Підрив обороноздатності в умовах війни з Росією

У лютому 2014 року розпочалася російсько-українська війна. Російська Федерація, порушуючи норми та принципи міжнародного права, двосторонні та багатосторонні угоди, анексувала Автономну Республіку Крим і Севастополь, окупувала окремі райони Донецької та Луганської областей.

  • За підрахунками Управління верховного комісара ООН із прав людини, з 14 квітня 2014 року до початку лютого 2021 року від бойових дій на Донбасі постраждали або загинули від 42 до 44 тисяч людей.
  • Загинуло від 13 100 до 13 300 людей. Із них 3 375 цивільних осіб, приблизно 4 150 українських військових та приблизно 5 700 бойовиків.
  • Були поранені 29 500-33 500 людей. Із них від 7 до 9 тисяч цивільних, 9 700-10 700 українських військових та 12 700-13 700 бойовиків.

В таких умовах сусідні країни починають збільшувати армії та нарощувати військовий потенціал. Так Польща збільшує армію майже утричі – зі 110 тисяч до 250 тисяч регулярних військ та 50 тисяч солдатів Сил територіальної оборони. Польська армія буде співставна з французькою (зараз в ній близько 270 000 солдатів).

Натомість в Україні, яка веде цю війну з Росією, в армії чекають на скорочення.

Генерал-лейтенант Михайло Забродський та експомічник міністра оборони Юрій Бірюков вже повідомляли про заплановане скорочення ЗСУ на понад 80 тисяч штатних посад, зокрема Сухопутних військ на 60 тисяч, Повітряних Сил на 15-20 тисяч, а ВМСУ на 2,5 тисячі.

При тому, що найнижча чисельність української армії за всі роки незалежності України була у 2013 році, коли Янукович та російські агенти в його оточенні суттєво скоротили ЗСУ під приводом «побудови професійної армії». Фактична чисельність Збройних сил тоді становила 166 тисяч осіб, і лише після анексії Криму і початку війни на Донбасі чисельність була збільшена до 250 тисяч осіб.

Представники Генштабу наголосили, що інформація про скорочення не відповідає дійсності, є «класичним фейком» та «абсурдною». Вони називають передбачене скорочення «оптимізацією», метою якої є приведення штатної чисельності до граничної, визначеної законом. Нібито через створення з 2014-2015 роках нових військових частин Збройні Сили України неможливо укомплектувати особовим складом за штатом до 100% без перевищення граничної чисельності, визначеної законодавством.

Однак є всі підстави ставити слова представників чинної влади під сумнів.

Як стало відомо Ukrainian Military Pages з власних джерел, згідно з рішенням Головнокомандувача ЗС України генерал-лейтенанта Валерія Залужного, комплектування вакантних офіцерських посад за рахунок прийняття на військову службу за контрактом офіцерів запасу припинено до окремого розпорядження. Відповідні розпорядження вже доведені до всіх територіальних центрів комплектування.

Генштаб заперечує плани щодо скорочення штатів у ЗСУ, а заборону приймати офіцерів на службу з запасу пояснюють запланованим переміщенням між частинами наявних офіцерів. Однак у вересні цього року була затверджена Концепція військової кадрової політики Міністерства оборони, яка передбачає серед іншого пониження штатно-посадові категорії (ШПК) для офіцерських посад (зменшення звань, які відповідають посадам). А у 2020 році дозволили переводити військових на нове місце служби без їх згоди, в тому числі з пониженням у посаді.

Скорочення вже проводилось попереднім головнокомандувачем ЗСУ генерал-полковником Русланом Хомчаком у 2020 році. Тоді Генеральний штаб повідомляв про заплановане скорочення понад 20 тисяч посад. Водночас у Міноборони відмовлялися називати це «скороченням», віддаючи перевагу терміну «зменшення штатної чисельності».

Основна загроза, яку вбачають у «оптимізації» експерти – які саме посади і в яких частинах будуть «оптимізовані». Адже зараз при «оптимізації» чисельності армії працює суто бюрократична логіка, яка мало перетинається з національними і без пековими інтересами України. На думку колишнього заступника начальника Генштабу ЗСУ Ігоря Колесника, з великою ймовірністю скорочення відбуватиметься не в тилових частинах забезпечення і обслуговування і навчальних центрах ЗСУ, де укомплектованість складає від понад 90 і до 100 відсотків, а в бойових і так наповнених лише на 60-70 відсотків.

Одним з можливих варіантів зменшення штатів тодішній начальник Генштабу генерал-лейтенант Сергій Корнійчук вже називав скорочення артбатарей з 6 гармат до 4, а танкових рот до 8-9 танків. Виведене озброєння мали поставити на зберігання, а до складу їх обслуг і екіпажів призначити резервістів, яких у разі загострення призиватиме військкомат.

Станом на лютий 2021 р. у Збройних Силах України нараховувалося 246 445 осіб. З них військовослужбовців – 195 626 чол, в тому числі 40 114 чол. військових, які беруть участь в ООС. Це, на загал, відповідає чинному на сьогодні Закону України від 6 березня 2015 року № 235-VIII, де нормативна чисельність Збройних Сил України встановлена у кількості, яка не перевищує 250 000 осіб, у тому числі 204 000 військовослужбовців.

З 1 січня 2022 році, гранична чисельність Збройних Сил України збільшиться на 11 000 – до 261 000 осіб, у тому числі 215 000 військовослужбовців. Щоправда, це не змінить ситуації, адже, згідно з Законом «Про основи національного спротиву», ця чисельність буде використана для створення Сил територіальної оборони та руху опору.

Джерело

Усі відео