1000 днів сорому та беззаконня
Тисячу днів тому Банкова без пояснень виключила з системи Т2 три незалежні від неї канали – 5 канал, Телеканал Еспресо, Телеканал “Прямий”.
Журналістські колективи цих телеканалів працюють в проукраїнському патріотичному професійному полі. Їх воєнкори дають глядачу реальну картинку з фронту. Кожна редакція має втрати на війні – є загиблі мобілізовані колеги.
Влада не може предʼявити жодної фахової претензії до роботи телеканалів, окрім однієї – вони незалежні від Банкової.
В цей час олігархічні медіа, збиті в так званий марафон, отримують щедре державне фінансування і паралельно розвивають свої телеканали в системі Т2, транслюючи безкінечний 95 квартал чи низькопробні серіали, на фінансування яких у держави також знаходяться кошти.
Прикро дивує відсутність журналістської солідарності, навіть в часи Януковича медійники так не боялися говорити про несправедливість і політичну цензуру. Не менше дивує мовчання парламентських фракцій, бо ж політичні утиски ЗМІ точно не наближають нас до ЄС і НАТО. Єдина фракція, яка вголос про це говорить, – це Європейська Солідарність.
Блокування телеканалів є політичним рішенням, яке вже критикують наші міжнародні партнери в резолюціях Європарламенту і звітах Єврокомісії та Держдепу США. Прийшов час закрити марафон і повернути всі телеканали в Т2. Нехай глядачі, а не Банкова, вирішуватимуть, що хочуть дивитися люди. Воєнні обмеження не мають нічого спільного з політичною цензурою.
1000 днів тому з офісу президента на адресу Держкомспецвʼязку надійшла шифрограма з грифом «таємно». В ній містився наказ вимкнути з ефіру національного цифрового мовлення три телеканали: Еспресо, Прямий і 5 канал.
Я на власні очі бачив цю шифрограму. Її підписав тодішній секретар РНБО Данілов. Ніякої інформації, яка би заслуговувала гриф «таємно», вона не містила. Грифом прикрили сором і беззаконня.
Але не меншим соромом, як на мене, тоді стало мовчання. Мовчання більшості журналістів, активістів і правозахисників. Мовчання західних партнерів і посольств країн світових лідерів демократії. Вони проковтнули свавілля влади і не стали захищати свободу слова. Вони, здебільшого, ковтають і досі. Мені, як тому, хто за часів Кучми стояв у витоків боротьби з цензурою, було соромно дивитись на те, як мімікрували носії цінностей.
І я знаю точно, що боротьба поколінь йшла і йде не за Україну закритих вух, очей і ротів. Нова Україна має стати антиросією, але видно, що до цього ще йти та йти.
Біля 1000 днів тому за усною вказівкою когось (влада боягузливо уникає відповіді) з кабельного віщання були випиляні канали “Прямий”, “П’ятий” та “Еспресо”, відомі тим, що всі вони підтримували українську опозицію. Сталося це у той час, коли канали вели переговори з урядовцями про участь в єдиному телемарафоні.
Так-так. Влада оголосила про створення Єдиного телемарафону нібито для боротьби з фейками і для надання спільної інформації про події в країні. “Прямий”, “П’ятий” і “Еспресо” за критеріями оголошеними владою мали повне право взяти участь у марафоні. Йшли переговори про виділення слотів віщання. Замість слотів канали вирубили взагалі, а на частоті опозиційних телеканалів запустили канал “Рада”.
Нагадаю ще дещо. Коли сталося повномасштабне вторгнення, між опозицією і владою була укладена угода про співпрацю, однією з умов якої було не топити одне одного. Угода була порушена практично зразу ж, жодна з провладних анонімних телеграм-помийок і ФБ-смітників про опозицію взагалі й про Порошенка особисто інформаційний гній транслювати не припинили.
Отоді вирубили з трансляції “Прямий”, “П’ятий” та “Еспресо”. І тоді ж блогерам-порохоботам почали розсилати повістки. Літньому Тарасу Чорноволу прислали у тому числі. Далі відомо. Більшість порохоботів пішли в армію, меншість стрімко позеленіли (у тому числі жінки, чиїм чоловікам загрожувала служба). Сенсації штибу “порохоботи масово ухиляються” не вийшло. Колишніх порохоботів, що втекли від захисту України і рюмсають на поразницькі теми (типу Луганського і Олешка), ми відторгнули від себе самі, й получать вони своє за всією суворістю КПК, – нехай не сумніваються.
Що означала заборона “Прямого”, “П’ятого” та “Еспресо”? Що нам спробували заткнути роти. Влада категорично більше не бажала чути опозицію. Звісно, їм це не вдалося, канали перемістилися в Ютуб та у платний сектор ТБ, блогерів-порохоботів заткнути їм не вдалося взагалі. Що цьому протипоставила влада?
