Код нашої нації протягом усіх століть – це розбрат

Війна зробила мене дуже толерантним. До своїх. Війна лишає дуже мало простору для дискусій, хто свій, а хто чужий. Війна, курва, дуже спрощує світогляд. Але оцей вир емоцій, що несеться у фейсбуках, вражає. Але, шановні, давайте вже після свя… перемоги? Домовимось же.

Читати далі

Щирий і палкий привіт нам від іншої Європи

Витівка і заява Папи Римського – це ніяка не рука Кремля. І не свідчення якоїсь таємної українофобії Папи Франциска. Все набагато гірше. Це оця Європа, яка сьогодні аплодує Папі Франциску, 5 років виносила мозок Петру Порошенку синхронно з адміністрацією Трампа. Це привіт від тої Європи, яка навіть після Бучі та Маріуполя марить толерантністю, примиренням народів, порозумінням з Москвою, пошуком інших росіян тощо. Таких людей у Європі… результати виборів у Франції бачили?

Читати далі

Не мурал страшний, а ми страшні, друзі

Те, що таку агресію викликав зміст – матір з дитиною на руках – для мене свідчить лише про те, що у багатьох людей є психологічні травми (і це не образа, ні в якому разі, це виключно прояв емпатії та добра порада), і з ними б варто попрацювати, бо втрачати таку кількість нейронів через мурал – це не нормально. І така агресія один до одного через нещасний мурал – це ненормально. І називати одне одного рагулями, бидлом і дебілами – теж не ок.

Читати далі

Село та люди

Для чого я це пишу? Щоб зробити суспільство трохи більш стійким і благополучним? Щоб примирити моїх знайомих та друзів, які якогось дурня кидаються вибудовувати барикади поміж своїми? Я не настільки наївний. Людина не походить від обізяни – вона обізяною залишається. А обізянам толерантність видана дуже невеликими дозами. Ми – ієрархічні соціальні тварини. Це в наших генах. Єдина надія, що ми зможемо вистрибнути в космос раніше ніж самоліквідуємося. На цих віддалених частково ізольованих колоніях сформуються нові види людини. І, можливо, з’явиться той, який не матиме нашої атавістичної незбалансованості.

Читати далі

Мир і меч

Чому вважаєте, що мир має бути важливішим за боротьбу, а замирення з позицією опонента – за протистояння? Чи маємо ми примирятися з тими, хто руйнує підвалини суспільства, в якому ми живемо? Чи маємо ми “понять и простить” гвалтівника, вбивцю, зрадника чи іншого зеленого більшовика? Чи повинні ми прагнути ставати однаковими в своїх словах і діях? Незважання на різницю між співвітчизниками має свою межу. Межу толерантності. Від того, як виставлена ця межа, залежить не лише успішність країни, а і її існування.

Читати далі

Страшніше за війну

Колись влітку 2014 р. один доброволець уходив з Майдану на фронт. Одна волонтерка вдягнула його в «мультик», взула в «Біллі-Віллі»,

Читати далі

О сомнениях, ответственности и неандертальцах в XXI веке

Я не удивляюсь больше, почему считающее себя оплотом интеллекта и нравственности сообщество не может ничего изменить в стране. Потому что

Читати далі

О разрыве внутри общества

  Когда противники прайда рассказывают, что нормальный мужик должен любить женщин (как будто гомосексуальных женщин не существует), они забывают добавить,

Читати далі