росія почала патрулювати Чорне море підводними човнами

Олександр Коваленко / Обозреватель

За інформацією Центру стратегічних комунікацій Сил оборони півдня, в Азово-Чорноморському регіоні перебувають чотири російські підводні човни проєкту 636.6 “Варшав’янка”, зайняті патрулюванням. Загалом це не те щоби не їхній функціонал, але куди поділися інші менш енерговитратні засоби?

Докладніше про це – у матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та групи “Інформаційний спротив”.

Чотири проблемні субмарини

Передусім розберімося, який склад російської підводної компоненти в Азово-Чорноморському регіоні і про які субмарини говорили в ЦСК.

До дизель-електричних підводних човнів проєкту 636.6 “Варшав’янка” належать субмарини “Краснодар”, “Колпіно” та “Великий Новгород”. Усі вони були здані замовнику приблизно в той самий період – у 2015-2016 роках, і всі є носіями крилатих ракет морського базування “Калібр” (по чотири пускові установки на кожній).

Підводний човен “Колпіно” в Чорному морі. Фото: ЗМІ країни-окупанта

Четвертою ДЕПЧ є представник проєкту 877В “Палтус” – “Алроса”. Це досить-таки не новий підводний човен (1989 року), але цікавий він не тільки своїм віком.

1992 року, після того як команда “Алроси” склала присягу Україні, проросійська частина команди заблокувала субмарину і не дала увійти до складу ВМСУ. Підводний човен довгий час не виконував своїх функцій, доки росіяни не переправили його до Новоросійська.

“Алроса” неодноразово перебувала на ремонтних роботах: у 1998-1999 рр., 2009 році (після якого у субмарини відмовив двигун), у 2011-2012 роках, а також із 2014 по 2022 рік! Після майже восьмирічного ремонту та модернізації ДЕПЧ поспіхом повернули до складу російського Чорноморського флоту, заявивши, що субмарина отримала можливість застосовувати КРМБ “Калібр”. Проте з 2022 року вона так і не зробила жодного пуску, що змушує засумніватися в цих заявах.

Мабуть, в умовах флоту, що різко скорочується, російському командуванню довелося спішно вирішувати питання з найскандальнішим довгобудом, який більшу частину своєї “служби” або стояв на ремонті, або не функціонував, що також викликає питання про функціональність “Алроси” та її безпеку для її ж екіпажу.

Підводний човен “Алроса”. Фото: ЗМІ країни-окупанта

Що ж до підводних човнів “Краснодар”, “Колпіно” та “Великий Новгород”, то з урахуванням їхнього вступу на службу ці ДЕПЧ уже потребують регламентних ремонтних робіт, але натомість вони отримали ще більше навантаження.

Небезпечні води Чорного моря

З 2022 року Сили оборони України уразили або пошкодили не менше 56 російських військових кораблів і суден. Причому серед них чимало патрульних кораблів та катерів, що були уражені морськими дронами під час виконання їхнього прямого функціоналу – патрулювання у відкритому морі.

Варто зазначити, що тільки в 2024 році СОУ вразили не менше 11 російських кораблів, з яких патрульний функціонал (або наближений до нього) могли виконувати: ракетний катер проєкту 12411М “Івановец”, патрульний корабель проєкту 22160 “Сергей Котов”, малий ракетний корабель проєкту 21631 “Серпухов”, патрульний катер проєкту 12150 “Мангуст”.

Ці кораблі були пошкоджені і потоплені як під час патрулювання, так і коли перебували у, здавалося б, безпечних бухтах. Для знищення застосовувалися засоби ураження повітряного типу – наприклад, Storm Shadow/SCALP-EG, а також морські дрони типу MAGURA V5.

Примітно, що згідно з опублікованими російськими окупантами відео патрулюванням Чорного моря надводними засобами останнім часом займаються саме українські дрони, тоді як для росіян залишилася тільки опція підводного патрулювання.

Висновки

На третій рік війни Росія не може застосовувати свій флот (а точніше флотилію) для проведення надводного патрулювання у Чорному морі.

Окупанти не тільки були змушені вивести весь бойовий склад кораблів у Новоросійськ, а частину навіть у Каспійське море, але й для патрулювання акваторії ЧС задіяти підводну компоненту – оскільки втрати надводної стали критичними. Причому застосовувати (і досить активно) саме в той період, коли цим підводним човнам саме час вирушати на ремонт.

Джерело

 

Фото на заставці: ЗМІ країни-окупанта

Автор