Питання не в суворості покарання, а в його невідворотності

Ігор Артюшенко
Ігор Артюшенко

Для того, щоб боротися з корупцією, не треба питати дозволу у народу. Треба будувати прозору систему, за якою корупція буде неможливою, а правоохоронні органи – незалежними. Бо натовп завжди кровожерливий, і якщо дати волю емоціям на площі, то люди не просто захочуть довічного ув’язнення, а забажають розстрілів чи відрубування голів. І так, щоб все демонструвалося на каналі “1+1”.

Але чи допоможе це?

Якщо казати непопулярну правду — ні!



Всі люблять згадувати Китай, де публічно розстрілюють корупціонерів, але чомусь корупції там не меншає. Вже понад 10 тис. розстріляних, а об’єктивного результату нема. На Кубі теж введена смертна кара за корупцію, в Ірані відрубують пальці, а в ОАЕ — руки, але я не думаю, що зараз ці держави можуть бути взірцем для українців.

Бо питання не в суворості покарання, а в його невідворотності.

Бо і за умови введення смертної кари за хабар нечесний суд за хабар і відпустить, або ще гірше – розстріляють невинну людину.

Я жодним чином не виправдовую корупціонерів — хай їх садять довічно, чи хай вони ходять з відрубаними пальцями. Я просто знаю, що кожен, хто зараз голосно кричить про підвищення суворості покарання, сам давав хабар для влаштування дитини в школу, за можливість провести вантаж чи за те, щоб хтось закрив очі та не побачив дрібної провини.

Те саме стосується і Зеленського, який закриває очі на те, що Єрмак торгує посадами, Дубінський лобіює поправки для тютюнових компаній, а фракція “Слуги народу” отримує гроші у конвертах від відомого олігарха.

Корупція — це система. І це не нове явище. І ми не перша країна, яка з нею бореться.

І боротися з нею треба теж системно – так, як це роблять цивілізовані успішні країни: реформою правоохоронних органів та судів, підвищенням заробітних плат, публічністю та зміною принципів взаємовідносин, прозорістю органів державної та місцевої влади.

Саме така стратегія і впроваджувалася після Революції Гідності. І хоча, згідно з соціологічними опитуваннями, українці вважали, що корупція зросла (бо олігархічний телевізор це вдовблював в голови щодня), але об’єктивні цифри казали протилежне — щорічна економія бюджету складала 6 – 8 млрд дол.  В першу чергу це відбулося через припинення незаконних оборудок в газовій сфері, в закупівлі медичних препаратів, завдяки введенню електронних торгів у державних закупівлях та через автоматичне відшкодування ПДВ.

Крім того, завдяки публічності попередньої влади у людей зросло несприйняття корупції. Але через постійні публікації про відкриття нових справ у людей склалося враження, що корупції стало більше, ніж у часи Януковича.
Це така собі друга сторона боротьби з корупцією, яку ще й штучно роздмухувала російсько-олігархічна пропаганда.

Якщо ми хочемо будувати цивілізовану та демократичну державу, то саме системними кроками ми повинні боротися з корупцією, а не влаштовувати черговий карнавал, тим паче порушуючи законодавство у сфері виборів.


Україна виграла від боротьби з корупцією 6 мільярдів доларів – аналітики

Економісти нарешті порахували, скільки Україна отримала грошей внаслідок антикорупційної діяльності. «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» оцінив економічний ефект у 6 мільярдів доларів, що становить близько 6% від ВВП України. Радіо Свобода розповідає, звідки взялася така цифра та що вона означає.

Олександр Калітенко: Корупція після Майдану. Чи справді її стало більше?

Як показують соцопитування, українці не відчули, що рівень корупції після 2014 року зменшився. Але чи справді рівень корупції після Майдану тільки зріс?

Поділитися:
Share

Усі відео
  • Усі категорії