Вопрос риторический

Не можешь выиграть войну силой – удержи нацию на плаву, хотя бы хитростью. Не пуская сюда российских всяких “вороваек” с концертами, российские сериалы и книги. Поддержи своих. Сделай хотя бы это, и тогда ты проедешь этот маршрут на трамвае относительно безболезненно, сделав хотя бы что-то. Если уж так боишься смотреть в глаза войне…

Поділитися:
Share
Читати далі

Заручники “родной гавані”

Кримський “єдінорос” їхав в Україну за закордонним паспортом і був затриманий СБУ. Якщо збережуться санкції, всі власники російських паспортів, отриманих в Криму, автоматично залишаються нев’їздними в цивілізований світ, а нове покоління дітей, там народжених та доросших до паспортів, назавжди стає заручниками “родной гавані” і “камнєй с нєба”. Така побічна дія того охаяного і неоціненого “безвізу”, за який так вигрібав від вдячного населення Порох.

Поділитися:
Share
Читати далі

Порошенко молчать не будет

12 декабря будет решаться вопрос о продолжении санкций для россии. И как вы думаете, кто озабочен этим вопросом? Кто обращается к новоизбранному председателю Совета ЕС Шарлю Мишелю с призывом продлить санкции для агрессора? Петр Порошенко. Нет, не уехал в отпуск. Не греется на солнышке каких-нибудь приятных островов. Ему болит за Украину. Зеленский ни единого раза не обратился к ЕС с меседжем о необходимости продления санкций. А он вообще про них знает? А если знает, то почему игнорирует такие важные вопросы? Хотя ответ мы знаем. К сожалению.

Поділитися:
Share
Читати далі

Скабєєвський формат

Зеленському ось так просто додзвонилася російська пропагандистка Скабєєва. А він підняв трубку з російським номером. І ще якийсь час потриндів, щоб його вже точно можна було запеленгувати. Любитель країни в смартфоні підставив під удар не тільки себе, а й тих, хто був поруч із ним. Некомпетентний дилетант дав можливість ворогу обезголовити керівництво України. Ворог не скористався цією можливістю тільки тому, що зелений клоун не є непримиримим ворогом Кремля. Його вбивати не треба. Він сам лізе ворогу в руки. Він підставляється під удар і тягне з собою Україну.

Поділитися:
Share
Читати далі

Зірка на ім’я Наос

Біда в тому, що демократія – це влада більшості над меншістю. Ця влада отримується єдиним шляхом – популізмом. Так ось, тупі “скептичні” ідеї стають все більше і більше популярними. Незабаром більшість не захоче науки. А не захотівши науки, втратить технології, а втративши технології, буде крутити верблюдам хвости замість того, щоб розширювати горизонти пізнання і можливостей.

Поділитися:
Share
Читати далі

Покидьки цілеспрямовано знищують армію

Треба подивитись в очі реальності – наразі ще діє інерція розвитку, започаткована Президентом Порошенком, але вона затухає. ЗСУ далеко не пріоритет для “нових ліц”, армію поступово починають загоняти в чорне тіло, її моральний дух занепадає – і виправити це вийде нескоро, тим більше, ніхто і не збирається.

Поділитися:
Share
Читати далі

«Україна – це я», – сказав кожен із них

Найбільший, найцінніший урок, який винесли з війни такі як я, – це те, що нам не потрібно дозволу, щоб втрутитися. Що у країні немає не наших справ. Що ми можемо пхати свого носа у армію, школу, медицину, державні закупівлі, ходити на суди і мітинги, писати, виступати з пікетами, збирати і витрачати гроші, заявляти свою позицію. Що на питання «Тобі більше всіх треба?» можна спокійно відповідати «Так».

Поділитися:
Share
Читати далі

Тактика прикриття, узгоджена з Кремлем

“Ми рвемо на собі сорочку – за вас, рідненькі, за Україну, за НАТО, але… обставини сильніші за нас. Тому на виході маємо: за Коломойського, за Москву, за “мир”. Але ж ми намагались, русофобили, зі шкіри лізли!” За Гамбурзьким рахунком будемо судити… ні, не 9 грудня. Зелена адміністрація навчилась добре зберігати підкилимні домовленості. Основна інформація за результатами особистої зустрічі Зе і Пу (саме вона стане вирішальною) спливе на поверхню перед Новим роком і буде видаватись порційно. Ще одна тактика: поступове привчання наріду до нових реалій на тлі розслаблених Новорічних свят.

Поділитися:
Share
Читати далі

Європа в “лапах” Росії, або Чому домовленості з агресором є пасткою для України

Висилка російських дипломатів, які виявились агентами ГРУ, причетними до вбивства громадянина Грузії в Німеччині, у французьких Альпах знайшли цілу базу російських шпигунів… Ці два невеликі, в масштабах загрози від Кремля, епізоди ще раз доводять те, що з Кремлем не можна домовитися з жодного питання. Крім плювків в обличчя європейські дипломати, що говорять про відлигу та новий курс по РФ, не отримують більше нічого. Почуйте Росію та Донбас.

Поділитися:
Share
Читати далі

Болить за Україну? Приходь!

8 грудня о 13:00 ми зберемося на Майдані. У Києві, що найважливіше. І у всіх містах України теж. Ми зробили діючій владі достатню кількість попереджень про неприпустимість здачі інтересів України. Мабуть не дійшло. Момент істини близький і настане в Парижі 9 грудня. І тепер буде навіть не попередження. Ми зібрані, відмобілізовані та готові протидіяти. По-справжньому. А тепер ми не попереджаємо – ми виходимо НЕ ДАТИ зробити фатальний крок. І ми не відступимо. Не варто намагатися “розміняти” Україну. Ні владі. Ні “втомленій Європі”. Нас ДОВЕДЕТЬСЯ почути.

Поділитися:
Share
Читати далі

Помните, как это было? Осталось шесть дней…

А помните, как после Майдана мы говорили о подъёме национального самосознания, и всё такое? О том, что мы, наконец, становимся политической нацией? О том, что привычный сине-жёлтый флаг вдруг для многих из нас стал чем-то больше, чем привычным символом? О том, что гимн вдруг одним махом превратился из атрибута официоза в что-то куда большее и отзывающееся где-то внутри?..

Поділитися:
Share
Читати далі

Верочка. «Ты чего на трибуну залез?»

Одиннадцать утра, Администрация президента, третий этаж. Ветер бросает в окно крупинки снега. Огромный зал для церемоний, на невысокой сцене стоит золочёная помпезная трибуна. Сверху на трибуне стоит президент в спортивном костюме и, вытянув перед собой руку с листочками, декламирует…

Поділитися:
Share
Читати далі

В Парижі не буде представника України

«Зеленський не почне війну». Тобто агресія нікуди не поділася, але Верховний головнокомандувач чи то заляканий, чи то куплений, і заявляє, що свій конституційний обов’язок – захищати суверенітет і територіальну цілісність України – він виконувати відмовляється. Що ж далі?

Поділитися:
Share
Читати далі

Чому ЄС не відставляла Трубу?

«Європейська Солідарність» підтримала поправку, яка дозволяє слідчим ГПУ продовжити розслідування справ Майдану в ДБР, аби не втрачати час, спадковість і довести справи до суду. Також ЄС підтримала поправку за перезавантаження керівництва ДБР, але утрималась при голосуванні за закон в цілому, тому що в цій редакції він суперечить Конституції, залишає ДБР карально-репресивним органом, посилює залежність цієї структури від президента.

Поділитися:
Share
Читати далі
Share