Влада заявила: “Ми будемо робити, що захочемо, а ви заткніть ваші пельки і не розхитуйте ситуацію, бо в Україні війна, – а Україну ж ви любите!” Нам почали волати про “не на часі” та “треба єднатися”. Влада, представники якої ще вчора повторювали тези Соловйова і Скабєєвої, спрямовані проти президента Порошенка, сьогодні звинуватили порохоботів практично у співпраці з ворогом.
Що це означає для мене? Це просто ще одна ілюстрація цинічного лицемірства влади та її прибічників. Вони на словах говорять “Критика мусить бути обгрунтованою”, “Критикуєш – пропонуй” і подібне. А насправді вони категорично не хочуть нас чути і дослухатися.
Ситуація, яка досі мене дивує. Я знаю багатьох блогерів як відверто зелених, так і позеленілих. Знайти мене не складно. Так от від самого дня обрання Зеленського зі мною ніхто з прихильників влади навіть не намагався поговорити. Мене лише намагалися підкупити настільки тупо і неоковирно, що навіть розмовляти бажання не виникло. Просто послав – далеко і надовго.
Очевидно, розмовляти з нами й чути нас вони не хочуть. Вони хочуть нас або купити, або заткнути. Їхня мрія – створити монополію на новини, як у совку. І чесно скажемо, зеленим багато вдалося. Жоден телеканал і жодна журналістська спільнота не збурилася, – всі слухняно ковтнули нав’язані зеленими правила гри. Жодна політична сила не спромоглася опиратися владі окремо від нас. Пригадуєте, скільки опозиційних партій було за Порошенка? А зараз? Навіть вічноскажена Юлія Тимошенко зараз стала лагідна, аж слухняна.
Не здалися лише порохоботи. Нам затикають роти, але ми говоримо у повний голос. І та істерика, яку раз за разом вчиняють владні пропаЗЕндони, – кращий тому доказ.
Я переконаний, що рано чи пізно влада прибіжить до Порошенка і заблагає знову про спільні дії. Сильно раджу владі перед тим повернути в ефір “Прямий”, “П’ятий” та “Еспресо”.
Ініціатори вимкнення каналів просто хотіли скористатися вторгненням росії, щоб побудувати диктатуру. Вони чомусь щиро вірили, що війна завершиться їхнім тріумфом у травні 2022 року. А потім будуть вибори, перед якими вони зачистять опозицію і незалежні медіа, щоб тріумфально перемогти. Це лише свідчить про рівень їхнього інтелекту, заручниками якого ми стали.
Я і зараз не дуже вірю у вибори в якомусь осяжному майбутньому. Але ось так взяти і цинічно знищити свободу слова, верховенство права, приватну власність – велика помилка.
І за все вони заплатять, якщо не усвідомлять, що проукраїнська влада і проукраїнська опозиція під час війни мають бути разом і демонструвати повагу до демократичних цінностей.
«А що, так можна було?», – думає зараз десь на росії Янукович.
ТИСЯЧА днів – стільки минуло відтоді, як за наказом із офісу Зеленського три проукраїнські опозиційні телеканали – Прямий, 5 канал і Еспресо – вимкнули з мережі Т2. Без жодних пояснень, нахабно і протиправно. І за цю тисячу днів так і не знайшли ЖОДНИХ законних підстав, щоб хоч якось виправдати своє рішення.
Причини прості:
Владу банально лякало те, що там кажуть. А кажуть там правду.
Владі не подобалось, що проукраїнська опозиція і експерти, непідконтрольні ОП, мають доступ до телеефірів.
Тому влада пішла на найгірший із можливих сценаріїв: запровадила цензуру, якої в Україні не було ніколи.
Опозиційні канали вимкнули. Олігархічні канали об’єднали під вивіскою «марафону», щоб за сотні мільйонів із кишень українців крутити свою пропаганду.
Важко було навіть уявити, що після Революції Гідності Україна скотиться до цензури, та ще й так швидко. Неможливо було повірити, що тисячі журналістів, експертів, політиків і громадських діячів будуть робити вигляд, що нічого не відбулося. Але це реальність, в якій ми зараз живемо. І навіть наші західні партнери лише зараз, на третьому році протиправного блокування каналів, таки розгледіли втручання влади у роботу ЗМІ.
Але українці завжди роблять свій вибір самі. Поки рейтинги «марафону» йдуть на дно, Прямий, 5 канал і Еспресо постійно нарощують свою аудиторію в соціальних мережах.
Можу запевнити, що наша команда продовжить боротись, аби викорінити цензуру і свавілля з України.
Ілюстрація: Еспресо
