Вісті з фронтів. 21.12.2024
Виходячи з результатів опитування на моєму старому акаунті, який був знесений «ворогами» раптово, без пояснень і попередження, більшість моїх читачів віддають перевагу формату огляду у вигляді «коротко про різне». Тому нехай буде так.
Однак у зв’язку з тим, що на анонсовані вчора теми є про що писати, а вмістити все в «формат ФБ» або «телеграму» не дуже зручно, ми, напевно, розіб’ємо цей огляд на кілька подань. Крім того, очевидно, що писати доведеться відразу на двох мовах у зв’язку з видаленням мого основного аккаунта в Facebook, а це займає багато ЗАЙВОГО часу.
Спочатку про Південь…
1. На Запорізькому (він же Оріхівський) напрямок, де, згідно з численними «витоками інформації», які вже циркулюють по публічній інформаційній сфері, ворог «дуже скоро» готує наступ у бік міст Оріхів і Гуляйполе, а згодом, відповідно, і на Запоріжжя, наразі особливих подій не відбувається.
Противник виявляє активність виключно в тактичній зоні, а також на обмежених територіях і в дуже обмежених масштабах, а саме на північ від раніше зайнятого ворогом села Роботіне, у напрямку Новоданилівки та на південь від траси Запоріжжя-Маріуполь, в районі на південний захід від Новопокровки. Суть зводиться до дій окремих ворожих РДГ, періодично його невеликі штурмові групи намагаються відбити 1-2 спостережні пости, пару “метрів” місцевих лісосмуг або покращити свої позиції, займаючи райони в пару сотень метрів навколо.
Якщо розглядати гіпотетичний наступ противника як вже “вирішену реальність” більш значного масштабу, то в цьому випадку має сенс зрозуміти склад сил противника й засобів, які він може залучити до реалізації цього задуму (відповідного плану).
Крім того, непогано було б спробувати розібратися, де саме, якими силами й засобами, а також чому саме ворог може атакувати, залишивши питання «коли саме» поки що за дужками.
Отже, цей напрямок здебільшого входить до зони відповідальності угруповання військ (УВ) противника під назвою «Днепр» та належить до його правого флангу, де розгорнута його 58-ма загальновійськова армія (ЗВА) з певною кількістю приданих частин і з’єднань. Однак, якщо розглядати в цьому контексті тактичний напрямок й у бік Гуляйполя, то до цієї зони варто додати значну частину лівого флангу УВ «Восток», а саме смугу, де діє його «недоторкана» 35-та ЗВА.
Тому в першу чергу ми зупинимося на 58-й ЗВА противника, яка, якщо цей гіпотетичний наступ виявиться зовсім не гіпотетичним, швидше за все, зіграє роль основи для формування ударних оперативно-тактичних груп військ противника.
58-ма ЗВА ще ДО широкомасштабного вторгнення вважалася і продовжує розглядатися зараз найпотужнішою і “основною” армією всього Південного військового округу ЗС РФ. Що ж, воно й зрозуміло, – армія включає в себе відразу дві повноцінні, розгорнуті мотострілецькі дивізії (мсд) – 19-ту і 42-гу мотострілецькі дивізії, а також 136-ту окрему мотострілецьку бригаду (омсбр) і новостворену 49-ту окрему десантно-штурмову бригаду (одшбр). Це крім ПОВНОГО армійського комплекту з’єднань, частин і підрозділів спеціальних родів військ та служб, у тому числі артилерійської бригади (абр) – 291-ї абр зенітної ракетної бригади (зрбр) – 67-ї зрбр, 12-ї ракетної бригади (рбр) та 100-ї окремої розвідувальної бригади (орзр). До речі, саме з останньою свого часу проводилися невдалі експерименти з перетворення на «легкопіхотну та штурмову».
Крім того, саме в смузі цієї армії діє зведена бригадна тактична група 4-ї військової бази (так, це з Цхінвалі, що в Південній Осетії), яка входить до складу армії, а також окремий радіотехнічний полк “Осназ”, окремий батальйон РЕБ, мобільні та тактичні групи армійського інженерного полку, полку РХБЗ і навіть окремий командний розвідувальний пункт.
