Руйнація міфів
Це не вони напали на сусідів – це вони «своє забирають». Цей міф належить зруйнувати так, як колись був зруйнований міф, який тримав разом срср. На це мають бути спрямовані інформаційно-психологічні зусилля.
Читати даліЦе не вони напали на сусідів – це вони «своє забирають». Цей міф належить зруйнувати так, як колись був зруйнований міф, який тримав разом срср. На це мають бути спрямовані інформаційно-психологічні зусилля.
Читати даліЕволюція Євросоюзу – це не лише успіхи, а й люті провали і незграбні рішення. Але скрутні часи народжують сильних людей, сильні люди долають скрутні часи і творять кращі часи.
Читати далі13 січня 1991 року бронетехніка радянських військ розпочала штурм Вільнюської телевежі та телецентру. Литва ці уроки памʼятає добре. Тому вона серед лідерів допомоги Україні та зробила все, щоб стати членом НАТО і ЄС.
Читати даліСучасна Росія повернулася до приписок і туфти часів совка. Кожен третій долар від експорту сировини виявився фейком, і це лише те, що визнав Центробанк РФ. Реальність може виявитися набагато більш веселою.
Читати даліУкраїнці з автоматами в руках чи волонтеркою в багажниках щодня підтверджують, що декларація – це не просто папірець, це наш, український Суспільний Договір.
Читати даліЗаяви та інша псевдоісторична маячня посла Китаю у Франції нам насправді пофіг. А не пофіг повинно бути Франції та росії. Поясню чому.
Читати даліОднотипні заяви Сергія Шойгу, Володимира Путіна та Дмитра Медведєва протягом п’яти днів цілком вкладаються у тренд «великого повороту» від наративу «Київ за три дні» до наративу «перемога за будь-яку ціну» задля уникнення розплати.
Читати даліРозпад імперій є процесом, що зазвичай важко передбачити, адже імперії транслюють назовні та всередину ідею власної непереможності. Але вони регулярно розпадаються – не тільки неочікувано, а ще й вкрай швидко. Росію очікує та сама доля. Аналіз, прогноз і сценарії Сергія Сумленного, політолога, директора центру European Resilience Initiative Center у Берліні.
Читати даліНе можна вимагати від усього світу підтримувати Україну у війні з росією і одночасно відзначати “день воїнів-інтернаціоналістів”, які для Афганістану були окупантами.
Читати даліЄ три категорії жертв політичних режимів. Чи усі три категорії заслуговують пам’яті та прославляння? Питання героїв, жертв і злочинців не таке однозначне, як нам би того хотілося.
Читати даліТепер ми підтверджуємо той вибір не бюлетенями чи опитуваннями, а зброєю і кров’ю. Але ми знаємо, що переможемо. Слава всім, хто сказав «так» на референдумі! Слава тим, хто зараз підтверджує його результат на фронті. Слава Україні!
Читати даліМета знищити українську державність, перетворити українців на зламане перелякане стадо нікуди не зникла. Згадуючи жертви злочинів минулих часів, не можна забувати про ціну помилок, щоби раз по раз не повторювати їх, інакше українців постійно будуть “дєлать вмєстє”.
Читати даліЄдине, що варто сказати доброго про Ґорбі – це те, що СССР його 6-річної епохи правління був набагато вільнішим і демократичнішим за сьогоднішню Росію. А ще те, що сьогоднішня Україна веде війну водночас на два фронти – і з путінською Росією, і з СССР, який не витримав вітерця свободи і живе тепер у путінській Росії як одна з її найвищих точок розвитку й успішний проєкт. Ґорбі, зрештою, програв у всіх сенсах. Свобода, принесена ним, була непотрібна його народу, який за першої ж можливості знову загнав себе в подобу 1937 року. А ми повинні виграти, бо обрали дорогу свободи.
Читати даліПеремога 1991-го – це вміння українців з дуже різними цілями об‘єднатися заради спільної високої мети – незалежності, і здатність вписати цю мету у широкий міжнародний контекст. Нині ми теж дивуємо світ здатністю об‘єднуватися. Тож якщо ми так само, як наші попередники, не будемо спинятися на досягнутому, то обов’язково переможемо.
Читати даліСоцмережі обговорюють, що «Війна і мир» із пучком імперських рефлексій випаде зі шкільної програми. А які зміни мають статися із предметом «Історія»? При чому як світової, так і України… Від 1792 липова минувшина вкачувалася в літературу, шкільні програми, свята, політичні обґрунтування експансій імперії. Царі, генсеки, президенти – усі культивували і доповнювали неосяжну матрицю. Питання чи готові лідери думок консолідовано рухати в маси український історичний наратив? Ми готові визнати – наше уявлення про минуле є наслідком переписаної реальності?
Читати даліСтаття кінокритикині та програмерки Docudays UA Юлії Коваленко на сайті Фонду імені Гайнріха Бьолля розповідає про столітню неоколоніальну політику Росії в царині кіно. Яким могло бути сьогодні українське кіно, якби його розвиток не гальмувала штучно Росія? Бо неоколоніалізм — це передусім прагнення зберегти свої зони впливу попри все.
Читати далі