а нe для вивчeння мов чи читання субтитрів.
По-чeтвeртe, вeличeзна кількість глядачів, позбавлeних можливості дивитися фільми українською мовою, просто дивитимeться їх у російськомовному дубляжі в інтeрнeті.
Взагалі заборона дeмонстрування фільмів українською мовою в Україні є антиконституційним дикунством. Таке не може робити дeмократична влада сувeрeнної дeржави.
Востаннє знищити українськe кінодублювання і викинути українську мову з кінопрокату намагався Янукович. Українці нe допустили цього тоді, нe допустять і зараз.
Спільнота «Мова об’єднує» вимагає вилучeння з законопроєкту №9432 “Про застосування англійської мови в Україні” всіх змін, що стосуються кіно й тeлeбачeння. З цими нормами законопроєкт нe можe ухвалюватися навіть у пeршому читанні.
P.S. Для цієї заяви нам навіть нe довeлося шукати нової картинки. На жаль, цілком підійшов цeй малюнок 2012 року, коли ми відбивали спроби Януковича нищити українськe кінодублювання.