Тобто, по суті, 58-ма ЗВА, на відміну від низки інших російських «армій», особливо «новостворених», сама по собі являє досить «повне» і збалансоване об’єднання різнорідних військ, здатних вести самостійний наступ на окремому оперативно-тактичному напрямку (а то й двох).
Крім власне військ 58-ї ЗВА, у її смузі діють підрозділи 7-ї окремої десантно-штурмової дивізії (ДШД), щоправда, без одного десантно-штурмового полку. А також низка окремих полків і батальйонів, сформованих у рамках “територіальних військ” та “мобілізаційного резерву”, у тому числі на окупованих територіях українського Донбасу.
Всього в зоні 58-ї ЗВА, за різними оцінками і показниками, може бути розгорнуто противником (ОРІЄНТОВНО):
– до 50-52 тисяч особового складу (з урахуванням прикріплених частин і підрозділів із числа ФСВНГ РФ “Россгвардія”), хоча є оцінки, які обертаються навколо показника в 42-45 тисяч військовослужбовців.
– до 355-360 танків.
– до 890-895 одиниць бойових броньованих машин (ББМ) всіх типів, включаючи тягачі МТ-ЛБ та бронеавтомобілі.
– близько 780-785 одиниць артилерійських систем (АС) гарматної артилерії, в тому числі 120-мм мінометів.
– приблизно до 110-116 реактивних систем залпового вогню (РСЗВ).
– та до 8-10 пускових установок (ПУ) оперативно-тактичного ракетного комплексу (ОТРК).
Тепер трохи про те, як вони можуть діяти.
Тут, звичайно, я висловлю виключно власну точку зору, глибоко суб’єктивну і дилетантську, особливо засновану на певних припущеннях.
Як на мене, найбільш ймовірними напрямками можуть бути Нестерянка – Новоандріївка та Мирне – Щербаки. Для цього командування противника може розгорнути ударну тактичну групу з основних сил 42-ї мотострілецької дивізії, посиленої 136-ю мотострілецькою бригадою + деякою частиною сил 19-ї мотострілецької дивізії (наприклад, її правофланговий полк – 503-й мсп).
Сенс і зміст такого роду дій очевидний – обійти місто Оріхів із заходу, перерізати важливу рокаду між ним і Степовим, створити умови для прикриття району оборони Збройних Сил України навколо міста Оріхів відразу з ДВОХ сторін (як із заходу, так і зі сходу).
2. Тепер кілька слів про напрямок на Гуляйполе, тобто про сили та засоби 35-ї ЗВА противника з УВ «Восток».
Ця армія діє у складі 3-х своїх “штатних” бригад – 64-ї та 38-ї омсбр, а також 69-ї окремої “казачьей” бригади прикриття (обрп). Щоправда, діє вона без одного “полку” (точніше, пари своїх батальйонів, ймовірно, загнаних на Курський напрямок).
У 35-й ЗВА є також, як й у 58-й, повний армійський комплект військ (сил) спеціальних родів і служб, однак 35-та явно поступається першій по штатній чисельності й боєздатності (3 мотострілецькі бригади – це не 2 мотострілецькі дивізії + ще одна мотострілецька бригада й одна окрема штурмова бригада).
У зоні дії 35-ї ЗВА противника, крім цих сил і засобів, розгорнуті також 2 окремі “мотострілецькі” полки (ймовірно, “територіальних військ”, і тому представляють собою, скоріше, стрілецькі полки) і до окремого танкового батальйону.
Всього може бути:
– до 22-25 тисяч російської військової техніки,
– десь до 100-110 танків,
– орієнтовно до 285-290 одиниць бойових броньованих машин,
– до 210 “бочок” артилерії та великокаліберних мінометів,
– і до 85-90 одиниць РСЗВ (можливо, і більше – десь до 120-125).
Очевидно, що на даний момент основна увага командування угруповання противника «Восток» прикута до Времівського та Курахівського напрямків, а саме до смуг дії 5-ї, 36-ї та 29-ї ЗВА, де противник, очевидно, вирішує два основні завдання – відрізає Курахівський виступ та прагне повністю зайняти район сіл Велика Новосілка та Времівка.
