Нова влада у США. Варіанти рішень щодо України
Олексій Копитько / Інформаційний спротив
Спеціально витримав паузу, щоб потік нещадної аналітики та «експертизи» щодо США трохи стабілізувався. Відзначив ряд ефектних прийомів із діаметральною зміною позиції за лічені години, запишу в книжечку, напевно, знадобиться.
Що насправді.
1. росія не отримала бажаного. Це видно за характером висвітлення результатів (напів)офіційними особами та колективного завивання роспропаганди. Кремль робив ставку на невизначеність, розкол, в ідеалі – з елементами не лише судового, але й силового клінчу. Тому грав на рівність підтримки.
Отримав визначеність, взаємну комплементарність учасників перегонів і високі шанси на передбачувану передачу влади. Бункерний альфа-самець різко втратив у самців і тепер знаходиться в одній категорії з пхеньянським упирком. Навіть Орбан виглядає як далекоглядний державний діяч із стратегічним терпінням.
2. Трамп, імператор Сі, махараджа Моді зараз якось упорядковуватимуть планетарний балаган. У кожного з них є час та повноваження для чогось великого. У зв’язку з цим були б корисні максимально швидкі дострокові вибори у Німеччині, аби Європа мала свій стійкий голос для балансу.
Перекидання північнокорейських військ у Європу на тлі євроатлантичного скепсису – жахливо наочний символ становища, в якому опинилися любителі «не провокувати росіян» і «не ескалювати». Для стилістичної досконалості залишилося розмістити корейців у Калінінграді та організувати невелику атаку мігрантами.
Розумні економічні люди пишуть, що зараз почнуться глобальні розбірки щодо того, як розподілити витрати. США, Китай, Індія та ЄС (Німеччина) якось розписуватимуть кулю між собою, хто з ким і проти кого, поруч стоятиме товариш бін Салман і підливатиме/прикручуватиме нафту.
Оптимальний для нас варіант: Європа приходить до тями і починає адекватно фінансувати оборону. Тобто у тому числі справедливо платити Україні за наш внесок кров’ю у виснаження та стримування РФ. Їй допомагають Японія та Південна Корея. Це створить правильну основу для збереження трансатлантичної єдності (бо вписується у бачення Трампа) та знизить ризики європейської змови з Китаєм, а через неї – з Росією.
Імовірність такого варіанту я оцінити не беруся. Бо, крім раціональних аргументів (які всі на столі), є ще маса ірраціональних. До речі, частина ірраціональних – за нас.
3. Помиральні коментарі щодо Трампа та його «монобільності» виглядають дещо передчасними.
Спільним місцем публічних заяв щодо сценаріїв по Україні є твердження, що Трамп сам ухвалить рішення. Але варіанти цього рішення опрацьовуватиме команда. Повної ясності щодо того, хто закриватиме блок оборони та безпеки у майбутній адміністрації поки що немає. Проте вже озвучено низку прізвищ, які мало того що «яструби», так ще й, м’яко кажучи, не друзі для росії.
Тобто рішення може бути болючим для нас (а інших не буде), але ще менш приємним для рф:
1) Заморожування плюс-мінус по лінії фронту;
2) без формальної відмови від територій;
3) за наявності значної підтримки грошима та зброєю;
4) з поверненням усіх полонених/заручників;
5) послаблення для рф тільки після великих поступок.
Це близький до бажаного ТИМЧАСОВИЙ варіант.
Постійний варіант усі розуміють:
– трансформація рф у реальну федерацію,
– справедливіший розподіл ресурсів від вуглеводнів між регіонами (щоб знизити ризики перетворення на зброю),
– міжнародний контроль над російською ядерною зброєю,
– трибунал,
– компенсації Україні.
Але він можливий лише після поразки рф. А це нешвидко.
Щоб отримати тимчасовий варіант, треба не розвалитися. Тобто сфокусуватися на обороні, а не на виборах.
Щоб дожити до постійного варіанту – модернізуватися на основі здорового глузду. Що передбачає відмову від ідіотських рішень, які виштовхують людей із країни або провокують апатію.
Wall Street Journal: радники Трампа мають чотири версії заморожування війни в Україні, зокрема з відмовою від окупованої землі.
Вони передбачають відмову України від території, яку встигли загарбати окупанти, а також відмову від НАТО.
