Проти срачів між своїми

В епоху загальнодоступності соцмереж булінг незгодних може набути глобального масштабу. Але є давній принцип, як потрібно вирішувати суперечки між своїми. Так чинять мудрі люди, а не обізяни.

Читати далі

Чорне, біле, сіре

Відбілювання білого відкриває дорогу чорному. Чому одні люди бачать світ білою точкою на чорному фоні, інші розділяють його на чорні та білі фігури, і лише дехто помічає градієнти сірого?

Читати далі

Референдум і бімба

Якщо Путін бачитиме доцільність застосування ядерної зброї, то йому не потрібні будуть жодні референдуми. Це потрібно прийняти. Ми маємо вибір – мільйони українців загинуть в російських катівнях чи воюючи на боці імперії, або сотні тисяч українців загинуть від ядерних вибухів, але все рівно знищать Російську імперію остаточно. 

Читати далі

Заголовки

Якщо я, забиваючи цвях, вальну себе молотком по пальцю, то хто буде травмований? Сорокап’ятирічний чоловік, викладач, блогер, ветеран трьох революцій, етнічний українець, білошкірий гетеросексуал, батько двох дітей, завідувач лабораторії?.. Уявляєте заголовки? Наша журналістика складається з двох блоків. Ніякі заголовки над ніякими текстами в стилі радянської “районки”, або ось така як я описав. 

Читати далі

Чому не вертаються бумеранги

Кожного разу, коли я повертаюся на роботу, мене насамперед запитують про майбутнє. Що я можу сказати? Коли це все кінчиться? Питання не в тому, який я маю прогноз. Насправді, люди хочуть почути, що за кілька годин, ну, максимум, до вечора, настане перемога, а завтра зранку ми почнемо жити, як до війни, тільки краще. Я віджартовуюсь і говорю усілякі нісенітниці. Я не хочу нікого деморалізувати. Віра в краще майбутнє занурює нас у світ ілюзій, але водночас обезболює наші душевні рани. Саме тому зараз усілякі гадалки з картами таро та без них збирають на свої стрими багатотисячні аудиторії.

Читати далі

On or off

Уявіть, як із триповерхової школи евакуюються у сховище три-чотири сотні непідготовлених жевжиків. У них є на повну евакуацію 3-5 хвилин. Іншими словами, можна й з-за парти не вставати. Просто надіятися на те, що прилетить по комусь іншому. Бо надіятися, що росіяни не наважаться бити по освітніх закладах – це триндець як наївно. Є два правила щодо прогнозування поведінки росіян: Коли росіяни брешуть? Коли росіянин відкриває рота, тоді й бреше. Що росіяни можуть зробити? Усе найгірше з того, що лише може придумати будь-чия схиблена фантазія, – це вони зроблять.

Читати далі

Дві основи перемоги

Війна – це змагання логістики та ресурсів. Не важливо, хто на цей момент часу контролює “н/п А”, і не важливо, скільки таких н/п за одиницю часу взято під контроль. Важливо, як змінився баланс ресурсів та логістики супротивників. До початку повномасштабної фази війни західні і російські аналітики робили свої прогнози саме на основі балансу ресурси + логістика. І дійсно, стандартна формула давала росіянам на перемогу від 3 днів до двох тижнів. Чому ми не виправдали очікувань світу? Тому, що в стандартній формулі не було враховано самоорганізованої активної меншості. Це наш ключовий ресурс.

Читати далі

Суть війни

Кожен, хто намагається оцінити цілі війни, розв’язаної рашистами, з раціональних міркувань, приречений на помилку. Це не війна за владу чи ресурси. Росіяни – це різноетнічний натовп соціально дезадаптованих підлітків, це озброєні до зубів «володарі мух». Усе, що вони хочуть, то це руйнувати та завдавати болю. Їм не потрібні ні ресурси, ні прихильники, ні території, ні влада. Тільки не слід очікувати, що вони коли-небудь усвідомлять ступінь своєї деградації і розплачуться перед британським офіцером.

Читати далі

Яке кончене…

Панство, ви навіть не уявляєте, скільки високоемоційної дурні ми пишемо та перепощуємо в соцмережах. І дуже часто з виглядом експерта світового рівня. Потрібно зупинитися. В критичній ситуації необхідне оперативне та максимально надійне інформування, а не оце все. Чому ми генеруємо дурню? Причина проста: поєднання соціально-психологічної дезадаптації (невідповідність реальності зарані побудованим очікуванням) і наша людська схильність до когнітивних збочень. Розберу це на власному прикладі.