Разом з тим, в умовах МОЖЛИВОЇ масштабної активізації противника на Оріховському (Запорізькому) напрямку цілком можливе і «пожвавлення» його 35-е ЗВА. Вже в якості ДРУГОЇ ударної тактичної групи (угруповання) на загальному напрямку Мирне – Чарівне з подальшою спробою, як і у випадку з Вугледаром, “розвернути фланг” на місто Оріхів, лише цього разу зі сходу, або обійти місто з півночі, взагалі прорвавшись до села Омельник.
У цьому контексті гіпотетичні спроби просунутися на Малу Токмачку або взагалі в напрямку Марфопіль – Гуляйполе просто недоцільні. У першому випадку через наявність достатньо укріпленого району оборони Збройних Сил України, який до того ж можна обійти з північного сходу, а в другому – через відсутність будь-якого оперативного та тактичного сенсу, окрім, мабуть, відволікання уваги українського командування.
3. Підведемо підсумки.
Якщо говорити про МОЖЛИВИЙ наступ противника на Запорізькому (Оріхівському) напрямку, в реальності якого, власне, я дуже сумніваюся. Тоді, перш за все, слід мати на увазі один нюанс.
Очевидно, що в подібного роду операціях його першою «ціллю» буде місто Оріхів. Адже, якщо ворог “захоче” прорватися на Запоріжжя з півдня та південного сходу, йому так чи інакше доведеться окупувати це місто.
Але можливий альтернативний сценарій – прорватися вздовж Дніпра значно на захід від Оріхова, обходячи його та залишивши на своєму правому фланзі місцеве угруповання ЗСУ, – так собі ідея. Принаймні минула спроба ворога, яка була дуже схожа на нього, здійснена ним у 2022 році, закінчилася для противника очевидним провалом (до Запоріжжя він так і не доповз). А все через загрозу флангового удару. Тим більше що Збройні сили України тоді це зробили дуже й дуже обмеженими силами.
Другий нюанс полягає в реальній здатності командування противника залучити на цей напрямок ту кількість сил і засобів, які будуть мінімально необхідні йому для такого роду дій.
На даний момент, очевидно, більша частина стратегічних резервів противника задіяна в районі Курської області та в “південно-східному кутку” фронту. Крім того, вороже командування на окремих тактичних напрямках також прагне “тиснути” (наприклад, на Куп’янському та Краматорському, в районі Торецька), хоча робить це переважно власними силами.
Формування противником тих чи інших резервів у складі певних його об’єднань військ може багато про що розповісти грамотному “оператору”. Наприклад, ворог “чомусь” формує ще одну мотострілецьку дивізію (74-а мсд) не у складі 35-ї ЗВА, а у складі 41-ї ЗВА.
Обидві армії “типові” – вони мають у своєму складі 3 мотострілецькі бригади, обом об’єктивно для підвищення своєї боєздатності не завадило б мати в своєму “штаті” мотострілецьку дивізію, але її отримає лише 41-ша, яка діє на Покровському напрямку, а інша, 35-та ЗВА, “начебто” планується для наступу на Запоріжжя, для цього якщо отримає пару додаткових стрілецьких полків, то й буде добре.
Загалом, були сформовані нові дивізії (або наближаються до завершення свого формування) у складі Ленінградського військового округу та Центрального військового округу (відповідно УВ “Север” та УВ “Центр”) + кілька бригад у Східному військовому окрузі (УФ “Восток”). Але зараз нібито “ворог збирається атакувати Запоріжжя”. Показово, що в той же час «заворушився» й мсьє Теплінський, маючи намір перетнути Дніпро в його нижній течії.
Звичайно, я цілком допускаю, що ворог дійсно планує і навіть збирається проводити якісь наступальні дії на цих напрямках у зоні всього УВ «Днепр» (як на Дніпрі, так і в напрямку Запоріжжя). Але питання масштабів цих запланованих операцій, а головне їхньої оперативно-стратегічної ДОЦІЛЬНОСТІ, як на мій дилетантський погляд, залишається, скажімо так, досить дискусійним.
Фото: Генштаб ЗСУ