Близькі до лідера президентських виборів у США Дональда Трампа радники мають чотири версії заморожування війни в Україні, пише Wall Street Journal. Трамп, який обіцяв покласти край війні, тепер має обирати між цими пропозиціями, кожна з яких є різким відходом від політики президента Джо Байдена озброювати українців “стільки, скільки буде потрібно”.
Уточнення. Радник президента України Дмитро Литвин, коментуючи статтю, сказав, що “справжні плани президентів навряд анонсуються в газетах. А російських вкидів у газетах завжди багато”.
Журналісти Wall Street Journal звернули увагу, що Трамп раніше говорив, що здатен посадити за стіл переговорів і Україну, і Росію, але ніколи не пояснював, як він це робитиме. Він виправдовував це тим, що, якщо розкриє свій задум, то вже не зможе ним скористатися.
“За словами союзників, насправді Трамп не схвалив конкретного мирного плану, зокрема щодо того, як він переконає президента Росії Володимира Путіна та президента України Володимира Зеленського сісти за один стіл і вести переговори. Попри те, що радники пропонували ідеї, лише новообраний президент, консультуючись із ключовими помічниками, вирішуватиме, як впоратися з чутливою дипломатією з високими ставками, сказали вони”, – йдеться в матеріалі.
За даними журналістів, більш традиційно налаштовані союзники наполягатимуть на врегулюванні, яке не принесе росіянам серйозної перемоги. Інші радники, як головний кандидат на посаду державного секретаря Річард Гренелл, можуть наполягати на якомога швидшому припиненні війни, навіть якщо Україні доведеться йти на значні поступки.
Розроблювані версії завершення війни рекомендують заморозити війну на поточному місці, тобто віддати окупантам ті території, які вони встигли захопити, – це понад 20%. Також вони передбачають принаймні тимчасову відмову України від вступу до НАТО.
Одна раніше невідома ідея, запропонована в перехідному офісі Трампа, детально описана трьома людьми, передбачала обіцянку Києва не вступати в НАТО принаймні 20 років. В обмін на це США продовжать забезпечувати Україну зброєю, необхідною для відбиття атак ворога. Згідно з цим планом, лінія фронту фактично закріпиться на поточному місці, і обидві сторони погодяться на “демілітаризовану зону”. Хто буде охороняти цю територію, залишається незрозумілим, але один радник сказав, що до складу миротворчих сил не будуть залучати американських військ і військ ООН.
Один з членів команди Трампа сказав, що США можуть проводити для українських військових навчання, але зброю нехай дає Європа.
“Ми не посилаємо американських чоловіків і жінок підтримувати мир в Україні. І ми за це не платимо. Залучіть до цього поляків, німців, англійців і французів”, – сказав анонімний співрозмовник.
Певним чином цей варіант перетинається з раніше озвучуваною пропозицією Джей Ді Венса, якого Трамп обрав собі віцепрезидентом. Той у вересні говорив, що “демілітаризована зона” має бути потужно укріпленою, аби бути певним, що росіяни знову не вторгнуться. А Росія, окрім захопленої території, отримає гарантію нейтралітету України.
На початку цього року Кіт Келлог і Фред Флейтц, які обидва служили в першому Білому домі Трампа, представили Трампу план, який передбачає припинення допомоги з озброєнням Україні, доки Київ не погодиться на мирні переговори з Росією. Україна все ще може спробувати повернути втрачену територію, але повинна буде зробити це шляхом дипломатичних переговорів.
Яку з цих пропозицій підтримає і чи взагалі підтримає Трамп, – неясно.
- Під час першої після виборів промови Дональд Трамп жодного разу не згадав про Україну. Хоча війна займала не останнє місце в його передвиборчих заявах: він звинувачував у її початку демократів, а також робив обіцянки закінчити її. Конкретики щодо методу він не наводив. Український президент, коментуючи ці заяви, говорив, що якщо йдеться про завершення війни шляхом відмови від українських територій, то це не вихід.
- Джей Ді Венс, який стане віцепрезидентом, озвучував можливий план Трампа щодо завершення війни. І він полягав у фактичній відмові від тих територій, які Росія встигла окупувати, та у відмові України від вступу до НАТО. Це абсолютно не збігається ні з формулою миру, за якою Київ прагне закінчити війну, ні з Планом перемоги, який Володимир Зеленський презентував Трампу.
- Вчора сенатор-республіканець Марко Рубіо, коментуючи політику Трампа щодо завершення війни в Україні, сказав, що потрібні будуть переговори. Він вважає, що війна зайшла в глухий кут.
Фото: Sergey Dolzhenko