Читати далі

Не кротам, уклоністам і зрадникам розповідати країні про держзраду

Вони думають, що напали на Порошенка. Але насправді вистрілили собі в ногу. Бо розписалися в тому, що перед лицем смертельного ворога вони намагаються упосліджувати опозицію. Чим дають аргументи в руки тих, хто волів би підтримати прагнення Путіна до розподілу сфер впливу. Адже одна справа – підтримувати Україну як форпост вільного світу. І зовсім інша – вступатися за Зелестан. Однак не діждуть. На неадекватність влади український народ завжди давав відповідь. Про що б кротики не домовлялись з російськими кураторами – їхній безславний кінець наближається.

Читати далі

Демократія і наслідки

Загальне виборче право, за умови використання маркетингових технологій у політиці, часто приносить спільнотам катастрофи, страшніші ніж сталий феодалізм чи військова диктатура. Невміння більшості громадян протистояти маркетинговим прийомам є апріорним і природним. У нас, як і в інших посттоталітарних та постколоніальних країнах, “прості хлопці” добираються до вершини політики на хвилі популізму, а вже потім, не збавляючи пропагандистського тиску, отримують владу абсолютних монархів. Коли народ спохватиться, стає вже занадто пізно. До речі, більше половини народу ніколи не спохватяться. Включається психологічний механізм захисту, щось подібне до “стокгольмського синдрому”. Тому за найближчі три роки ми або матимемо свого Кіма, або він матиме тюремний термін.

Читати далі

Змови і юзери

Коли відбуваються якісь події, то їхніх учасників можна розділити на дві групи: ті, хто намагатимуться отримати від них користь, і ті, хто від них постраждає. При цьому грубою логічною помилкою є твердження, що той, хто отримав користь, готував цю подію, а той, хто постраждав, є жертвою змовників. Більше шансів “піти в плюс” має той, хто завжди готовий скористатися нагодою, і той, хто готовий міняти свої дії відповідно до зміни обставин. У політиці частіше саме так і відбувається, незважаючи на переконання електорату про “розумний задум” подій. Візьмемо для прикладу розмови, щодо накопичення військових сил Московії біля наших кордонів.

Читати далі

Велике деревництво

Збереження існуючих лісових насаджень у сотню разів корисніше для довкілля, ніж насадження нових. Ліс – це не кількість кубів ділової деревини на гектар і навіть не кількість дерев. Ліс – це найскладніша із сучасних екосистем. Перш, ніж насадження стане лісом, пройдуть десятиліття. А перш, ніж воно почне виконувати свою функцію стабілізатора довкілля, – століття. Ситуація, коли самосійний тридцятилітній ліс знищується, а натомість для звіту тикаються в землю однорічні деревця є блюзнірством.

Читати далі

Безкоштовне, чуже, своє

Безкоштовного на світі не буває – за все кимось заплачено. Безкоштовний WiFi в кав’ярні оплачують клієнти, пільговий проїзд в місті – платники податків, благодійну допомогу – благодійники, а волонтерську – волонтери. Тим більше не буває безоплатних послуг зі сторони держави, бо у держави не буває своїх грошей – за це також платять платники податків. Нічого так не розбещує людину як безоплатне чи безкоштовне. І ось тоді люди з азартом голосують за “простого хлопця”, який обіцяє їм “кінець епохи бідності” та безкоштовну (!) комуналку, влазять в примітивні шахрайські схеми і ще роблять купу найтупіших вчинків.

Читати далі

Світанок тиранії

На сьогоднішній момент у зелених більшовиків немає іншого варіанту, ніж прагнути абсолютної диктатури та поглиблювати залежність країни від Китаю і Московії. Вони, після програшу на виборах, або відправляться в тюрму, багато хто на довічне, або їм прийдеться доїдати крадене в країнах звідки немає екстрадиції, або створювати неофеодальну систему за зразком Північної Кореї чи Білорусі. І вони йдуть останнім шляхом. Можливість того, що усе обійдеться без революції є настільки низькою, що це можна розглядати як “принцип практичної неможливості малоймовірних подій” в теорії ймовірності. 

Читати далі

Тими само руками (п’явки і клізми)

Люди, які самі собі призначають ліки. Ліки, багато з яких їм не підходять. Ліки, які практично усі мають побічну дію. Ліки, чверть із яких мають недоведену ефективність. Ліки, які, не зважаючи на їхню недоведену ефективність, мають серйозну побочку. Люди, які, не зважаючи на це, щороку витрачають на них десятки мільярдів гривень (14 млрд на 2017 рік)… І ці люди раптом серйозно стурбовані вакцинацію…

Читати далі